Категорія №6.6.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 квітня 2010 року Справа № 2а-24680/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та представників сторін:
від позивача – державний податковий інспектор юридичного відділу
Купцова О.М. (довіреність від 11.01.2010 № 1/10)
від відповідача – не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
до дочірнього підприємства „Ніколь”
про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5100,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
30 липня 2009 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з дочірнього підприємства „Ніколь” штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Дочірнє підприємство „Ніколь” зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 грудня 2001 року за № 4694 та перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.
На підставі акта перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 25 жовтня 2008 року № 0260/12/36/23/31783975 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську 06 листопада 2008 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001622340 за порушення норм Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 5100,00 грн.
Враховуючи, що сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій відповідачем добровільно у визначені законом строки не сплачена, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську просить стягнути штрафні (фінансові) санкції в судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.
Дочірнє підприємство „Ніколь” як платник податків знаходиться на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 21 жовтня 2003 року № 561 (арк. справи 31).
25 жовтня 2008 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську проведено перевірку відповідача з питань дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт перевірки за № 0260/12/36/23/31783975 (арк. справи 5-8).
Перевіркою встановлено, що 25 жовтня 2008 року у залі гральних автоматів, що перевірявся (місцезнаходження: м. Луганськ, кв. Мирний (ринок)), для надання послуг у сфері грального бізнесу використовується 15-ть гральних автоматів, які знаходяться в робочому стані, підключені до мережі електропостачання та через які проводяться розрахункові операції шляхом внесення у купюроприймальники готівкових коштів. Гральні автомати не зареєстровано, не опломбовано та не переведено у фіскальний режим роботи, чим порушено пункт 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Пунктом 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» регламентовано, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів.
Стаття 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає реєстратор розрахункових операцій як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Судом встановлено, що дочірнє підприємство «Ніколь» здійснювало розрахункові операції при наданні послуг гри через гральні автомати, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи (арк. справи 5-8).
Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
На підставі акта перевірки від 25 жовтня 2008 року № 0260/12/36/23/31783975 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську 06 листопада 2008 року прийнято рішення № 0001622340, яким до дочірнього підприємства «Ніколь» за проведення розрахункових операцій при наданні послуг у сфері грального бізнесу з використанням 15-ти гральних автоматів - реєстраторів розрахункових операцій, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи, на підставі пункту 2 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн. (арк. справи 13).
Згідно із статтею 25 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
В порушення вимог статті 25 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн. дочірнє підприємство „Ніколь” в десятиденний термін з дня прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 листопада 2008 року № 0001622340 не сплатило.
Рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 листопада 2008 року № 0001622340 оскаржено відповідачем у судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року у справі № 2а-25228/09/1270 у задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства «Ніколь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 листопада 2008 року № 0001622340 відмовлено повністю, тобто, на дату судового розгляду справи рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 листопада 2008 року № 0001622340 є чинним і підлягає виконанню.
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з дочірнього підприємства „Ніколь” (ідентифікаційний код 31783975, місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, буд. 7, офіс. 20) в доход Державного бюджету України (р/р 31117104700006 в ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач – Державний бюджет Ленінського району м. Луганська, код 24046582, МФО 804013, код платежу 21080900) штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн. (п’ять тисяч сто гривень нуль копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 19 квітня 2010 року.
Суддя Чернявська Т.І.