27.05.10 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2010 р. Справа № 2а-4265/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю. < Текст >
при секретарі Орлові О. В.
за участю:
< найм. Пр. > < ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
01 квітня 2010 року Управління пенсійного фонду України в Солонянському районі звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушує вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення» не відшкодовує витрати на виплату пенсії гр. ОСОБА_3, якій призначено пенсію по втраті годувальника, сума стягнення становить 1211,00 грн.
Просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на користь Управління пенсійного фонду України в Солонянському районі заборгованість по відшкодуванню витрати на виплату пенсії у розмірі 1211,00 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав обставини, які викладені вище.
Відповідач подав до суду письмові заперечення, згідно з якими у задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки вимоги позивача не є обґрунтованими та законними. Крім того відповідач подав клопотання про застосування ст. 100 КАС України при вирішенні спору як на одну з підстав для відмови в його задоволенні.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що гр. ОСОБА_4, який працював на підприємстві «Дніпропетровські електричні мережі» було заподіяно каліцтво в наслідок якого останній помер.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» його дружині – ОСОБА_3 призначено пенсію по втраті годувальника на дитину ОСОБА_5 до досягнення ним повноліття.
Управлінням пенсійного фонду України в Солонянському районі на адресу підприємства «Дніпропетровські електричні мережі» направляли претензії з вимогою відшкодування витрат на виплату пенсії гр. ОСОБА_3 але за результатами комплексної ревізії виявлено суму витрат ПФУ в розмірі 1211,00 грн., за 1995-1999 роки, яка не була відшкодована своєчасно у зв’язку з тим, що внаслідок реорганізації у сфері енергетики не було визначено правонаступника підприємства «Дніпропетровські електричні мережі».
Представник позивача в судовому засіданні підтвердив правову позицію викладених фактів у позовній заяві та зазначивши, що УПФУ не має додаткових доказів, ніж ті, які подані попередньо.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що дійсно позивачем були направлені на адресу Відповідача претензії про необхідність перерахування сум витрачених коштів на пенсійне забезпечення сім’ї потерпілого ОСОБА_4, але ці претензії датовані 16.09.1997 року, 03.12.1998 року, 25.03.1999 року та 16.06.1999 року, тобто ПФУ було відмовлено у відшкодуванні коштів в порядку регресу та станом на час звернення до суду позивач втратив право на звернення з позовом до суду в межах строку, передбаченого ст. 99 КАС України так як минуло більше 10 років.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Крім того відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд зазначає, що позивач з відповідним позовом звернувся до суду 01 квітня 2010 року, тоді як борг утворився у період з 1995-1999 років і на пропуску строку в судовому засіданні наполягав відповідач, як на підставу відмови в задоволенні позову.
При цьому представник позивача не довів поважності причин пропущення строку на звернення з адміністративним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи те, що позивачем пропущено встановлений законодавством строк звернення з адміністративним позовом до суду, поважності причин пропуску строку не доведено і на цьому наполягав відповідач, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про стягнення заборгованості у розмірі 1211,00 грн. - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 05.05.2010
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список > А. Ю. Рищенко
< суддя учасник колегії >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >