Справа № 22- 3036 Головуючий в 1 інстанції – Івашура В.О., Категорія 31 Доповідач - Барсукова О.І.
Рішення
Іменем України
12 травня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої: Червинської М.Є..
суддів: Барсукової О.І., Лісового О.О.,
при секретарі: Руденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 11 лютого 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и в :
В січні 2009 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоду, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зазначив, що 27.09.2008 року о 14-45г. в м. Донецьку на перехресті вул. Набережної та пр..Ілліча з а участю відповідача сталася ДТП, внаслідок якої належному їй автомобілю було завдано технічні ушкодження. Постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 20.11.2008року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Оскільки вартість ремонту автомобіля та поновлювальних робіт складає 14766-27гр., втрата товарної вартості автомобіля – 6541-20гр., просила стягнути на її користь з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 21 307-47гр.
Вважала, що діями відповідача їй завдано також і моральну шкоду, яка виявилась в її моральних стражданнях з приводу пошкодження майже нового автомобіля, порушення нормального укладу її життя внаслідок необхідності витрачати час на проведення експертизи та ремонт автомобіля. Просила на відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 10 000гр.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди зменшила, просила стягнути з відповідача на її користь 6541гр. ( а.с.92).
Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 11 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково. На користь позивачки з ОСОБА_1 стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди 6541-91гр., на відшкодування моральної шкоди – 5 000гр., вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 11 лютого 2010 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1, його представник – адвокат ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про розгляд справи була повідомлена в порядку, передбаченому ст. 76 ЦПК України.
Третя особа - ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, просив її відхилити, рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 11 лютого 2010 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.
Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При розгляді справи встановлено, що 27.09.2008 року приблизно о 14-45 годині на перехресті віл. Набережній та пр. Ілліча у Ворошиловському районі м. Донецька ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Фольксваген Пасат» по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю «Шкода Румстер», державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої автотранспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 20.11.2008 року ОСОБА_5 визнано винним в ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.16.11 Правил дорожнього руху України.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача втрати товарної вартості автомобіля .
Проте з таким висновком суду погодитись не можна з таких підстав.
Звертаючись до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, ОСОБА_2 зазначила, що автомобіль відремонтовано та просила суд стягнути на її користь завдані їй збитки відповідно до рахунку-фактури № ДС-003110 від 30.09.2008 року на суму 14 610-27гр. ( а.с.22-23) та рахунку-фактури № ДС -004210 від 13.11.2008 р. на суму 156гр. ( а.с.27) та відповідно до вимог ст.1192 ЦК, позивачка обрала спосіб відшкодування завданої їй шкоди – відшкодування вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Змінюючи свої позовні вимоги 17.01.2010р., позивачка у зв’язку з отриманням нею страхового відшкодування, просила стягнути на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 6541гр. - втрату товарної вартості автомобіля відповідно до висновку експерта №190 від 29.09.2008року ( а.с.11-16).
Проте стягнення суми втрати вартості пошкодженої речі не передбачено способом відшкодування шкоди, який обрала позивачка, звертаючись до суду, а тому вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення втрати товарної вартості автомобіля не підлягають задоволенню.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної безпеки.
Що стосується розміру компенсації моральної шкоди, то його визначає суд залежно від характеру та обсягу страждань, яких визначає суд залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо.
Враховуючи обставини даної справи, колегія суддів вирішила, що суд першої інстанції розмір компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, завищив, і він не відповідає цим обставинам.
Враховуючи факт пошкодження майна ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування матеріальної шкоди страховою компанією, а також, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивачки.
За таких обставин висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи, що мають значення для її вирішення, судом неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення.
Керуючись ст.307, 308, 309 ЦПК України, апеляційний суд,-
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 11 лютого 2010 року в частині відшкодування матеріальної шкоди скасувати, в частині відшкодування моральної шкоди та судових витрат змінити.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 матеріальної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 2000гр.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37-50гр. та судовий збір в розмірі 8-50гр.
В решті частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: