Справа № 22ц-5110 Головуючий у 1 інстанції Алтухова О.С.
Категорія 57 Доповідач Барсукова О.І.
РІШЕННЯ
Іменем України
19 травня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Червинської М.Є.,
суддів: Лісового О.О., Барсукової О.І.,
при секретарі Руденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 23 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу,
в с т а н о в и в :
Постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 23 листопада 2009 року управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька зобов’язане здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 16 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням виплачених сум .
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від23 листопада 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Представник УПФУ Ворошиловського району м.Донецька в судове засідання не з’явився, в заяві на адресу апеляційного суду просив справу розглянути без участі УПФУ.
Заслухавши доповідача, доводи позивачки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
З позовної заяви ОСОБА_1 видно, що вона звернулась до суду за захистом свого порушеного права 16 вересня 2009 року та просила зобов'язати УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2006 року по 31 серпня 2009 року.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачу недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 16 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року, оскільки відповідач вказаний перерахунок не зробив, суд дійшов до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними, та зобов’язав відповідача зробити зазначений перерахунок.
В задоволенні позовних вимог за період з 2006 по 16 вересня 2008 року суд відмовив через порушення позивачкою строку звернення до адміністративного суду, а в позовних вимогах за 2009 рік за необґрунтованістю.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.
Оскільки ст. 99 КАС України встановлений строк звернення до адміністративного суду, а не позовна давність, та беручи до уваги, що з набранням чинності Законом № 1691-У1 справи із соціальних правовідносин підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, при розгляді справи підлягає застосовуванню положення про позовну давність, визначену нормами ЦК України.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у зазначений законом строк.
Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років. З паспорту позивачки вбачається, що вона є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-1У «Про державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, судом першої інстанції в зазначеній частині позову ОСОБА_1 було відмовлено, з чим погоджується і колегія апеляційного суду.
Що стосується решти позовних вимог, то в судовому засіданні встановлено, що ст.71 Закону "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 р. зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року ця норма визнана неконституційною.
Оскільки у відповідності зі ст. 152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни відновлено з 9 липня 2007 року що є підставою для задоволення позовних вимог в частині виплати підвищеної пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, якою виключено положення про підвищення дітям війни" викладено у новій редакції, якою виключено положення про підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року це положення вказаного Закону визнано неконституційним та відновлено дію ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" відновлено з 22 травня 2008 року.
Зазначене є підставою для задоволення позовних вимог в частині виплати підвищеної пенсії з 22 травня 2008 року.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( в редакції від 18.11.2004 року, чинній в 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дії поширюються на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ч.1. ст.303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За таких обставин, колегія апеляційного суду вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в частині стягнення соціальних виплат за 2008 рік змінити, в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 21 липня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року - скасувати. Зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивачки підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 23 листопада 2009 року в частині стягнення виплат за 2008 рік змінити, в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з 22 травня 2008 року по 21 липня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року - скасувати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року.
В решті частині постанову суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: