Справа № 22ц-5487                                                      Головуючий  у 1 інстанції  Ладе В.Р.

Категорія 57                                                                             Доповідач  Барсукова О.І.

__________________________________________________________________  

  РІШЕННЯ  

Іменем України  

 19 травня 2010 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                                 головуючої: Червинської М.Є.,

                                                суддів: Лісового О.О., Барсукової О.І.,

 при секретарі Руденко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області , ОСОБА_1 на постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 1 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області про зобов’язання нарахувати та виплатити  щомісячну державну соціальну допомогу,  

                                                                 в с т а н о в и в :

Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 1 вересня 2009 року управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області зобов»язане здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період  з  10 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позивач ОСОБА_2 не погодився з  постановою суду, звернувся з апеляційною скаргою та просив скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення його позову з  09 липня 2007 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду, ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

  В судове засідання сторони не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В заявах на адресу апеляційного суду просили справу розглянути без їх участі.  

 Заслухавши доповідача, доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  позивача підлягає  задоволенню, а відповідача - відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є  порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

 З позовної заяви ОСОБА_1 видно, що він звернувся до суду за захистом свого порушеного права 10 серпня 2009 року та просив зобов'язати УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області провести  нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком за періоди: з 09 липня 2007 року по час звернення до суду

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачу недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  з  10 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року, оскільки відповідач вказаний перерахунок не зробив, суд дійшов до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними, та зобов»язав відповідача зробити зазначений перерахунок.

  Висновок суду щодо  ощирення на позивача  дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  відповідає вимогам діючого законодавства, проте неможливо погодитись із періодом, який суд визначив для нарахування соціальної допомоги позивачу.  

Оскільки ст. 99 КАС України встановлений строк звернення до адміністративного суду, а не позовна давність, та беручи до уваги, що з набранням чинності Законом № 1691-У1 справи із соціальних правовідносин підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, при розгляді справи  підлягає застосовуванню положення про позовну давність, визначену нормами ЦК України.  

 Відповідно до ст.256  ЦК України  позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

 Відповідно до ст. 257 ЦК позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

 Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.  З паспорту позивачки вбачається, що він є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.

 Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

      Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою  ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни ", з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог .

 В судовому засіданні встановлено, що ст.71 Закону "Про державний  бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 р. зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року ця норма визнана неконституційною.

Оскільки у відповідності зі ст. 152 ч.2 Конституції України, закони, інші  правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни відновлено з 9 липня 2007 року що є підставою для задоволення позовних вимог в частині виплати підвищеної пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, якою виключено положення про підвищення дітям війни" викладено у новій редакції, якою виключено  положення про підвищення дітям війни  пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року це положення вказаного Закону визнано неконституційним та відновлено дію ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" відновлено з 22 травня 2008 року.

Зазначене є підставою для задоволення позовних вимог в частині виплати підвищеної пенсії з 22 травня 2008 року.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( в редакції від  18.11.2004 року, чинній в 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати  розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

 Вказана норма передбачає  встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дії поширюються на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із  Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

 За таких обставин, колегія апеляційного суду вважає за необхідне  постанову суду першої інстанції  в частині стягнення соціальних виплат за 2008 рік змінити, в частині  відмови в задоволенні позовних вимог за  період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,   з 22 травня 2008 року по 10 серпня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 10 серпня 2009 року – скасувати.

Зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату  на користь позивача підвищення до  пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 10 серпня 2009 року.

Доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

За конституційними нормами, виходячи з  пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення  суду не вбачається.      

Керуючись ст. ст. 307, 308, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

       вирішив:   

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України  в Амвросіївському районі Донецької області  відхилити.  

Постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 1 вересня 2009 року в частині стягнення соціальних виплат за 2008 рік змінити, в частині  відмови в задоволенні позовних вимог за  період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  з 22 травня 2008 року по 10 серпня 2008 року та з 01 січня 2009 року по  10 серпня 2009 року - скасувати.

Зобов'язати   Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області  нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 10 серпня 2009 року

В решті частині  постанову суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.  

   Головуюча:

 Судді: