ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" травня 2010 р. м. Київ К-25558/08
Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого –Кравченко О.О.
Суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Черпіцької Л.Т., Чалого С.Я.
При секретарі –Гутніченко А.М.
За участю представника- від позивача Рожкова М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства бурова компанія "Букрос" на постанову Господарського суду Полтавської області від 12 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року у справі за позовом ВАТ бурова компанія "Букрос" до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання недійсним рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2003 року ВАТ бурова компанія "Букрос" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання недійсним рішення № 18 від 20.03.2003р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов’язання.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням законодавства України, зокрема, в Законі України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»та в інших законах з питань оподаткування не встановлено ні строків, ні періодів сплати обов’язкових платежів, не визначено також особи, відповідальної за нарахування цього податкового зобов’язання.
Постановою Господарського суду Полтавської області від 12 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року, в позові відмовлено. Суди вмотивували свої висновки тим, що ВАТ бурова компанія "Букрос" порушило граничні строки сплати узгодженої суми зобов’язання, що в свою чергу передбачає накладення штрафних санкцій.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ВАТ бурова компанія "Букрос" подало касаційну скаргу, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ВАТ бурова компанія "Букрос" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2003р. Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві прийнято рішення № 18, яким до ВАТ бурова Компанія «Букрос»застосовано штрафні санкції у розмірі 4081,19 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання строком більш як на 31-90 днів на підставі п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відмовляючи у позові, суди підставно враховували,що відповідно до пункту 17 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»збір на обов’язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних зборів (обов’язкових платежів). Об’єкт оподаткування збором визначений ст.2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»Для платників збору об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Ставка збору встановлена у розмірі 100% від об’єкта оподаткування. Отже, твердження позивача, що фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій не відносяться до поняття «обов’язкий платіж»є безпідставними.
Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», сума відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вважається узгодженою у день отримання платником збору повідомлення. Протягом десяти календарних днів від дня його отримання підприємства зобов’язані сплатити зазначену суму.
Відповідно до корінця-повідомлення ВАТ бурова компанія "Букрос" отримало повідомлення про перераховану суму податкового зобов’язання 12 лютого 2002 року. Протягом десяти днів підприємство повинно було сплатити зазначену в повідомленні суму на рахунок Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, але в зазначений термін кошти не надійшли.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ВАТ бурова компанія "Букрос" порушило граничні строки сплати узгодженої суми зобов’язання, що передбачає накладення штрафних санкцій.
Судова колегія визнає, що рішення Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві № 18 від 20.03.2003р. прийнято у межах наданих повноважень і відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд вважає, що при вирішенні справи місцевим та апеляційним судом повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Ухвалила:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства бурова компанія "Букрос" залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Полтавської області від 12 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами у порядку та у строк, передбачений статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: