№ 2-1200

                                                                                                                      2010 рік.

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 березня 2010 року.                                                                       Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

Головуючого-судді                                                                           Богдан С.І.

При секретарі                                                                                    Боднар С.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача Служби у справах дітей Чернівецької міської ради до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,

                                                        В С Т А Н О В И В :

          Позивачка звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача в якому посилається на те, що вона та відповідач являються батьками їхньої спільної дитини, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2007 року обоє  перебувають в розлученні.

             Відповідно до ст.. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім»ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров»я або навчальний заклад в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

             З самого початку їхнього спільного проживання її колишній чоловік захоплювався азартними іграми і більше часу проводив в ігрових автоматах де залишав всі грошові кошти, які надавали її батьки для утримання сім»ї. Після народження дитини він теж не мав бажання працювати і не робив спроб знайти роботу. У вересні 2004 року відповідач поступив навчатися в Садгірську школу міліції м. Чернівці, після її закінчення працювати не бажав і лише за примусом матері він влаштувався на роботу. Після цього почав приходити додому пізно , зарплату додому не приносив. Пристрасть до ігрових автоматів його не покинула, видумував різні підстави, щоб батьки дали йому грошей і витрачав їх на ігрові автомати. Для цієї мети взяв кредит в банку, не соромився брати в борг гроші у співробітників, борги не повертав і ті приходили до неї з вимогами повернути їм гроші, які позичав у них відповідач. Будь-якої уваги дитині не приділяв, матеріально її не утримував. Все це привело до того, що вона розлучилася з відповідачем, він знявся з реєстрації в квартирі де вони проживали і переїхав проживати до своїх батьків.

              Згідно з ст.. 12 Закону України « Про охорону дитинства » , батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. Ст. 150 СК України визначені обов’язки батьків по вихованню своїх дітей, піклуванню про їх здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, освіту та ін..

                                                                       -2-

             Батько дитини – ОСОБА_4 вихованням доньки ОСОБА_2 не займається, не піклується про фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду, лікування, не спілкується з дитиною,не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, матеріально добровільно не допомагає, не вітає з днем народження і святами, фактично без поважних причин самоусунувся від виконання своїх батьківських обов’язків по відношенню до дитини.

           Відповідач був присутній в Служби у справах дітей на профілактичній бесіді де був ознайомлений з заявою та документами поданими нею, але відмовився надавати та писати будь-які пояснення, також неодноразово запрошувався на засідання з питань захисту прав дитини, але жодного разу не появився.

            Дитина зареєстрована і проживає в АДРЕСА_2 разом з нею та її родиною. Належним чином її доглядають, матеріально утримують, оздоровлюють та виховують. Дівчинка має все необхідне для нормального фізичного і духовного розвитку, відвідує дошкільний навчальний заклад. Вона перебуває в іншому шлюбі, у дитини з вітчимом склалися дуже добрі відносини, вона його називає татом.

             Вважає, що біологічний батько дитини не є взірцем батька, так як нічого доброго він її не навчив, ні в чому не допоміг, а тому є всі підстави щодо позбавлення його батьківських прав.

             Питання про позбавлення батьківських прав розглядалося на засіданні комісії по захисту прав дитини де було прийняте рішення щодо надання до суду висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_2.    

               Доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав підтверджується рішенням виконкому Чернівецької міської ради та висновком органу опіки та піклування виконкому Чернівецької міської ради.

              Тому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо його малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

              В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі і дала свої пояснення.

              Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримала і дала свої пояснення.

              Відповідач в судовому засіданні позовних вимог не визнав, просив відмовити в позові і дав свої пояснення.

              Заслухавши сторін, свідків, дослідивши письмові докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

              Відповідно до ст.. 164 СК України , мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, він :

               п. 1 – не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров»я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування ;

                п.2 – ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

                Ст.. 150 СК України передбачено, що батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім»ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров»я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

                                                                   -3-

                 З свідоцтва про народження ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

                  З свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано 15 січня 2007 року .

                  На теперішній час позивачка ОСОБА_1 знаходиться в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який      був зареєстрований 04.08.2009 року і від цього шлюбу у них є дитина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

                  З довідки Чернівецької міської дитячої поліклініки № 148 від 23.12.2009 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3, а мешкає фактично АДРЕСА_1 знаходиться на обліку з 11.04.2004 року, на « Д » обліку не перебуває, за консультативною та медичною допомогою з приводу хвороби дитини зверталася тільки мати дитини.

                  З акту складеного вихователями старшої групи ДНЗ № 35 вбачається, що за період з 05.02.2008 року по 15.12.2009 року спілкування відбувалося тільки з матір»ю дитини ОСОБА_1.

                  З акту обстеження житлово-побутових умов від 15.01.2010 року вбачається, що спеціалістами Служби у справах дітей Чернівецької міської ради було обстежено квартиру в якій проживає малолітня ОСОБА_2 з метою розгляду заяви ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 – батька малолітньої ОСОБА_2 При обстеженні було встановлено, що малолітня ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_3 , разом з нею проживають мати ОСОБА_1, ОСОБА_5 чоловік матері, ОСОБА_6 брат. Квартира складається з трьох кімнат, в квартирі зроблено ремонт, для дитини створено відповідну обстановку для занять, ігор, відпочинку, їй відведено окрему кімнату, дитина готується до вступу до школи.

                  Допитані свідки в судовому засіданні підтвердили, що після розлучення позивачки з відповідачем, вони мешкають окремо, відповідач з дитиною не зустрічався, іноді купляв подарки для дитини чи передавав гроші через знайомих, але це робилося рідко.

                 Фактично судом встановлено, що відповідач самоусунувся від виховання та матеріального утримання дитини, не цікавиться розвитком та здоров»ям дитини.

                 З рішення виконкому Чернівецької міської ради № 79/3 від 23.02.2010 року вбачається, що виконком погодився надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_4, батька малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

                З висновку органу опіки та піклування № 9/24-217 від 03.03.2010 року про доцільність позбавлення батьківських прав  ОСОБА_4 вбачається, що орган опіки та піклування приймаючи до уваги обставин які склалися та з метою соціального захисту інтересів малолітньої вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

                 На підставі викладеного та ст.ст. 150,164 СК України, керуючись ст.ст. 10,60,209,213,215,218 ЦПК України, суд –

                                                     В И Р І Ш И В :

                 Позов задовольнити.

                 Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до його малолітньої дитини, дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав.

                                                                    -4-

                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

                Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                           Суддя                                                         Богдан С.І.