Р І Ш Е Н Н Я             Справа № 2-130/2010р.

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 травня 2010 року        Путильський районний суд Чернівецької області в складі:

    головуючого     судді     Лисака І.Н.

    при секретарі     Помазан М.В.

    за участю позивача     ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

    відповідача         ОСОБА_3

представника третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Путила справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,

з ’ я с у в а в :

    Позивач  ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до суду про розірвання шлюбу із ОСОБА_3, укладеного та зареєстрованого 20.01.2002 року виконкомом Селятинської сільської ради Путильського району Чернівецької області за актовим записом № 01. Крім того, просить суд визначити місце проживання спільних від шлюбу дітей за його місцем проживання. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок втрати інтересу до сім’ї з боку відповідача, самоусунення її від виконання сімейних та подружніх обов’язків, відсутність джерел доходу створилися нестерпні умови проживання, що призвело до втрати почуття любові. Позивач зазначає, що негативне ставлення до виховання дітей з боку відповідача, неможливості нею забезпечити їм належні умови проживання та через перебування на обліку у лікар-психіатра створює неможливі умови для проживання дітей разом із матір’ю.

    В судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримали відповідно до викладених в заяві обставин та пояснили, що перебування в шлюбі суперечить інтересам позивача, а для дітей через відсутність власного житла у відповідача кращими умовами проживання буде разом із батьком, що також убезпечить останніх від негативних проявів хвороби відповідача, пов’язаними з психічними розладами.

    Відповідач в судовому засіданні позов визнала в частині розірвання шлюбу та заперечила щодо вимог про визначення місця проживання дітей з батьком, оскільки не самоусувалася від виховання дітей, а сімейні обов’язки не виконує через те, що позивач систематично застосовує фізичне насильство, створює нестерпні умови проживання в його будинку. Стверджує про наявність житла у її бабусі, наявність доходів від підприємницької діяльності у сфері торгівлі та про відсутність протипоказань внаслідок хвороби для виховання дітей.

    Представник служби у справах дітей Путильської РДА висловила думку про можливість задоволення позову, оскільки вважає, що батько здатний на краще забезпечення умов проживання та виховання дітей.

    Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали суду, що є родиною позивача та їм відомо про те, що останній самостійно виховує дітей, готує їжу та пере речі. Вказують, що відповідач в шлюбі належно виконувала сімейні обов’язки, але внаслідок хвороби з 2006 року змінила своє ставлення до сім’ї. Про наявність загроз для здоров’я дітей через її хворобу свідкам не відомо.

    Свідок ОСОБА_8 показав суду що є лікарем-психіатром Путильської ЦРЛ, на обліку у якого знаходиться ОСОБА_3 Стверджує, що характер та перебіг наявної у неї хвороби ні в якому разі не створює загрози для її дітей, отже не має підстав відлучати останніх від матері.

    Вислухавши пояснення сторін та учасників судового засідання, покази свідків, враховуючи часткове визнання позову відповідачем, дослідивши додані документи, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов з наступних підстав.

Так, шлюб між сторонами укладений та зареєстрований 20.01.2002 року виконкомом Селятинської сільської ради Путильського району Чернівецької області за актовим записом № 01, що підтверджено свідоцтвом про одруження НОМЕР_1. Збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, що вбачається із заяв та пояснень сторін в судовому засіданні. Застосування в силу ст.111 СКУ заходів щодо збереження сім’ї є неможливим, оскільки позов визнаний відповідачем, а про порушення інтересів інших осіб внаслідок розірвання шлюбу суду не відомо.

Вимога позивача визначити місце проживання дітей за його адресою з причин самоусунення від виконання обов’язків, джерел доходів та внаслідок хвороби в повному обсягу спростовані відповідачем в судовому засіданні. Так, відповідач заявила про створення нестерпних умов проживання, внаслідок чого вона змушена проживати в будинку своєї бабки, а наявність конфліктів із залученням для їх вирішення працівників міліції підтвердив і позивач. Відсутність джерел доходу у відповідача спростовується документами, які підтверджують за відповідачем статус суб’єкта підприємницької діяльності, яка подає звіти в податкову інспекцію про отримання прибутків, а угода від 25.09.2009 року та рішення виконкому від 2008 року підтверджують заняття роздрібною торгівлею. Крім того, обов’язок щодо виховання дітей ст.180 СКУ покладений на обох батьків, тобто недостатність доходів матері для належного забезпечення дітей повинна компенсуватися матеріальної допомогою батька.

Загроза для життя та здоров’я дітей внаслідок хвороби матері в повному обсягу спростована лікарем-психіатром, а також суду не надано доказів про те, що відповідач повністю або частково обмежена в правах. Ст.21 Конституції України гарантує непорушність прав людей, а ч.3 ст.24 її норм встановлює рівність прав жінки і чоловіка, забезпечує можливість жінкам поєднувати працю з материнством, моральну підтримку материнства, тому суд із аналізу пред’явлених позивачем доказів не вбачає підстав позбавлення права матері проживати разом із дітьми. Даний спір можливо вирішити шляхом домовленостей між батьками або через органи опіки та піклування чи в судовому порядку з дотриманням вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України при умові доведення обставин.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України,  ст.ст.  174, 212-215 ЦПК України,  суд –

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити частково.

    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, укладений та зареєстрований 20.01.2002 року виконкомом Селятинської сільської ради Путильського району Чернівецької області за актовим записом № 01, розірвати.

    В позовних вимогах ОСОБА_1 щодо встановлення проживання спільних із ОСОБА_3 дітей за ним відмовити в зв’язку з недоведеністю обставин.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя