ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                 № 2а-1139/10/2370

07.04.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

     14 год. 20 хв.  

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді –Чалої А.С.,

при секретарі - Дубовій Ю.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Звенигородському районі Черкаської області (далі-позивач) звернулась до суду із позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1 (далі-відповідач), з підстав неподання відповідачем протягом року документів фінансової звітності та податкових декларацій.

В судове засідання представник позивача не з’явився, проте направив на адресу суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги повністю та просить розгляд справи провести без його участі.

Відповідач в судове засідання також не з’явився, але направив письмові заперечення проти адміністративного позову державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в зв’язку з їх безпідставністю та провести розгляд справи без його участі. У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що у 2005 році ним разом із декларацією про доходи до податкового органу були подані заява про припинення його підприємницької діяльності та оригінал свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, в зв’язку з чим йому не зрозумілі підстави звернення податкового органу до суду із даним позовом.

Відповідно ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Звенигородського районною державною адміністрацією Черкаської області 07.10.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1  та з 18.10.2002 року за № 311 перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Звенигородському районі Черкаської області як платник податків.

Згідно положень Закону України «Про систему оподаткування»та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон України № 2181-ІІІ) відповідач зобов’язаний подавати до органів державної податкової служби та інших контролюючих органів податкові декларації та розрахунки (далі –податкові декларації) у строки встановлені законодавством, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом «б»статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що платники податків та інших обов'язкових платежів зобов'язані подавати до державних податкових інспекцій та інших державних органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до Закону України № 2181-ІІІ, а саме п.п. 4.1.4, п. 4.1, ст. 4 - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, в порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ відповідач останній раз подав звітність 08.09.2005 року за № 2544, а саме декларацію про доходи   за IІ квартал 2005 року, про що свідчить акт перевірки № 115/17-013 від 17.03.2010 року та копія декларації за ІІ квартал 2005 року.

Заборгованість перед бюджетом у даного суб’єкта підприємницької діяльності відсутня, що підтверджується довідкою податкової інспекції № 2710/17-029 від 16.03.2010 року.

Неподання більше одного року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 809-VI від 25.12.2008 року є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за позовом органів державної податкової служби відповідно п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Щодо заперечень відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»(далі-Закон) від 15.05.2003 року № 755-IY державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.

Згідно ч. 3 зазначеної статті фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно п. 1 ст. 47 Закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) наступні документи: заяву про припинення підприємницької діяльності та документ, що підтверджує внесення палати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою-підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Згідно п. 9 ст. 47 Закону для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

-          свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця;

-          довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

-          довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

-          довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

Згідно п. 12 зазначені документи приймаються за описом, дата їх надходження вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Відповідно до абзацу другого п. 15 ст. 47 дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

В зв’язку з викладеним заперечення відповідача не відповідають встановленим судом обставинам справи, оскільки державна реєстрація припинення ним підприємницької діяльності проведена не була, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.03.2010 року, згідно якого відсутні відомості про дату реєстрації рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення.

Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки згідно з ч. 4 ст. 94 КАСУ у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов державної податкової інспекції у Звенигородському  районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи  задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1  ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Копію цієї постанови направити державному реєстратору Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області для виконання обов’язків визначених ст.ст. 38, 40 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    А.С. Чала