Справа №1-820/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
22 січня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ткаленко Т.В.
при секретарі Терсіній А.О.
за участю прокурора Шабаліна М.В.
представника потерпілого ОСОБА_1
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на СТО «TOP LEVEL» слюсарем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 22 березня 2009 року приблизно о 06 год. 40 хв., не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21013» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Татарській в м. Києві зі сторони вул. Отто Шмідта в напрямку вул. Глибочицька, зі швидкістю приблизно 80 км/год., наближався до ділянки дороги вул. Татарської, що має заокруглення праворуч по напрямку руху автомобіля.
Грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 11.13, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, введених в дію 01 січня 2002 року, ОСОБА_4 проявив неуважність до дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості для безпечного проїзду заокруглення дороги, не врахував зміни дорожньої обстановки та продовживши рух, допустив виїзд керованого автомобіля на зустрічну смугу руху, а потім на пішохідну частину вул.. Татарської, де напроти 3-ї електроопори від вул.. Глибочицької правою передньою частиною автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, який одержав тяжкі тілесні ушкодження. Поставивши своїми діями потерпілого в небезпечний для життя стан, маючи можливість надати допомогу ОСОБА_6, свідомо зник на автомобілі з місця вчинення злочину і тим самим завідомо залишив без допомоги ОСОБА_6
Згідно даних висновку експерта № 97/Е від 24 квітня 2009 року «согласно представленной медицинской документации у ОСОБА_6 имели место следующие повреждения: сочетанная травма, закрытая травма грудной клетки, перелом 6, 7, 8 ребер справа, перелом 5, 6 ребер слева, ушиб правого легкого, правосторонний малый гематоракс, вывих костей правого предплечья в локтевом суставе, перелом локтевого отростка правой локтевой кости со смещением отломков, закрытый перелом проксимального отдела правой бедренной кости со смещением отломков. Характер повреждений свидетельствует о том, что они являются результатом действия тупого предмета, могли образоваться в срок и при обстоятельствах, указанных в постановлении следователя и относятся к тяжким телесным повреждениям. После полученной травмы ОСОБА_6 находился в опасном для жизни состоянии».
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчинених ним злочинах, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України визнав повністю, суду пояснив, що дійсно, при обставинах, викладених в установчій частині вироку, він 22 березня 2009 року приблизно о 06 год. 40 хв., не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21013» бежевого кольору 1981 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1, та маючи в автомобілі пасажира ОСОБА_8, який сидів на передньому пасажирському сидінні, рухаючись по вул.. Татарській в напрямку вул. Глибочицька зі сторони вул.. Отто Шмідта накатом зі спуску зі швидкістю руху приблизно 80 км/год., виїхав на зустрічну смугу, оскільки на повороті задню частину автомобіля занесло, в результаті чого автомобіль зачепився спочатку переднім лівим колесом, а потім зачепився заднім лівим колесом за бордюрний камінь пішохідної частини. Після цього автомобіль виїхав на пішохідну частину та розвернувся у протилежному напрямі. Автомобіль протянуло правою стороною по бетонній стіні, що розташована на пішохідній частині на відстані приблизно двох метрів від проїзної частини висотою приблизно два метри. Після контакту зі стіною автомобіль зупинився.
Після зупинки автомобіля ОСОБА_8 вийшов із салону автомобіля та закрив кришку капота, що відкрилася в результаті зіткнення з бетонною стіною. Після чого сів до салону автомобіля і повідомив його про те, що останній збив пішохода. Він, не виходячи із салону автомобіля, перебуваючи в стані шоку, перелякався та поїхав з місця вчинення злочину до гаражного кооперативу, який розташований по АДРЕСА_2, де і залишив вказаний автомобіль.
Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 068 грн. 30 коп. визнав повністю. Крім того, визнав в повному обсязі витрати потерпілого на правову допомогу в сумі 3 500 грн. Додатково подані представником потерпілого позовні вимоги на суму 38 599,36 грн. підсудний не визнав.
В частині заподіяння моральної шкоди цивільний позов визнав частково, а саме в сумі 10 068 грн. 30 коп.
Незважаючи на визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, його винність доведена сукупністю інших зібраних по справі доказів, а саме:
показаннями потерпілого ОСОБА_6, допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що 22 березня 2009 року приблизно о 06 год. 35 хв., йдучи по тротуару по вул. Татарській у напрямку вул. Глибочицької, почув як позаду нього з шумом рухався автомобіль «Жигулі» бежевого кольору, наче був без глушника, у зв’язку з чим він прижався до бетонної стіни, яка розташована ліворуч від нього. Після чого він почув звук удару даного автомобіля та обернувшись праворуч, побачив, як автомобіль рухається перпендикулярно до бетонної стіни, чіпляючи її передньою частиною. Автомобіль передньою частиною скоїв на нього наїзд. Від удару він перелетів через даний автомобіль і впав на тротуар, а автомобіль розвернуло у протилежному напрямку від його руху. З даного автомобіля вийшов ОСОБА_8, закрив капот автомобіля та сів на переднє пасажирське сидіння поряд з ОСОБА_4 Після цього, даний автомобіль поїхав з місця вчинення злочину у напрямку вул. Отто Шмідта. Потім до нього підійшов свідок ОСОБА_9, який викликав швидку медичну допомогу. Проте хто саме викликав працівників служби охорони та працівників ДАІ він не пам’ятає.
Внаслідок ДТП йому було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 10 068 грн. 30 коп. та 38 599,36 грн., моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 100 000 грн. Крім того, просить відшкодувати витрати на правову допомогу в сумі 3 500 грн.
показаннями свідка ОСОБА_8 під час його допиту як свідка на досудовому слідстві та які були оголошені в судовому засіданні, а саме про те, що він бачив як сталася дорожньо-транспортна пригода. Так, 22 березня 2009 року приблизно о 06 год. 40 хв., знаходячись на пасажирському сидінні в технічно справному автомобілі «ВАЗ 21013» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, рухаючись зі спуску по вул. Татарській у напрямку вул. Глибочицької, він побачив потерпілого ОСОБА_6, який йшов по тротуару вул. Татарської та знаходився ліворуч від напрямку руху автомобіля. ОСОБА_4, керуючи даним автомобілем, виїхав на зустрічну смугу, оскільки на повороті задню частину автомобіля занесло, в результаті чого автомобіль зачепився спочатку переднім лівим колесом, а потім зачепився заднім лівим колесом за бордюрний камінь пішохідної частини. Після цього автомобіль виїхав на пішохідну частину та розвернувся у протилежному напрямі. Автомобіль протянуло правою стороною по бетонній стіні, що розташована на пішохідній частині на відстані приблизно двох метрів від проїзної частини висотою приблизно два метри. Після контакту зі стіною автомобіль зупинився.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав інші пояснення, а саме про те, що 22 березня 2009 року приблизно о 06 год. 40 хв. він їхав на пасажирському сидінні в технічно справному автомобілі «ВАЗ 21013» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 Даний автомобіль рухався зі спуску по вул. Татарській у напрямку вул. Глибочицької. Потерпілого ОСОБА_6, який йшов по тротуару вул. Татарської та знаходився ліворуч від напрямку руху автомобіля, а також те, як даний автомобіль збив ОСОБА_6 він не бачив. Він прокинувся після того, як відчув удар автомобіля у бетонну стіну, після чого він вийшов з автомобіля та побачивши, що попереду автомобіля лежить потерпілий ОСОБА_6, закрив капот автомобіля та сів на переднє пасажирське сидіння. Він сказав ОСОБА_4, який керував даним автомобілем, що ОСОБА_4 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_6 Після чого, ОСОБА_4 завів двигун автомобіля та поїхав з місця вчинення злочину у напрямку вул. Отто Шмідта. Даний автомобіль ОСОБА_4 відвіз на станцію технічного обслуговування, на якому останній працює, де залишив його біля гаражів. Крім того, він зазначив, що ОСОБА_4 під час керування даним автомобілем не палив, не розмовляв по телефону, а лише спілкувався з ним.
Разом з тим, пояснення свідка ОСОБА_8, надані ним в судовому засіданні, в тій частині, що потерпілого ОСОБА_6, який йшов по тротуару вул. Татарської та знаходився ліворуч від напрямку руху автомобіля, а також те, як даний автомобіль збив ОСОБА_6 він не бачив, прокинувся після того, як відчув удар автомобіля у бетонну стіну, суд розцінює як такі, що мають своєю метою допомогти ОСОБА_4 уникнути суворого покарання.
За таких обставин, суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_8, надані ним під час досудового слідства, як правдиві.
показаннями допитаного під час досудового слідства як свідка ОСОБА_9, що були оголошені в судовому засіданні, а саме про те, що 22 березня 2009 року приблизно о 06 год. 30 хв. він, йдучи по тротуару вул. Татарської з лівої сторони у напрямку вул. Глибочицької в м. Києві, бачив, що попереду нього в попутньому напрямку на відстані приблизно 50 метрів йшов потерпілий ОСОБА_6 Він почув як позаду нього їхав автомобіль з гучним ревом, наче у автомобіля був відсутній глушник. Автомобіль рухався по вул. Татарській у напрямку вул. Глибочицької на великій швидкості приблизно 80-100 км/год. Проїжджаючи поворот направо автомобіль почало розвертати у протилежному напрямку, після чого він виїхав на тротуар, вдарився у бетонну стіну та здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_6 правою передньою частиною. Від наїзду на потерпілого ОСОБА_6 у автомобіля відкрився капот. Даний автомобіль був бежевого кольору марки «ВАЗ 21013». З автомобіля вийшов ОСОБА_8, який сидів на пасажирському сидінні, закрив капот автомобіля та одразу ж сів до автомобіля. Після цього, автомобіль залишив місце вчинення злочину та поїхав по вул. Татарській у напрямку вул. Отто Шмідта, тобто у протилежному напрямку руху автомобіля. Він одразу ж підбіг до потерпілого ОСОБА_6 та викликав швидку медичну допомогу. Потім на місце вчинення злочину приїхали працівники служби охорони, а ще пізніше працівники ДАІ. На місці вчинення злочину працівники ДАІ знайшли біля бордюра номерний знак від даного автомобіля та кільце від передньої фари.
Вина ОСОБА_4 підтверджується також письмовими доказами по справі, а саме:
даними, які містяться у висновку експерта № 97/Е від 24 квітня 2009 року, згідно якого «согласно представленной медицинской документации у ОСОБА_6 имели место следующие повреждения: сочетанная травма, закрытая травма грудной клетки, перелом 6, 7, 8 ребер справа, перелом 5, 6 ребер слева, ушиб правого легкого, правосторонний малый гематоракс, вывих костей правого предплечья в локтевом суставе, перелом локтевого отростка правой локтевой кости со смещением отломков, закрытый перелом проксимального отдела правой бедренной кости со смещением отломков. Характер повреждений свидетельствует о том, что они являются результатом действия тупого предмета, могли образоваться в срок и при обстоятельствах, указанных в постановлении следователя и относятся к тяжким телесным повреждениям. После полученной травмы ОСОБА_6 находился в опасном для жизни состоянии».
даними протоколу огляду місця ДТП від 22 березня 2009 року з додатками до нього, відповідно до якого було оглянуто ділянку вчинення ДТП, яка мала місце на вул. Татарській в м. Києві та звідки було вилучено державний номерний знак НОМЕР_1, накладний металевий ободок фари колоподібної форми, сім уламків скла та три уламки пластмаси.
даними протоколу огляду транспортного засобу від 02 квітня 2009 року, відповідно до якого було оглянуто та зафіксовано пошкодження автомобіля «ВАЗ 21013» бежевого кольору державний номерний знак НОМЕР_1.
Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження та в тому, що він завідомо залишив без допомоги потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані, поставивши потерпілого в небезпечний для життя стан, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України є вірною.
При призначенні підсудному виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, конкретні обставини справи та відношення підсудного до вчиненого, який вину визнав.
Судом також враховуються і дані про особу ОСОБА_4, який раніше не судимий, працює на СТО «TOP LEVEL» слюсарем, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, дані виписки з медичної карти про перебування ОСОБА_4 на стаціонарі з 10 листопада 2008 року по 19 листопада 2008 року з приводу перелому великогомілкової кістки зі зміщенням та довідки поліклініки № 1 Шевченківського району м. Києва про необхідність зняття ОСОБА_4 металевої пластини.
До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, призначення покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на певний строк без позбавлення права керувати транспортними засобами, за ч. 1 ст. 135 КК України у виді обмеження волі на певний строк. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинв, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 міру покарання у виді позбавлення волі на певний строк без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України до призначеного покарання.
Пред’явлений представником потерпілого ОСОБА_1 цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 068 грн. 30 коп., а також витрати потерпілого на правову допомогу в сумі 3 500 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, як такий, що знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та з урахуванням документальної і достатньої доведеності.
Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 тис. грн. підлягають частковому задоволенню.
Так, згідно даних висновку експерта № 97/Е від 24 квітня 2009 року ОСОБА_6 спричинено тяжкі тілесні ушкодження. На лікарняному ОСОБА_6 перебуває з дня вчинення на нього наїзду, тобто з 22 березня 2009 року по даний час. Згідно довідки до акта огляду МСЕК № 006084 від 03 листопада 2009 року потерпілому ОСОБА_6 надано третю групу інвалідності, для відновлення працездатності рекомендовано відновлювальне лікування. Щодо умов та характеру праці рекомендоване переведення на легшу роботу.
З урахуванням документальної і достатньої доведеності, обставин заподіяння шкоди, характеру страждань, стану здоров’я потерпілого, тяжкості завданої травми, істотності вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступеню моральних страждань і переживань потерпілого через отримані тілесні ушкодження, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 тис. грн.
Що стосується додатково поданих представником потерпілого ОСОБА_1 позовних вимог по відшкодуванню матеріальної шкоди на суму 38 599,36 грн., то потерпілим та його представниками жодних обгрунтувань на підтвердження цих вимог суду не надано, а тому такі вимоги підлягають залишенню без задоволення, які такі, що не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов’язки.
На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 068 грн. 30 коп., а також витрати потерпілого на правову допомогу в сумі 3 500 грн. задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 10 068 /десять тисяч шістдесят вісім/ гривень 30 /тридцять/ копійок, а також витрати потерпілого на правову допомогу в розмірі 3 500 /три тисячі п’ятсот/ гривень.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди компенсацію в розмірі 20 000 /двадцять тисяч/ гривень.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Речові докази по справі, а саме: автомобіль ВАЗ 21013 бежевого кольору та державний номерний знак НОМЕР_1 передати ОСОБА_4; накладний металевий ободок фари колоподібної форми, сім уламків скла та три уламки пластмаси знищити.
/а.с. 38, 39, 44, 45/.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
С у д д я