Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
18 травня 2010 р. № 2-а- 1851/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заічко О.В.
при секретарі судового засідання -Пузіковій Н.А.
за участю представників сторін:
позивача - Кузьомко І.М.
відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена трудового червоного прапора ім. 60-річчя Радянської України
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова
про скасування вимоги про сплату боргу,
В С Т А Н О В И В:
Харківське комунальне підприємство "Міськелектротранс" Ордена трудового червоного прапору ім. 60-річчя Радянської України звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просить суд визнати недійсною вимогу відповідача № Ю-1886 від 01.02.2010 року про сплату боргу Жовтневим трамвайним депо, яке було структурним підрозділом ХКП "Міськелектротранс" у розмірі 388799,87 грн.
Харківське комунальне підприємство "Міськелектротранс" Ордена трудового червоного прапору ім. 60-річчя Радянської України в обґрунтування позову зазначило, що на думку позивача, УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова під час прийняття оскаржуваного рішення помилково застосувало норми матеріального права, оскільки УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова не дослідило фактів отримання позивачем коштів на оплату праці в період за який винесено вимогу. Вважає, що виконання страхувальником обов’язку щодо сплати страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці.
В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала та просила задовольнити позов.
Відповідач, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року встановлено обов’язок позивача, як страхувальника, сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, базовим звітним періодом у даному випадку є календарний місяць. Також, зазначило, що діюче законодавство не передбачає обов'язку Пенсійного фонду з’ясовувати фінансово-господарський стан платника страхових внесків під час формування та направлення вимог про сплату боргу.
Представник відповідача в судове засідання прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Жовтневе трамвайне депо було структурним підрозділом ХКП "Міськелектротранс" та знаходилось на обліку як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV позивач є страхувальником.
Згідно ч.3 ст.18 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Згідно з п.11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за №64/8663, платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Як вбачається з матеріалів справи, структурним підрозділом ХКП "Міськелектротранс" Жовтневим трамвайним депо було надано до управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2009 року" в якому визначено суму страхових внесків у розмірі 388799,87 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова на підставі вказаного розрахунку та картки особового рахунку страхувальника на суму заборгованості зі сплати страхових внесків за грудень 2009 року, що залишилась не сплаченою станом на 01.02.2010 року сформувало вимогу про сплату боргу № Ю-1886 від 01.02.2010 року та направило її позивачу. Позивач отримав вимогу 10.02.2010 року.
Згідно із частиною 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частина 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Стаття 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.
Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п.п. 5.1.4. Постанови ПФУ "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003р. за № 21-1 нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до п.п. 5.1.3. Постанови ПФУ "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003р. за № 21-1 страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Згідно із частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Таким чином, у разі виплати заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, одночасно із виплатою цих сум, у пропорційних розмірах платником сплачуються авансові платежі. Решту несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний період, платник зобов’язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за звітним. Фінансовий стан платника страхових внесків (наприклад, відсутність коштів на виплату заробітної плати) не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій у розмірах встановлених пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.
Щодо посилання позивача на не дослідження управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова фактів отримання позивачем коштів на оплату праці в період за який винесено вимогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діючим законодавством не встановлено обов'язку Пенсійного фонду України та його управлінь перевіряти фінансово-господарський стан (в тому числі стан виплати заробітних плат) платника страхових внесків під час формування та направлення вимог про сплату боргу.
Враховуючи вище зазначене суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова при формуванні та направленні вимоги про сплату боргу від 01.02.2010 року № Ю-1886 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 18, 19, 20, 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV, Постановою ПФУ "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003р. за № 21-1, ст.ст. 9, 71, 128, 159, 160–163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена трудового червоного прапора ім. 60-річчя Радянської України до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова про скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
У повному обсязі постанова виготовлена 21 травня 2010 року.
Суддя О.В. Заічко