№ 1-153/10

ПОСТАНОВА

28 травня 2010  року                           Печерський районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.

за участю прокурора Менчиця С.Є.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого  ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що він, працюючи у 2008 році на посаді виконуючого обов’язки економіста відділення №16 Акціонерного комерційного банку „Новий” (надалі АКБ „Новий”), будучи службовою особою, що здійснює адміністративно-господарчі функції, зловживаючи своїм службовим становищем, за пособництвом старшого касира відділення №16 АКБ „Новий” ОСОБА_4,  заволодів належними АКБ „Новий” грошовими коштами на суму 1 857 054,5 грн., що є особливо великим розміром.

Зазначені дії ОСОБА_3, які виразились у заволодінні чужим майном - грошовими коштами АКБ „Новий”  в особливо великих розмірах, органом досудового слідства кваліфіковані за ч.5 ст.191 КК України. Дії ОСОБА_4, які виразились у вчиненні пособництва у заволодінні чужим майном - грошовими коштами АКБ „Новий” в особливо великих розмірах, кваліфіковані за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

В ході судового розгляду даної справи захисник підсудної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_1 та підсудний ОСОБА_3  заявили клопотання про направлення даної кримінальної справи для проведення додаткового  розслідування з мотивів  того, що по справі допущена неправильність та неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Підсудна ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 заявлене клопотання підтримали, просять його задовільнити.

Прокурор та представник цивільного позивача банку АКБ „Новий”  вважають, що передбачені законом підстави для направлення кримінальної справи для проведення додаткового  розслідування  відсутні.                             Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що кримінальна справа підлягає направленню для проведення додаткового розслідування, з наступних підстав.     Притягнуті в якості обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в наступному: 21 листопада 2008 року п риблизно біля 11 години, виконуючий обов’язки економіста відділення № 16 АКБ „Новий” ОСОБА_3 підійшов до старшого касира цього ж відділення ОСОБА_4 та звернувся із проханням видати йому готівкові кошти в євро та гривнях, на загальну суму 1 857 054, 5 грн., для проведення розрахунку з віп-клієнтом банку.             ОСОБА_4, будучи матеріально - відповідальною особою, достеменно знаючи, що видаткові касові операції, згідно вимог Інструкції „Про касові операції в банках України”, затвердженої постановою Національного банку України №337 від 14.08.03, Положення „Про організацію роботи щодо здійснення касових операцій”, затвердженого Головою правління АКБ „Новий” 23.09.09 проводяться тільки на підставі відповідних документів та готівка видається тільки тій особі, яка зазначена у видатковому документі, попросила ОСОБА_3 надати їй видаткові документи для проведення касової операції по видачі готівки з каси відділення, а також щоб клієнт підійшов до каси для проведення касової операції.                     ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння вищевказаною сумою грошових коштів, належних АКБ „Новий”, користуючись тим, що тривалий час знайомий з ОСОБА_4, а також тим, що до недавнього часу займав посаду заступника Голови правління – начальника регіонального управління АКБ „Новий”, якому підпорядковувалось відділення № 16, зазначив, що проведення даної операції з вказаним віп-клієнтом  доручено йому Головним офісом АКБ „Новий”, а також, що всі необхідні документи готуються, і після проведення операції з клієнтом, яка повинна проходити конфіденційно, він особисто надасть до каси відділення відповідні видаткові документи.                                           Після цього ОСОБА_4, будучи матеріально відповідальною особою, якій ввірено належне АКБ „Новий” майно, а саме готівкові кошти, які знаходяться в касі відділення, повністю розуміючи, що нею порушуються  вимоги по проведенню видаткової касової операції, передбачені Інструкції „Про касові операції в банках України”, затвердженої постановою Національного банку України № 337 від 14.08.03, Положення „Про організацію роботи щодо здійснення касових операцій ”, затвердженого Головою правління АКБ „Новий” 23.09.09, а також її посадової інструкції, які вона достеменно знала, погодилась на видачу ОСОБА_3 готівки з каси відділення без надання будь-якого видаткового документу, підтверджуючого проведення касової операції, а також без присутності особи, після чого видала ОСОБА_3 з каси відділення  готівкові кошти в національній та іноземній валюті (Євро) на загальну суму, що дорівнює в національній валюті 1 857054,5 грн., тим самим  сприяючі злочинним діям ОСОБА_3, направленим на заволодіння грошовими коштами майна АКБ „Новий” – грошових коштів на загальну суму 1 857 054, 5 грн.                                             В подальшому ОСОБА_3, заволодівши зазначеною сумою грошових коштів,  з місця вчинення злочину скрився.                                 11.12.08 актом ревізії цінностей операційної каси відділення № 16 „АКБ „Новий” виявлено та обліковано нестачу належних АКБ „Новий” готівкових коштів на на суму 1 857 054, 5 грн..

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3  свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій не визнав і показав, що станом на 21.11.08 займав посаду виконуючого обов’язки економіста відділення № 16 банку «Новий», розташованого в  м. Києві. Про те, яку він займав  посаду, було відомо всім працівникам відділення банку, в тому числі ОСОБА_4. В його функціональні обов’язки, як виконуючого обов’язки економіста, входило проведення роботи з кредитами, депозитами. В його підпорядкуванні ОСОБА_4 не перебувала, а тому він ніяким чином не міг отримати у неї жодних грошових коштів без підтверджуючих документів. Крім цього, 21.11.2008 року він взагалі не був присутній на роботі, оскільки планував поїхати до головного офісу банку в м.Дніпропетровськ.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 показала, що з квітня 2008 року по 10.12.2008 року працювала на посаді старшого касира відділення № 16 АКБ „Новий”. В її функціональні обов’язки як старшого касира входило проведення приходно - расхідних операцій по касі. Також вона була матеріально відповідальною особою. 21.11.2008 року після відпустки приступила до виконання своїх службових обов’язків.  Приблизно біля 11 години, до каси підійшов заступник голови правління банку – начальник регіонального управління ОСОБА_3, та сказав, що йому необхідна певна сума коштів в євро та в гривні, загальна сума в перерахунку на гривні становила 1 857 054, 5 грн., для розрахунку з віп-клієнтом, не зазначаючи при цьому прізвище клієнта. Оскільки жодних підтверджуючих бухгалтерських документів для видачі з каси грошей ОСОБА_3 їй не надавав, вона відмовила йому у видачі грошей. Тоді ОСОБА_3 став розмовляти на підвищеному тоні, зазначаючи, що всі документи будуть надані пізніше, а також зазначати про те, що про цю операцію відомо в головному офісі, а також, що в разі якщо вона не проведе вказану видачу готівки, то може залишитись без роботи. Злякавшись погроз та вважаючи, що ОСОБА_3 дійсно проведе розрахунок із клієнтом та поверне їй підтверджуючі документи, вона на листочку записала суму грошових коштів та провела видачу готівки з каси відділення на вищевказану суму двома валютами, в Євро та гривні. ОСОБА_3 забрав грошові кошти та пішов в бік свого кабінету. Через деякий час вона виявила, що ОСОБА_3 з робочого місця зник, на телефонні дзвінки не відповідав. Про те, що сталося, вона в той же день повідомила начальника відділення Козленко А.С.. Про те, що 30.09.2008 року ОСОБА_3 був переведений з посади заступника голови правління банку «Новий» – начальника регіонального управління на посаду виконуючого обов’язки економіста відділення № 16, їй відомо не було.

Обєктивна сторона злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, полягає у привласненні, розтраті або заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем , вчиненими в особливо великих розмірах.         Згідно із вимогами ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також  обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання, характер та розмір шкоди, завданої злочином.

Прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність (ст..22 КПК України).

Незважаючи на зазначені вимоги закону, органом досудового слідства за результатами розслідування кримінальної справи не встановлено,  в чому саме полягає зловживання службовим становищем ОСОБА_3, який на час вчинення інкримінованого йому злочину перебував на посаді виконуючого обов’язки економіста відділення № 16 АКБ „Новий”, яким чином його дії, пов’язані із заволодінням коштів банку за пособництва ОСОБА_4,  пов’язані із займаною ним посадою.         При цьому органом досудового слідства не досліджувалось об’єм службових повноважень ОСОБА_3 на час, коли він обіймав посаду виконуючого обов’язки економіста відділення №16 банку «Новий», чи був він наділений в зв’язку із цим організаційно-розпорядчими та адміністративно - господарськими обов’язками, службова взаємопов’язаність ОСОБА_3 та старшого касира ОСОБА_4.       Органом досудового слідства також не встановлено направленість злочинного умислу та мотив злочину в діях ОСОБА_4, яка, сприймаючи ОСОБА_3 як заступника голови правління банку «Новий» – начальника регіонального управління, передала йому на його незаконну вимогу грошові кошти банку і в подальшому, виявивши, що ОСОБА_3 зник, в той же операційний день одразу ж повідомила про це керівництво регіонального управління та відділення банку.                 За таких обставин, пред’явлене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення визнається неконкретним.                         Неконкретність пред’явленого обвинувачення позбавляє суд можливості визначити форму провини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, встановити ступінь співучасті підсудних, направленість злочинного умислу ОСОБА_4.                 Згідно положень ст.281 КПК України кримінальна справа з мотивів допущеної неповноти або неправильності досудового слідства підлягає направленню на додаткове розслідування лише в тому випадку, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Суд під час судового слідства позбавлений можливості усунути допущену неправильність та неповноту досудового слідства, в тому числі шляхом більш ретельного допиту підсудних,  свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст.3151 КПК та вчинення інших процесуальних дій.

Допущена неправильність та неповнота досудового слідства перешкоджає суду всебічно, повно та об’єктивно встановити обставини справи, вирішити питання про винність підсудних у вчиненні  інкримінованих їм дій, правильно кваліфікувати їх дії і в зв’язку з цим постановити законне, справедливе та обґрунтоване рішення по суті обвинувачення.

Тому, подані клопотання про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування підлягають задоволенню, в зв’язку із чим кримінальну справу слід направити прокурору м. Києва для організації додаткового розслідування.

Під час додаткового розслідування, з дотриманням вимог КПК України, необхідно:

- шляхом додаткового допиту підсудних та свідків встановити об’єм службових повноважень ОСОБА_3 на час, коли він обіймав посаду виконуючого обов’язки економіста відділення №16 банку «Новий», чи був він наділений в зв’язку із цим організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими  обов’язками, службова взаємозалежність ОСОБА_3 та старшого касира ОСОБА_4; якщо мало місце  зловживання службовим становищем ОСОБА_3, який згідно предявленого обвинувачення на час вчинення інкримінованого йому злочину перебував на посаді виконуючого обов’язки економіста відділення № 16 АКБ „Новий”, то встановити, в чому це виражалось, чи були  ці дії пов’язані із займаною ним посадою;

- за наявності підстав вирішити питання про наявність у діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст.190 КК України, а в діях ОСОБА_4 – складу злочину, пов’язаного із розтратою чужого майна;

- перевірити законність постанов про притягнення як обвинувачених ОСОБА_3 за ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_4 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, за наявності підстав перерпредявити їм обвинувачення;

- за наявності підстав провести інші слідчі дії та оперативно-розшукові заходи.

Запобіжний захід, обраний стосовно підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16-1,  275, 281, 368 КПК України, суд:

                    ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого  ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, - направити прокурору м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 слід залишити без змін – утримання під вартою в Київському СІЗО №13 Центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.  

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4  слід залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя