КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2010 року Справа № 2а-983/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом прокурора Новомиргородського району, який діє в інтересах держави в особі Новомиргородського районного центру зайнятості, до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Новомиргородського району, який діє в інтересах держави в особі Новомиргородського районного центру зайнятості, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1103, 82 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач з 18.05.06 став на облік в Новомиргородському районному центрі зайнятості (надалі - Новомиргородський РЦЗ) та отримав статус безробітного, приховавши при цьому, що з 06.02.06 і на момент набуття статусу безробітного був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа. Оскільки за час перебування на обліку відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю у сумі 1 103, 82 грн., однак відмовляється повернути її добровільно, прокурор просить суд стягнути вказані кошти на користь позивача.
Представник прокуратури, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги прокурора підтримала повністю та надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Відповідач у письмових запереченнях та у судовому засіданні позов прокурора заперечив, стверджуючи про те, що на момент призначення допомоги по безробіттю він був безробітним, підприємницькою діяльністю не займався, оскільки, зареєструвавшись 06.02.06 фізичною особою-підприємцем, вже 09.03.06 подав до державного реєстратора заяву про припинення своєї підприємницької діяльності, і на момент постанови на облік в центрі зайнятості у травні 2006 року був впевнений, що вона припинена.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 11.05.06 зареєструвався у Новомиргородському РЦЗ як особа, яка шукає роботу. 18.05.06 він подав заяву до Новомиргородського РЦЗ про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.14).
Як вбачається з персональної картки ОСОБА_1 та витягу з наказів про прийняті щодо нього рішення, останній, отримавши 18.05.06 статус безробітного, перебував на обліку в Новомиргородському РЦЗ до 22.04.07, коли наказом №НТ070425 від 25.04.07 був знятий з обліку на підставі абз. 4 п.п. 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.07, у зв'язку невідвідування безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування. (а.с. 12,13).
Відповідно до додатку до персональної картки про прийняті рішення щодо нарахувань та платежі відповідачеві на підставі частин 2, 4 ст. 22, ч.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу строком на 360 календарних днів. Загальна сума нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю за період з 18.05.06 по 22.04.07 склала 1 103 грн. 82 коп. (а.с. 14).
Відповідно до ч. 2 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.
Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.00 №307, зареєстрованим в Мін'юсті 14.12.00 за №915/5136. Відповідно до п. 1.2 вказаного Порядку допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України
На час реєстрації відповідача у Новомиргородському РЦЗ діяло Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 №578 "Про затвердження положень щодо застосування Закону України "Про зайнятість населення" (надалі - Положення).
Відповідно до п. 1 Положення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися усі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
Згідно з п.2 Положення незайняті громадяни, інваліди та пенсіонери, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі. Під час реєстрації кожна особа самостійно або із застосуванням автоматизованої системи за допомогою працівника державної служби зайнятості заповнює картку персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного) і особистим підписом підтверджує достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки". Форма зазначеної картки персонального обліку (далі - КПО) затверджується Мінпраці.
Пунктом 17 Положення передбачено, що у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних з одночасним призначенням допомоги по безробіттю приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до КПО.
Для одержання статусу безробітного з призначенням допомоги по безробіттю громадянин повинен наступного дня після встановленого строку підбору підходящої роботи особисто подати до державної служби зайнятості письмову заяву про надання статусу безробітного та заяву про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів (п.18 Положення).
При цьому, як передбачено, ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. У п. "б" ч. 3 ст. 1 вказаного Закону визначено, що в Україні до зайнятого населення належать зокрема громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Між тим, як вбачається з інформації державного реєстратора Новомиргородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 з 06.02.06 по 30.06.06 був зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця (а.с.9).
Однак, в порушення вищевказаних норм законодавства відповідач при реєстрації у центрі зайнятості приховав від державної служби зайнятості дані про свою реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, тобто той факт, що він є зайнятою особою. У зв'язку з чим у розділі 6 "Відношення до зайнятості" картки персонального обліку ним зазначено, що він є незайнятим до одного року (а.с.12 зв.).
Вказані обставини було виявлено у грудні 2009 року за результатами звірки Новомиргородського РЦЗ з державним реєстратором Новомиргородської районної державної адміністрації (а.с.8, 9).
У зв'язку з виявленими порушеннями Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" директором Новомиргородського РЦЗ видано наказ №1 від 04.01.10 про вжиття заходів щодо повернення допомоги по безробіттю від осіб, які здійснювати підприємницьку діяльність та одночасно перебували на обліку як безробітні, зокрема, щодо ОСОБА_1 - у сумі 1 103 грн. 82 коп. (а.с. 11).
Вказаний наказ направлено відповідачеві разом з претензією №9 від 11.01.10 про добровільне повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю (а.с. 4) та отримано ним 14.01.10, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10).
У судовому засіданні встановлено, що вказаний наказ відповідач у передбаченому порядку не оскаржив, а безпідставно отримані кошти не сплатив, у зв'язку з чим пред'явлено даний позов.
При вирішенні цього спору суд виходить з того, що частиною 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено обов’язок застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.00 (в редакції, діючій на час виникнення спірних відносин), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
За змістом абз. 14 п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.07, виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, є підставою для зняття її з обліку громадян, зареєстрованих як такі, що шукають роботу, та безробітні, а отже і підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю.
Наведене свідчить, що, повідомивши у заяві про надання йому статусу безробітного від 18.05.06 завідомо неправдиві дані про невіднесення його до категорії зайнятих та засвідчивши це своїм підписом у персональні картці, відповідач неправомірно з 18.05.06 набув статус безробітного та отримав допомогу у сумі 1 103, 82 коп.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність його вини в отриманні допомоги по безробіттю, оскільки рішення про припинення його підприємницької діяльності було внесено до Єдиного державного реєстру 09.03.06 (а.с. 27), з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося відповідачем, запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 внесено державним реєстратором Новомиргородської РДА 30.06.06, тобто до цього дня він перебував у статусі підприємця.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки станом на 18.05.06 відповідач користувався статусом фізичної особи - підприємця, а запис до припинення його підприємницької діяльності внесений до Єдиного державного реєстру лише 30.06.06, тому до цього часу він не міг бути визнаний безробітнім та не мав права на отримання допомоги по безробіттю, так як вважався зайнятою особою.
Обставини додержання державним реєстратором порядку державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, передбаченого ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", на які посилався відповідач, не мають правового значення для вирішення даного спору.
Згідно з п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснює виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та її робочі органи, функції яких покладено на центри зайнятості.
На виконання п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.09 №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.09 №7-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.09 за №232/16248, затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним. Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної (п.2 Порядку). У разі відмови особи повернути незаконно виплачені кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства (п.8 Порядку).
Таким чином, позовні вимоги прокурора в інтересах Новомиргородського РЦЗ, який є місцевим органом державної служби зайнятості та робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, є обґрунтованими та такими що підтверджені належними доказами.
Враховуючи повноваження прокурора, передбачені ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 60, 61 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення його позову.
Згідно з п.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов прокурора Новомиргородського району задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Новомиргородського районного центру зайнятості 1103 (одну тисячу сто три) гривні 82 копійки.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Постанову складено в повному обсязі 26.04.10.