КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2010 року Справа № 2а-1074/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Долинського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, -
В С Т А Н О В И В :
Долинський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1 467, 73 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідачка з 04.12.06 зареєструвалася в Долинському районному центрі зайнятості (надалі - Долинський РЦЗ), а 11.12.06 отримала статус безробітної, приховавши при цьому, що з 1998 року і на момент набуття статусу безробітної була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа. Оскільки за час перебування на обліку відповідачка незаконно отримала допомогу по безробіттю у сумі 1467, 73 грн., однак відмовляється повернути її добровільно, позивач просить суд стягнути вказані кошти на свою користь.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив, стверджуючи про те, що на момент призначення допомоги по безробіттю відповідачка була безробітною, підприємницькою діяльністю не займалася. Крім того, пояснив, що постановою господарського суду Кіровоградської області від 13.12.06 підприємницьку діяльність ОСОБА_1 припинено, однак державним реєстратором Долинської райдержадміністрації відповідний запис на підставі цієї постанови до Єдиного державного реєстру своєчасно не внесений. Державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності проведено лише 12.09.07 за рішенням самої ОСОБА_1 У зв'язку з цим представник відповідача позовні вимоги визнав частково - лише в частині стягнення допомоги по безробіттю, виплаченої з 11.12.06 по 10.02.07, тобто до дня, коли, на його думку, державним реєстратором повинен був бути внесений запис до Єдиного державного реєстру про припинення підприємницької діяльності відповідачки на підставі постанови господарського суду. Крім того, наполягав на застосуванні до спірних правовідносин строків звернення до суду, передбачених ст. 99, 100 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 04.12.06 зареєструвалася у Долинському РЦЗ як особа, яка шукає роботу. 11.12.06 вона подала заяву до Долинського РЦЗ про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. (а.с.5).
Як вбачається з персональної картки ОСОБА_1, остання, отримавши 11.12.06 статус безробітної, перебувала на обліку в Долинському РЦЗ до 22.10.07, коли наказом №071022 від
22.10.07 була знята з обліку на підставі п.1 п.п.1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.07, з дня набуття права на пенсію відповідно до законодавства (а.с. 6-7).
Згідно з довідкою-розрахунком головного спеціаліста-бухгалтера Долинського РЦЗ відповідачці на підставі частин 1, 3, 4 ст. 22, ч.1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу строком на 315 календарних днів. Загальна сума нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю за період з 11.12.06 по 21.10.07 склала 1467 грн. 73 коп. (а.с. 12).
Відповідно до частин 1, 3 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.00 №307, зареєстрованим в Мін'юсті 14.12.00 за №915/5136. Відповідно до п. 1.2 вказаного Порядку допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України
На час реєстрації відповідачки у Долинському РЦЗ діяло Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 №578 "Про затвердження положень щодо застосування Закону України "Про зайнятість населення" (надалі - Положення).
Відповідно до п. 1 Положення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися усі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
Згідно з п.2 Положення незайняті громадяни, інваліди та пенсіонери, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі. Під час реєстрації кожна особа самостійно або із застосуванням автоматизованої системи за допомогою працівника державної служби зайнятості заповнює картку персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного) і особистим підписом підтверджує достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки". Форма зазначеної картки персонального обліку (далі - КПО) затверджується Мінпраці.
Пунктом 17 Положення передбачено, що у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних з одночасним призначенням допомоги по безробіттю приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до КПО.
Для одержання статусу безробітного з призначенням допомоги по безробіттю громадянин повинен наступного дня після встановленого строку підбору підходящої роботи особисто подати до державної служби зайнятості письмову заяву про надання статусу безробітного та заяву про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів (п.18 Положення).
При цьому, як передбачено, ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. У п. "б" ч. 3 ст. 1 вказаного Закону визначено, що в Україні до зайнятого населення належать зокрема громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Між тим, як вбачається з інформації Долинської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 з 24.09.98 по 12.09.07 була зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця (а.с.9).
Однак, в порушення вищевказаних норм законодавства відповідачка при реєстрації у центрі зайнятості приховала від державної служби зайнятості дані про свою реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, тобто той факт, що вона є зайнятою особою. У зв'язку з чим у розділі 6 "Відношення до зайнятості" картки персонального обліку відповідачки відсутня відмітка про те, що вона зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності, натомість зазначено, що вона є незайнятою більше одного року (а.с.7).
Вказані обставини було виявлено у грудні 2008 року за результатами звірки Долинського РЦЗ з державним реєстратором Долинської районної державної адміністрації (а.с.8, 9).
У зв'язку з виявленими порушеннями Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" директором Долинського РЦЗ винесено наказ №10-р від 25.02.09 про стягнення з ОСОБА_1 здійснених їй виплат у сумі 1263 грн. 34 коп. як таких, що виплачені на підставі недостовірних відомостей з вини особи (а.с. 11). Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, у вказану суму увійшли кошти, безпідставно виплачені відповідачці як допомога по безробіттю за період, коли вона, перебуваючи на обліку в державній службі зайнятості, також мала статус безробітної - з 11.12.06 по 12.09.07.
Вказаний наказ 27.02.09 рекомендованим листом направлено відповідачці з вимогою добровільно повернути суму виплаченого матеріального забезпечення та отримано нею 03.03.09, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13, 14).
У судовому засіданні встановлено, що вказаний наказ відповідачка у передбаченому порядку не оскаржила, а безпідставно отримані кошти не сплатила, у зв'язку з чим пред'явлено даний позов.
При вирішенні цього спору суд виходить з того, що частиною 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено обов’язок застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.00 (в редакції, діючій на час виникнення спірних відносин), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
За змістом абз. 14 п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.07, виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, є підставою для зняття її з обліку громадян, зареєстрованих як такі, що шукають роботу, та безробітні, а отже і підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю.
Наведене свідчить, що, повідомивши у заяві про надання їй статусу безробітної від 11.12.06 завідомо неправдиві дані про невіднесення її до категорії зайнятих та засвідчивши це своїм підписом у персональні картці, відповідачка неправомірно з 11.12.06 набула статус безробітної та отримувала допомогу у сумі 1467,73 коп.
Суд відхиляє доводи представника відповідачки про відсутність її вини в отриманні допомоги по безробіттю після припинення її підприємницької діяльності на підставі рішення суду (а.с. 29-30) з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося представником відповідачки, запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 внесено державним реєстратором Долинської РДА 12.09.07 (а.с. 10, 10 зв), тобто до цього дня вона перебувала у статусі підприємця.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки станом на 11.12.06 відповідачка користувалася статусом фізичної особи - підприємця, а запис до припинення її підприємницької діяльності внесений до Єдиного державного реєстру лише 12.09.07, тому до цього часу вона не могла бути визнана безробітною та не мала права на отримання допомоги по безробіттю, так як вважалася зайнятою особою.
Обставини додержання державним реєстратором порядку державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, передбаченого ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", на які посилався представник відповідачки, не мають правового значення для вирішення даного спору.
Стосовно заяви представника відповідачки про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом прав суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
У судовому засіданні представник позивача обґрунтовувала поважність пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом правовою невизначеністю у даній справі.
Встановлено, що позивачем після виявлення у грудні 2008 року порушення своїх прав своєчасно вжито заходів щодо їх поновлення, зокрема, шляхом направлення відповідачці 27.02.09 листа з вимогою добровільно повернути суму безпідставно отриманих коштів (а.с. 13), а після її відмови у цьому - шляхом звернення 10.04.09 до суду з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства (а.с. 35). Разом з тим, як вбачається з ухвали Долинського районного суду від 31.07.09 провадження у справі №2-414/2009 за вказаним позовом закрито на тій підставі, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с. 34). Між тим, за аналогічною позовною заявою, поданою 21.08.09 в порядку адміністративного судочинства, ухвалою Долинського районного суду №2а-427 від 28.08.09 відмовлено у відкритті провадження на тій підставі, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с. 33). Вказана ухвала Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 24.12.09 скасована, матеріали за позовом направлені на новий розгляд до Долинського районного суду для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі. (а.с. 32). За наслідками розгляду цього питання ухвалою судді Долинського районного суду від 09.03.10 позовну заяву Долинського РЦЗ повернуто як таку, що не підсудна цьому адміністративному суду (а.с. 15), після чого 23.03.10 позивач звернувся з даним адміністративним позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с. 2).
З урахуванням викладеного, суд визнає причини пропущення позивачем строку звернення до суду поважними, а його порушене право таким, що підлягає захисту.
Згідно з п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснює виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та її робочі органи, функції яких покладено на центри зайнятості.
На виконання п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.09 №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.09 №7-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.09 за №232/16248, затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним. Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної (п.2 Порядку). У разі відмови особи повернути незаконно виплачені кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства (п.8 Порядку).
Таким чином, позовні вимоги, Долинського РЦЗ, як місцевого органу державної служби зайнятості та робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, є обґрунтованими, такими що підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Згідно з п.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов Долинського районного центру зайнятості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Долинського районного центру зайнятості 1467 (одну тисячу чотириста шістдесят сім) гривень 73 копійки.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Постанову складено в повному обсязі 26.04.10.