ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2010 року № 12989/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Улицького В.З., Каралюса В.М.,
при секретарі Корчинській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯрНа УКР Брітіш Ком» до Львівської митниці про скасування картки відмови в прийняті митної декларації, скасування довідки про визначення митної вартості товарів та зобов’язання прийняти рішення,-
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року ТзОВ «ЯрНа УКР Брітіш Ком» звернулось до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці в якому просило скасувати або визнати нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209000014/2008/000343; скасувати, або визнати нечинною довідку № 18/28-10432 від 24.10.2008 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та зобов’язати Львівську митницю прийняти рішення, щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів за ціною Контракту купівлі-продажу № 01/08 від 01 червня 2008 року, укладеного між ТзОВ «ЯрНа УКР Брітіш Ком» та Firma Handlowo-Uslugova «SAD-TRANS» Sp.j.Jacek Muc,Robert Muc.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року позов було задоволено повністю.
Вказана постанова мотивована тим, що позивачем для визначення, відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідачу було надано всі необхідні для розмитнення товару документи, відтак при наявних документах на вантаж позивача відповідач повинен був застосовувати метод за ціною імпортованого товару – основний метод.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач – Львівська митниця подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема зазначає, що у зв'язку з неподанням позивачем всіх необхідних документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, що були представлені до митного оформлення, та на підставі аналізу цінової бази даних ЄАІС ДМСУ рівня митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також поданого позивачем висновку «Держзовнішінформ», Львівська митниця зобов'язала декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення, тобто не за першим методом. Оскільки визначити митну вартість за методом 1 виявилось неможливим, посадові особи Львівської митниці, у відповідності до статті 266 Митного кодексу України провели процедуру консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного Кодексу. За результатами зазначених консультацій не виявилось можливим визначити митну вартість за методами № 2 чи № 3, оскільки відсутня цінова інформація на ідентичні та подібні товари із застосуванням положення частини третьої - шостої статті 268. Також не було можливості визначити митну вартість за методами № 4 та № 5, а тому оскільки неможливо було застосувати жоден із зазначених методів, митну вартість товару, що імпортувався позивачем вирішено визначити за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу. Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи вимоги про зобов’язання відповідача прийняти рішення, щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту купівлі-продажу не врахував, що на час розгляду справи та прийняття постанови товар, стосовно якого прийнята картка відмови та стосовно якого видана довідка, був оформлений у митному відношенні Львівською митницею за ВМД № 209000014/8/006137 від 30.12.2008 року.
Представники відповідача – Львівської митниці підтримали доводи апеляційної скарги та просять таку задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просила залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, з огляду на матеріали справи, що ТзОВ «ЯрНа УКР Брітіш Ком» здійснено ввезення на митну територію України товару (яблука свіжі), в митному режимі – Імпорт, Відправник – експортер товару Firma Handlowo-Uslugova «SAD-TRANS» Sp.j.Jacek Muc,Robert Muc.
24.09.2008 року позивачем у Відділ митного оформлення № 8 Львівської митниці відповідно з Митним кодексом України та іншими актами законодавства було подано для митного контролю і митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються на митну територію України документи, що засвідчують правові підстави його ввезення (а.с.10-32).
Відповідачем було розпочато митне оформлення, після надання Відділу митного оформлення № 8 Львівської митниці ВМД 209000014/2008/003311 від 24.09.2008 року, в котрій заявлено відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Під час митного огляду товару і транспортного засобу було встановлено, що товар відповідає відомостям, заявленим у ВМД і товаросупровідних документах, що засвідчено Актом про проведення митного огляду товарів, що переміщується за ВМД 209000014/2008/003311 від 24.09.2008 року, з відповідними підписами та печаткою посадових осіб митного органу (а.с.35).
Після митного огляду посадовою особою Відділу митного оформлення № 8 Львівської митниці було прийнято рішення про направлення ВМД та товаросупровідних документів в Відділ контролю митної вартості та номенклатури для проведення митної оцінки.
В ході проведення митної оцінки товару Відділом контролю митної вартості та номенклатури Львівської митниці митна вартість товару, що була заявлена позивачем відповідно контракту купівлі-продажу №01/08 від 01.06.2008 року та супровідних документів, невизнана. Відділом контролю митної вартості та номенклатури Львівської області було запропоновано надати додаткові документи (а.с.33).
Позивачем було надано у Відділ контролю митної вартості та номенклатури Львівської митниці всі необхідні додаткові документи (а.с.36-37).
04.11.2008 року Відповідачем було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209000014/2008/000343 (а.с.34).
Суд першої інстанції правильно вказав, що загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення передбачені статтями 266 - 275 Митного кодексу, ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф». Умови та форми декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 N 1375 (далі - Порядок N 1375).
Статтями 259 - 265 Митного кодексу встановлено права та обов'язки декларанта та митниці при визначенні митної вартості товару.
Згідно з ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи поданих (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 статті 266 Митного кодексу, виходячи із зазначеної норми, методами визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України є:
метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);
метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);
метод оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);
метод оцінки на основі віднімання вартості (метод 4);
метод оцінки на основі додавання вартості (метод 5);
резервний метод (метод 6).
Суд першої інстанції правильно взяв до уваги те, що відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів. Однак, методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.
Постановою Кабінету Міністрів України N 1766 від 20.12.2006 встановлено порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.
Згідно п.7 постанови №1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього, рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу, банківські платіжні документи, а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, рішення митного органу про визначення митної вартості ввезених ідентичних га/або подібних товарів, якщо воно Прийнято за одним договором (контрактом), пакувальні листи, копію ліцензії на ввезення вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
П.11 постанови №1766 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи, які і були надані позивачем.
Як правильно встановив суд першої інстанції, відповідачем не наведено переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих позивачем відомостей по вартості товару.
При цьому встановлено, що позивачем для визначення відповідно до Основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які Імпортуються (вартість операції) відповідачу було надано всі необхідні для розмитнення товару документи - Контракт купівлі-продажу № 01/08 від 01 червня 2008 року укладеного між ТзОВ «ЯрНа УКР Брітіш Ком» та Firma Handlowo-Uslugova «SAD-TRANS» Sp.j.Jacek Muc,Robert Muc на підставі якого здійснюється поставка, а також додаткові документи, які вимагались митним органом.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що подані позивачем документи на вантаж, давали підстави для застосування методу визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за ціною угоди, який є основним методом оцінки.
Поряд з цим, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає, обґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання відповідача прийняти рішення, щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів за ціною Контракту купівлі-продажу № 01/08 від 01 червня 2008 року, укладеного між ТзОВ «ЯрНа УКР Брітіш Ком» та Firma Handlowo-Uslugova «SAD-TRANS» Sp.j.Jacek Muc,Robert Muc.
Так судом першої інстанції не враховано, що товар – «яблука свіжі II ґатунку», у митному оформленні якого відмовлено оскаржуваною позивачем карткою відмови № 209000014/2008/000343, та стосовно якого видана оскаржувана позивачем довідка №18/28-10432, станом на момент винесення постанови судом першої інстанції, вже оформлений у митному відношенні Львівською митницею за ВМД № 209000014/8/006137 від 30.12.2008 року (а.с.110-111).
Згідно ст. 70 МК України – метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Відповідно до вимог ст. 43 МК України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. При цьому митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, та пояснення представників сторін, імпортований позивачем товар – «яблука свіжі II ґатунку», станом на час прийняття судом першої інстанції постанови не перебував і на даний час не перебуває під митним контролем, оскільки процедура митного оформлення такого вже завершена, такий товар введений у вільний обіг на території України, а тому повторне митне оформлення вказаного товару є неможливим.
Колегія суддів, з огляду на зазначене вище вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують прийняту судом першої інстанції постанову, тому наявно підстави для часткового задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів –
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Львівської митниці – задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року по справі № 2-а-1459/08 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання Львівську митницю прийняти рішення, щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів за ціною Контракту купівлі-продажу № 01/08 від 01 червня 2008 року, укладеного між ТзОВ «ЯрНа УКР Брітіш Ком» та Firma Handlowo-Uslugova «SAD-TRANS» Sp.j.Jacek Muc,Robert Muc, та в цій частині прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову.
В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року по справі № 2-а-1459/08 – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після проголошення.
На постанову апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після вступу в законну силу, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення такої в повному обсязі.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: В.З.Улицький
В.М.Каралюс
Постанова в повному обсязі складена 26.02.2010 року.