Справа № 2-7226/06

РІШЕННЯ Іменем України

1 грудня 2006р. Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді           Колєсніченко Т.Є.

при секретарі                        Бірюковій І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовами ОСОБА_1до приватного підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання договору оренди нежилого приміщення недійсним та зустрічним позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3про визнання договорів оренди будинку, споруди від ІНФОРМАЦІЯ_1р., ІНФОРМАЦІЯ_2., ІНФОРМАЦІЯ_3.,ІНФОРМАЦІЯ_4., ІНФОРМАЦІЯ_5. дійсними -

встановив:

ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., мотивуючи тим, що ОСОБА_3., який являється її чоловіком, без її відома, ІНФОРМАЦІЯ_1р. уклав з приватним підприємцем ОСОБА_2. договір оренди нежилих приміщень, розташованих у будинку АДРЕСА_1у м.Херсоні, які є їх спільною власністю. Вважає даний договір укладеним з порушенням вимог чинного законодавства і просить визнати його недійсним, та зобов'язати ОСОБА_2. звільнити спірне нежиле приміщення.

Приватний підприємець ОСОБА_2. звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3., мотивуючи тим, що між ними було підписано 5 договорів оренди приміщень розташованих за адресою м.Херсон,вул..АДРЕСА_1, а саме договори від ІНФОРМАЦІЯ_1р., ІНФОРМАЦІЯ_2., ІНФОРМАЦІЯ_3.,ІНФОРМАЦІЯ_4., ІНФОРМАЦІЯ_5. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2. за власні кошти виконала ремонтні роботи в даних приміщеннях, просила визнати зазначені договори дійсними.

Представник позивача ОСОБА_1. за дорученням ОСОБА_4. в судовому засіданні позов ОСОБА_1. підтримала на підставах в ньому зазначених. Просила визнати договір оренди нежилих приміщень недійсним, оскільки дане приміщення являється спільною власністю ОСОБА_3. та ОСОБА_1., а ОСОБА_1. не давала згоди на передачу даних приміщень в оренду. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2. не визнала, просила відмовити в задоволенні її позовних вимог, посилюючись на те, що окрім відсутності згоди ОСОБА_1. на передачу нежилих приміщень в оренду, вказані договори укладено з порушенням норм чинного законодавства, не дотримано істотних умов договору, а саме: місце укладення договору, строк договору та сторони в договорі.

Відповідач ОСОБА_3. в судовому засіданні позов ОСОБА_1. визнав, пояснив, що договір оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1р. укладався без відома ОСОБА_1., при підписанні договору вона не була присутньою. Позов ОСОБА_2. не визнав, мотивуючи тим, що він укладав лише один договір від ІНФОРМАЦІЯ_1р., а на прохання ОСОБА_2. підписував чисті аркуші паперу та ставив на них реквізити. Просив задовольнити позов ОСОБА_1. та відмовити ОСОБА_2. в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2. за дорученням ОСОБА_5. позов ОСОБА_1. не визнала, пояснила, що ОСОБА_1. була присутньою при укладені договору оренди, крім того сама вносила в нього поправки. Позов ОСОБА_2. підтримала в повному обсязі, посилюючись на те, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору. П'ять договорів   було підписано наслідок того, що

відповідач   відмовився   оформити   правовідносини   одним   договором   і   засвідчити нотаріально.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_2. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлені такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про одруження від НОМЕР_1, ОСОБА_1. та ОСОБА_3. перебувають у шлюбі.

На підставі договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_6р., засвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_8., вбачається, що ОСОБА_3. придбав нежилі приміщення площею 312,8кв.м., розташовані в будинку № АДРЕСА_1в м.Херсоні.

Таким чином, спірне нежиле приміщення було придбано під час шлюбу подружжя і являється спільною власністю ОСОБА_1. та ОСОБА_3.

Відповідно договору оренди будинку, споруди від ІНФОРМАЦІЯ_1р., ОСОБА_3. передав нежилі приміщення, площею 124,5кв.м., розташовані в будинку № АДРЕСА_1в м.Херсоні приватному підприємцю ОСОБА_2. строком на одинадцять місяців.

Згідно ст. 65 ч.І СК України, ст.. 369 ч.2 ЦК України, розпорядження майном, що перебуває в загальній спільній власності можливо тільки за згодою всіх співвласників. ОСОБА_1. не надавала згоди на укладання договору оренди, про що, крім її заперечень та свідчень свідка ОСОБА_9. щодо відсутності ОСОБА_1. при укладанні договору оренди ІНФОРМАЦІЯ_1р., свідчить відсутність її підпису на вказаному договорі.

До пояснень свідка ОСОБА_6. суд ставиться критично, так як він є чоловіком ОСОБА_2. та партнером по бізнесу. Щодо свідчень ОСОБА_7., то цей свідок у приміщенні, де складався та підписувався договір, не знаходився та нічого по суті його складання пояснити не міг.

Таким чином,оскільки згідно ст.. 203 ч.І ЦК України, зміст угоди не може суперечити вимогам Цивільного кодексу України й іншим актам цивільного законодавства, суд, відповідно до вимог ст. 215 ч.І ЦК України визнає даний правочин недійсним.

За вищевикладеними підставами суд приходить до висновку, що договори оренди від ІНФОРМАЦІЯ_2., ІНФОРМАЦІЯ_3.,ІНФОРМАЦІЯ_4., ІНФОРМАЦІЯ_5.також укладені без згоди ОСОБА_1.

Посилання ОСОБА_2. щодо досягнення згоди з усіх істотних умов в зазначених договорах, суд не може прийняти до уваги, оскільки в матеріалах справи є рішення Суворовського районного суду м.Херсон від 27.06.2006р. щодо спонукання підписання акт прийому-передачі нежилого приміщення по вул.. АДРЕСА_1в м.Херсоні, що свідчить про відсутність згоди ОСОБА_3. відносно деяких умов договору.

Крім того, згідно пояснень сторін, вбачається що дані договори були укладені за місцем роботи ОСОБА_3., в той час як ст.. 647 ЦК України передбачає, що договір с укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір.

Приймаючи до уваги, що згідно ст.. 631 ч.2 ЦК України, договір набирає чинності з моменту його укладання, суд не може визнати дійсними договори оренди від ІНФОРМАЦІЯ_2., ІНФОРМАЦІЯ_3.,ІНФОРМАЦІЯ_4., ІНФОРМАЦІЯ_5., тому що дата їх складання ще не наступила.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст.ст.. 631 ч.2, 647,203 ч. 1,215 ч.І,369 Цивільного Кодексу України, ст.. 60,65 Сімейного Кодексу України , керуючись статтями 209, 214, 215, 216, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1- задовольнити.

Визнати договір оренди нежилих приміщень площею 124,5кв.м., розташованих у будинку № АДРЕСА_1у м. Херсоні, укладений ІНФОРМАЦІЯ_1р. між ОСОБА_3та приватним підприємцем ОСОБА_2- недійсним.

Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2звільнити нежилі приміщення площею 124,5кв.м., розташованих в будинку № АДРЕСА_1в м.Херсоні шляхом виселення із зазначених приміщень.

У зустрічному позові приватному підприємцю ОСОБА_2до ОСОБА_3про визнання договорів оренди приміщення в будинку № АДРЕСА_1в м.Херсоні від ІНФОРМАЦІЯ_1р., ІНФОРМАЦІЯ_2., ІНФОРМАЦІЯ_3.,ІНФОРМАЦІЯ_4., ІНФОРМАЦІЯ_5. дійсними - відмовити за необгрунованністю.

З повним рішенням сторони можуть ознайомитись 5 грудня 2006р.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Херсонської області через Суворовський райсуд м. Херсона з одночасним надсиланням копії апеляції до апеляційного суду Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, зазначений вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом