ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-1168/10/2370
20.04.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гайдаш В.А.,
при секретарі –Пальонної Т.В.,
за участю: представника позивача –Левенець А.М. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 податкового боргу у сумі 1117 грн. 43 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати податку на додану вартість.
Позивач стверджував, що станом на 13.03.2010 р. відповідач має податковий борг в сумі 1117 грн. 43 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_2 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності у виконавчому комітеті Черкаської міської ради 17.01.2005 р., про що державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 20260000000002740.
Згідно даним довідки ДПІ у м. Черкаси № 128/28-121 від 24.01.2005 р., відповідач взятий на облік як платник податків 24.01.2005 р.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом –Закон № 168/97-ВР).
Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 84662014 отримано відповідачем 02 лютого 2004 р. (індивідуальний податковий № НОМЕР_1).
Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає звітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом –«Закон № 2181-III»).
Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., квітень 2009 р., травень 2009 р., червень 2009 р., липень 2009 р., серпень 2009 р., вересень, 2009 р., жовтень 2009 р., листопад 2009 р., грудень 2009 р. та за січень 2010 року, в яких особисто відповідачем вказані суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.
З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III позивачем направлялись на адресу відповідача: перша податкова вимога № 1/1579 від 28.08.2008 р., яка, згідно акта № 18 від 08.01.2009 р., була повернута у зв’язку з закінченням строків зберігання, після чого була розміщена на дошці повідомлень; друга податкова вимога № 2/3977 від 06.11.2008 р. була також направлена на адресу відповідача і особисто ним була отримана 25.09.2009 р.
Відповідно до частини 4 підпункту 6.2.4. пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
З урахуванням вищевикладеного та за даними облікової картки платника, станом на 13.03.2010 р. сума, податкового боргу, згідно поданих декларацій з податку на додану вартість, складає 1117 грн. 43 коп.
Станом на 02.03.2009 року рахувалась переплата відповідачем по податку на додану вартість у сумі 49 грн. 57 коп.
Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.
У підсумку цих обставин, суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду 1117 грн. 43 коп. в рахунок погашення його податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг в сумі 1117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 43 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Гайдаш