УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                  № 2а-1406/10/2370

20.05.2010 р.                                                                                     м. Черкаси  

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого –судді Лічевецького І.О.,

при секретарі –Левчуку А.С.,

за участю: позивача – ОСОБА_1; відповідача (Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) –Андреєвої Т.В. за довіреністю, відповідача (ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві) –не з’явився; третьої особи (Міністерство юстиції України) –Авраменко Є.В. за довіреністю; третьої особи (ДП «Нафта»ЗАТ «Трансфантопереробка») –Козлової Т.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство юстиції України, дочірнє підприємство «Нафта»закритого акціонерного товариства «Транснафтопереробка»про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов’язання відповідачів вчинити дії спрямовані на скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та виконання судового рішення.         

Позивач зазначає, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 06.01.2005 р. його поновлено на посаді директора дочірнього підприємства «Нафта»закритого акціонерного товариства «Транснафтопереробка». Далі позивач зазначає, що виконавчі дії щодо виконання згаданого рішення вчинялись відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві. За твердженням позивача державний виконавець не мав законних підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки боржник знаходиться поза межами територіальної юрисдикції відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві. Позивач також стверджує, що державний виконавець, фактично не виконавши рішення суду, безпідставно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.

На підставі наведених обставин позивач просить: зобов’язати відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.02.2005 р.; зобов’язати відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві поновити виконавче провадження, зобов’язати відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві закрити виконавче провадження на підставі п. 10 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», зобов’язати відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві передати виконавче провадження до відділу державної виконавчої служби Канівського районного управління юстиції для виконання та зобов’язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України притягнути до відповідальності посадових осіб Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, які не виконали рішення суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про залишення позовної заяви без розгляду.

Клопотання позивача вмотивовано тим, що, на його думку, судове рішення у цій справі буде ґрунтуватись на попередніх рішеннях судів апеляційної та касаційної інстанцій, а не на документах, які підтверджують факт невиконання рішення суду про поновлення його на роботі.

Представники відповідача та третіх осіб залишили вирішення зазначеного клопотання на розсуд суду.

Вислухавши думку позивача, представників відповідача та третіх осіб, суд приходить до наступного.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України. Це право є первинним диспозитивним правом в адміністративному процесі.

Суд також враховує, що відповідно до статті 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду, а також правові наслідки цієї процесуальної дії для позивача визначені статтею 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, пунктом п’ятим частини першої зазначеної статті передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Суд також бере до уваги, що згідно частини третьої статті 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Аналіз наведених норм з точки зору їх взаємозв’язку та наслідків застосування дає підстави для висновку, що можливість відмови у задоволенні клопотання позивача про залишення його позовної заяви без розгляду законодавством не передбачена, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду з позовом.

З огляду на позицію позивача суд позбавлений можливості продовжити розгляд справи та зобов’язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження позивача про те, що при ухваленні постанови у цій справі судом будуть взяті до уваги одні докази та залишені поза увагою інші не відповідають дійсності, оскільки з цього приводу відсутні висновки суду, а   встановлення обставин справи судом ще не завершено.

                   За таких обставин суд приходить до висновку, що мотиви відкликання позовної заяви є необґрунтованими. В той же час чинне законодавство не пов’язує задоволення такого клопотання з обґрунтованістю його мотивів.

З огляду на викладене та враховуючи, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення з тотожним адміністративним позовом –у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав –до адміністративного суду в загальному порядку, встановленому законом, суд знаходить клопотання позивача достатньою підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч.1 ст. 155  КАС України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство юстиції України, дочірнє підприємство «Нафта» закритого акціонерного товариства «Транснафтопереробка»про зобов’язання вчинити дії залишити без розгляду.

Роз’яснити ОСОБА_1, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Суддя                                                                                                    І.О.Лічевецький