Справа № 2-117
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березняч 2010 року Городоцький районний суд Львівської області
в складі :
головуючої – судді Шеремети Н.О.
при секретарі Виздрик Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
20.10.2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 520 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної (немайнової) шкоди, завданих йому відповідачем 20.10.2008р. внаслідок спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
В суді ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, відмовився від позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, просить про стягнення завданої моральної шкоди в розмірі 2000 грн., покликається на мотиви позову, зазначені в позовній заяві, пояснив, що внаслідок умисного нанесення відповідачем ударів по тілу та голові, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному та моральному стражданні. В результаті отриманих травм голови, тіла, у нього погіршилося самопочуття, його турбують часті болі голови, постійно відчуває фізичну біль тіла, що викликає у нього страх та душевні переживання за свій стан здоров»я, оскільки є особою похилого віку, він втратив сон та здатність працювати. Відповідачем йому було спричинені фізичні страждання, біль та образу. Просить про стягнення з відповідача 2000 грн. моральної шкоди і судових витрат.
Відповідач в суді позову не визнав, пояснив, що жодних тілесних ушкоджень позивачу не спричинив, протиправних дій до ОСОБА_1 не вчиняв, вважає, що позивач необгрунтовано та неправдиво обвинувачує його, щоб отримати гроші. Постанову про порушення відносно нього кримінальної справи з приводу умисного спричинення ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень не оскаржував, оскільки не вважав себе винним і був переконаний, що кримінальну справу відносно нього закрито. Просить відмовити у задоволенні позову, оскільки протиправних дій, які б спричинили позивачу фізичні, моральні страждання чи переживання, не вчиняв.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.23, п.п. 1 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які зазнала особа у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я.
Частина 1 ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.(ч.1 ст. 1168 ЦК України.
Судом встановлено, що 20.10.2008 р., близько 20год.30 хв. в АДРЕСА_1, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»ягніння, умисно наніс декілька ударів в грудну клітку ОСОБА_1, чим спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров»я.
Дані обставини доведені матеріалами кримінальної справи №1-61/2009 р., постановою Городоцького районного суду Львівської області від 02.03.2009 р. про закриття кримінальної справи та звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України у зв»язку із застосуванням до нього ЗУ «Про амністію».
Відповідач в суді заперечив свою вину у вчиненні протиправних дій відносно ОСОБА_1, однак його заперечення суд не бере до уваги, оскільки постанова суду про застосування до ОСОБА_2 Закону України «Про амністію» у встановлений законом строк ним не оскаржувалась, є чинною на даний час. Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи №1-61/09 (а.с. 67) ОСОБА_2 подав суду заяву від 02.03.2010 р., у якій просив звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та просив застосувати до нього ЗУ «Про амністію».
Частинами 2, 3 ст. 1195 ЦК України передбачено, що у разі каліцтва чи іншого ушкодження здоров»я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров»я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв»язку з втратою здоров»я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.(ч.4 ст.1193 ЦК України).
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог в залежності від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням ступеня вини відповідача та інших обставин, в тому числі і його матеріального стану.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 223/08 від 27.10.2008р. у ОСОБА_1 виявлено: синець на передній поверхні грудної клітки справа; забій грудної клітки, закритий перелом 8-9 ребер справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров”я.
З пояснень позивача, долучених до матеріалів справи копій постанови в.о.слідчого СВ Городоцького РВ ГУ УМВС України у Львівській області від 27.10.2008 р. про визнання ОСОБА_1 потерпілим, висновку судово-медичної експертизи №223/08 від 28.10.2008 р., видно, що ОСОБА_1 внаслідок ударів по тілу отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров»я, з огляду на отримані ним тілесні ушкодження його визнано потерпілим по кримінальній справі.
З приводу нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_1 з 20.10. до 31.10.2008 р. перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Городоцької ЦРЛ з діагнозом: закритий перелом 9-го ребра справа, тупа травма грудної клітки, що підтверджується випискою із медичної карти хворого, довідкою Городоцької ЦРЛ 10.03.2010 р.№167 (а.с. 6-7, 8).
За наведеного, суд приходить до переконання, що внаслідок безпричинного умисного нанесення відповідачем декількох ударів по тілу позивача, йому було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження. Як наслідок, він мав фізичну біль, зміни у звичному укладі життя, погіршення стану здоров”я та самопочуття, інші моральні страждання та переживання, на які покликається в суді, а отже відповідачем йому спричинена моральна ( немайнова) шкода.
Заперечення відповідачем протиправних дій по відношенні до ОСОБА_1 спростовуються поясненнями позивача, тим, що ОСОБА_2 постанову про порушення відносно нього кримінальної справи за фактом спричинення ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень не оскаржував, підписував протоколи допиту, приймав участь у слідчих діях, не оскаржував їх, добровільно погодився із закриттям відносно нього кримінальної справи у зв»язку із застосуванням ЗУ «Про амністію», про що подав відповідну заяву, а отже фактично визнав свою вину.
Вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує тривалість, характер та обсяг заподіяних позивачу фізичних і душевних страждань, пов»язаних з нанесеними ударами та отриманими внаслідок цього тілесними ушкодженнями, тривалість його лікування, похилий вік позивача, зміни звичного йому способу життя, з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд визнає , що сума моральної шкоди, яку просить стягнути позивач відповідає тим стражданням та фізичному болю, які зазнав позивач, а тому задоволює позовні вимоги позивача про стягнення 2000 грн. моральної шкоди.
Заявлене позивачем моральне відшкодування в розмірі 2000 грн., з огляду на вказане, суд розцінює, як обгрунтоване.
ВІдповідачем не надано суду жодних доказів його незадовільного матеріального становища, перебування на утриманні неповнолітніх дітей чи інших утриманців.
Покликання відповідача на те, що він не працює та відсутність коштів для здійснення відшкодування, суд розцінює, як необгрунтовані й такі, що не звільняють його від обов”язку відшкодувати позивачу спричинену моральну ( немайнову) шкоду.
Оскільки суд задоволює позов, то в порядку ст.88 ЦПК України стягує з відповідача в дохід держави – 51 грн. державного мита та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст.ст.10,60,88,156 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.23, 1167, 1168, 1193, 1195 ЦК України, с у д,-
в и р і ш и в :
позов ОСОБА_1 задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51грн. державного мита та в користь місцевого бюджету 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів.
Суддя: