СПРАВА  № 2-204/2010 р.                                                                                                                                                                                                          

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

        18 травня   2010 року                                                                                 смт. Веселинове

     Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

                 головуючого-судді                                      Орленко Л.О.,

     при секретарі                                               Крайнюкові М.М.,

з участю  позивача                                            ОСОБА_1,

     відповідача                                                  ОСОБА_2,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Вознесенська Універсальна Товарно-сировинна біржа - про визнання договору купівлі – продажу житлового будинку  дійсним ,

                                                                      встановив:

          16.04.2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з  позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі – продажу житлового будинку  дійсним.    

        В позові  позивачка зазначила, що між нею та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 21 квітня 2000 року було укладено  договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого в смт. Веселинове по вул. Садова, 60 за 1000 грн., який зареєстровано 21 квітня 2000 року Вознесенською Універсальною товарно-сировинною біржею за № 225.                               Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 08 червня 2000 року їй видано реєстраційне посвідчення № 1487. До підписання та реєстрації договору позивачка оплатила відповідачам вартість проданого ними житлового будинку, а останні передали їй технічний паспорт на будинок та сам будинок. На даний час вона має намір продати житловий будинок. Але при зверненні нею до приватного нотаріуса з даного приводу їй було роз`яснено, що вказаний договір необхідно визнати судом дійсним,  оскільки він нотаріально  посвідчений не був.          

            В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала повністю, просить визнати договір купівлі-продажу житлового будинку дійсним, оскільки вона з відповідачами досягли  згоди щодо усіх істотних умов договору, але до нотаріуса відповідачі відмовляються з нею  йти для посвідчення договору, вважаючи, що вони виконали всі зобов’язання за договором.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, суду пояснив, що дійсно був укладений договір купівлі - продажу  житлового будинку, позивачка сплатила обумовлену суму вартості будинку розміром 1000 грн., а він з братом ОСОБА_3 передали їх технічну документацію на будинок, який їм  належав на підставі свідоцтва про право на спадщину.

    Відповідач ОСОБА_3 до суду не прибув, про дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно, про що свідчить  поштове повідомлення про вручення йому повістки 12 травня 2010 року. Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача ОСОБА_3, оскільки останній був повідомлений про дату судового розгляду і про причини своєї неявки не повідомив суд.

Представник третьої особи - Вознесенської Універсальної товарно-сировинної біржі в судове засідання не з’явився, до суду повернувся лист з відміткою про те, що за вказаною в позові адресою третя особа не знаходиться. Позивачем було з’ясовано, що третя особа ліквідована.

            Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

      Заслухавши пояснення позивача, відповідача,   дослідивши матеріали по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 21 квітня 2000 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купила житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1,  за 1000 грн. Зазначений договір купівлі-продажу житлового будинку було зареєстровано 21 квітня 2000 року Вознесенською універсальною товарно-сировинною біржею  за № 225.

ОСОБА_1 08 червня 2000 року видано реєстраційне посвідчення, згідно з яким   житловий будинок по АДРЕСА_1  належить їй на праві особистої власності на підставі договору купівлі–продажу № 225 від 21.04.2000 р., про що записано в реєстрову книгу № 12 за реєстровим № 1487.

 Але, враховуючи, що договір купівлі-продажу житлового будинку від 21.04.2000 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не був нотаріально посвідчений, то ОСОБА_1 не є  власницею житлового будинку та не має права на розпорядження ним.

Однак, фактично умови договору купівлі-продажу житлового будинку були сторонами виконані. Проте, відповідачі відмовляються нотаріально посвідчувати даний договір в зв’язку з тим, що  даний договір був зареєстрований  Товарно - сировинною біржею і власником  будинку з 2000 р. являється позивачка.

В силу ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо  сторони домовились щодо усіх істотних умов  договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із  сторін ухилилася від його  нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір  дійсним.    

          Суд вважає, що оскільки сторони виконали умови договору  купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, а відповідачі відмовляються від нотаріального посвідчення договору, то в зв`язку з цим необхідно його визнати дійсним, так як він не суперечить вимогам ст. 220 ЦК України.        

           На підставі викладеного, керуючись ст. 220 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212, 214-215   ЦПК України,  суд,-

                                                            В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

            Визнати  дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 21 квітня 2000 року та зареєстрований 21 квітня 2000 року Вознесенською універсальною товарно-сировинною біржею за № 225  між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, за яким ОСОБА_2 і ОСОБА_3 продали житловий будинок АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 придбала його  у власність за 1 (одну тисячу) гривень.        

    Рішення суду може бути оскаржено  до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі  заяви про апеляційне оскарження  рішення суду протягом 10 днів з дня  проголошення рішення та подачі апеляційної скарги з одночасним направленням копії апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набуває законної сили протягом 10 днів з дня проголошення рішення, якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження.

            Суддя:   ( підпис )

З оригіналом згідно.

Рішення набуло законної сили  29 травня  2010 року. Оригінал рішення знаходиться у Веселинівському райсуді, справа № 2-204/10 р.

      Суддя Веселинівського райсуду

            Миколаївської області                                                                      Л.О. Орленко