Справа № 2-115/10                            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

22 квітня 2010 року           Новосанжарський районний суд  Полтавської області  в складі:

головуючого  –  судді   Бугрія В.М.,

при секретарі -   Мороз Т.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2

представника третьої особи – Кас?яненко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – орган опіки та піклування Новосанжарської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини – ОСОБА_4 у позивача,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2010 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, третя особа – орган опіки та піклування Новосанжарської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною.

11.03.2010 року позивач доповнив свої позовні вимоги, просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього за адресою: АДРЕСА_1.

19.03.2010 року позивач ОСОБА_1 змінив свої позовні вимоги, просив розглядати справу лише в частині позовних вимог про визначення місця проживання доньки, від всих інших позовних вимог відмовився.

    В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просив задовольнити, обґрунтовуючи їх тим, що перебуваючи з відповідачкою, дитина не має належного утримання, так як відповідачка не працює і він змушений постійно купувати дитині все необхідне, фактично утримуючи її. Крім того, відповідачка веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртним, дитина все це бачить.

    Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні.

    Представник третьої особи вважає можливим і доцільним задовольнити позов, оскільки відповідачка не приділяє дитині достатньо часу та уваги, батьківські обов’язки виконує неналежним чином.

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила, що ОСОБА_2 дійсно зловживає спиртними напоями, ніде не працює і не намагається працевлаштуватись.

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що позивач постійно своїй дочці ОСОБА_4 купує необхідні речі, надсилає кошти, так як відповідачка не працює, коштів на утримання дитини явно недостатньо.

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було 24.03.2006 року розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження, яка проживає з відповідачкою.

Служба у справах дітей Новосанжарської районної державної адміністрації надала суду письмовий акт обстеження умов проживання дитини від 14.04.2010 року. З нього  слідує, що відповідачка ОСОБА_2 участі у вихованні доньки не бере.  

Служба в справах дітей Зміївської районної державної адміністрації направила до суду письмовий акт обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого для дитини виділена окрема кімната, обладнана ліжком, столом для навчання, комп”ютером.

Обов'язки  батьків  щодо  дитини    закріпленні    в  ст. ст. 150, 180 Сімейного  Кодексу  України,  зокрема:  

•   -     батьки  зобов'язані    виховувати    дитину  в  дусі  поваги до  прав  та  свобод  інших  людей,  любові до своєї  сім'ї  та  родини,  свого  народу, своєї  Батьківщини;  

•   -     батьки зобов'язані  піклуватися    про  здоров'я    дитини, її фізичний, духовний  та  моральний  розвиток;

•   -     батьки  зобов'язанні    забезпечити   здобуття    дитиною  повної загальної  середньої  освіти,  готувати  її  до  самостійного  життя;

•   -     батьки  зобов'язанні    поважати  дитину;

•   -     батьки  зобов'язанні    утримувати  дитину   до  досягнення  нею  повноліття.

Виходячи  з  вищезазначеного,  суд  приходить  до  висновку,  що відповідачка ОСОБА_2 свідомо,  протягом   тривалого  часу  не  виконувала належним чином  своїх   обов'язків  по  відношенню  до  своєї малолітньої доньки.

В матеріалах справи є копії чеків та грошових переказів, з чого видно, що позивач належним чином виконує батьківські обов’язки, утримуючи свою доньку.

Виходячи  з  вищевикладеного,  суд  встановив,  що  своїми  діями  відповідачка  порушує  Принцип  №  6 Декларації  прав  дитини,    проголошеної   Генеральною  Асамблеєю 20 листопада  1959  року,  записано : «Дитина, якщо  це  можливо,  повинна зростати під  опікою і  відповідальністю   своїх батьків, і  звичайно,  в атмосфері любові  та  матеріального  забезпечення».

В ч.2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що «Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.»

Згідно статті 12 цього Закону вказано, що «Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Виходячи з вищевказаного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  10, 60, 208, 209, 215, 218 ЦПК  України, ст.. 150, 180 СК  України, ст.ст. 8, 11, 12 ЗУ "Про охорону дитинства", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – орган опіки та піклування Новосанжарської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини – ОСОБА_4  - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою проживання батька – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3: АДРЕСА_1.

Суддя (підпис)

З оригіналом вірно.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області                                                         В.М. Бугрій