Справа № 2- 2393        

                                                             2010 р.

Р І Ш  Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

19 травня 2010 року Свердловський міський суд Луганської області

у складі:  головуючого судді Олейнікової Г.М.,

                 при секретарі           Гончаренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловську

справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління  Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області  про визнання дій неправомірними  і зобов,язання вчинити певні дії,

                                                                          ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся  до суду з позовом і  в обґрунтовування своїх вимог пояснив, що він   відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року позивач вважає, що йому   повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007 році позивачу  така допомога не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не в повному обсязі.

Верховна Рада України своїм Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України», призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Однак,  Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнав неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким була припинена дія статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційним положення п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України».

Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплачена позивачу у 2007 році і обмежена у 2008 році соціальна допомога, передбачена  статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що, як вважає позивач,  суперечить Конституції та законам України.

 Розмір соціальної допомоги згідно статті 6 «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1.01.2007 р. - 380 гривень, з 1.04.2007 - 406 гривень, з 1.10.2007 р. - 411.

 Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1.01.2008 р. - 470 грн., з 1.04.2008 р. - 481 грн., з 1.07.2008 р. -   482грн., з 1.10.2008 р. - 498 грн.

Згідно Закону України «Про державний бюджет  України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення,  був встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 грн.

           Європейський суд з прав людини « Справа Качко проти України» від 08.11. 2005 року вказав , що  держава може вводити , призупинити , чи закінчити  виплату коштів  громадянам  з державного бюджету , вносячи  відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення  передбачає виплату  певних коштів  і дотримано всі вимоги , необхідні для цього , органи державної  влади не можуть  свідомо відмовляти  у цих виплатах  доки відповідні положення є чинними.

Ні Законом України «  Про державний бюджет  України на 2009 рік», ні Конституцією України , ні будь – яким іншим  Законом не передбачено обмежень  для сплати передбаченої ст6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни»  щомісячної  соціальної допомоги  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .

            Позивач просить суд    визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області по сплати  йому не в повному обсязі в -2009  році щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області  нарахувати та сплатити  на його   користь недоплачену йому  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з  01.01.2009 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стягнути з  Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на його  користь всі судові витрати

Позивач надав суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі,  наполягає на їх задоволенні, просить справу розглянути відповідно до вимог закону.

             Представник відповідача у судове засідання не з,явився, надав суду заперечення, де просить суд розглянути справу у їх відсутність,  позов  не визнає, просить  відмовити у задоволені позову,  так як для виплати щомісячної  соціальної допомоги  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  як дитиній війни позивачу  немає юридичних підстав.  

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

Згідно  ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом

Із паспорту на ім,я  ОСОБА_1 (а.с.6) убачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і є громадянином  України.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується   посвідченням НОМЕР_1 (а.с.7).

Відповідно до  ст.15 ЦК України кожна особа  має право на захист  свого цивільного права  у разі його порушення, невизнання, оспорювання .

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

           Із відповіді  Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на ім.,я ОСОБА_1  (а.с.8)  убачається, що  Пенсійним Фондом України в м. Свердловську йому було відмовлено у виплаті щомісячної  соціальної допомоги  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  як дитиній війни за 2009 рік  оскільки на це немає юридичних підстав.  

Вимоги позивача  відносно  визнання дій УПФУ в м. Свердловську неправомірними в частині  невиплати  йому  щомісячної  державної соціальної допомоги  згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»  з 1.01.2009 року  є  обґрунтованими і  підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно з ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка складає 10 % від прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції.

Прожитковий  мінімум  для осіб, які втратили  працездатність  встановлено з 1.10.2008 року  у розмірі 498 грн., який також діяв і у грудні 2008 року.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом  рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008

На підставі вищевикладеного суд вважає , що дії відповідача з 1.01.2009 року є неправомірними, оскільки Рішенням Конституційного суду  України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  були визнані неконституційними внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 і при нарахуванні підвищення до пенсії  ураховується саме прожитковий мінімуму який був встановлений у грудні 2008 року , тобто 498 грн. , тому виплати позивачу  щомісячної  державної соціальної допомоги   повинні бути здійснені   відповідачем у порядку  та розмірі, визначеному діючим  на момент виплати законодавством України, тобто у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає визнати  неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську в частині невиплати  позивачу  державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни з 01.01.2009 року  і зобов'язати   Управління Пенсійного Фонду України в м.  Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити  на його   користь недоплачену позивачу  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2009 року з урахуванням здійснених виплат.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача  сплачені позивачем витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37  грн., судовий збір суд вважає  з відповідача на користь позивача  не стягувати , так як згідно Декрету КМУ « Про державне мито» від сплати його відповідач звільнений, а відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України стягнути  судовий збір з держави на користь позивача у розмірі 8,50  грн.

 Керуючись ст. 10,11, 60,212-215 ЦПК України , на підставі ст.. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-У, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про прожитковий мінімум»,ст.. 15,257 ЦК України ,  суд, -

 В И Р І Ш И В :

Позов    ОСОБА_1  до Управління  Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області  про    визнання дій неправомірними і зобов,язання вчинити певні дії задовольнити  .

Визнати неправомірними дії  Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати    ОСОБА_1  підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 01 січня 2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і  виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01 січня 2009 року  з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з   Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на користь   ОСОБА_1  витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37  грн.

Стягнути з держави на користь ОСОБА_1  судовий збір у розмірі 8,50 грн.

На рішення може бути подана  заява про апеляційне оскарження  протягом десяти днів  з дня проголошення рішення до Свердловського міського суду, а апеляційна скарга  протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Луганської області , через Свердловський міський суд .

Суддя :