Справа № 2-2459/10

Р  І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

19  травня 2010 року Свердловський міський суд Луганської області

у складі:  головуючого судді Олейнікової Г.М.,

                 при секретарі           Гончаренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловську

справу за  позовом   ОСОБА_1  до Управління  Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області  про  визнання дій н незаконними  і зобов,язання вчинити певні дії,

                                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась  до суду з позовом і  в обґрунтовування своїх вимог пояснила, що  вона  відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року позивачка вважає, що їй  повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 році їй така допомога не виплачувалась а у 2008 - 2009 році позивачці  така допомога  виплачувалась не в повному обсязі .

Верховна Рада України своїм Законом України № 3235-ІV від 20.12.05 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», стаття 77 та стаття 110 та Законом України № 489-V  від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак,  Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152, Конституції України та статтями 45, 51, 61. 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішив: пункт 1. визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положення статті 71 Закону України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року визнані неконституційними.

Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Пункт 6 Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншим нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплата позивачці  соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як вона вважає  є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

Згідно Закону України «Про державний бюджет  України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі прожиткового мінімуму, який діяв у грудні 2008 року, тобто 498 грн.

Позивачка просить суд визнати незаконними дії   Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську в частині невиплати  їй державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни з 1 січня  2009 року , зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу  з 1.01.2009 року за рахунок коштів державного бюджету і стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

        Позивачка у судове засідання   не з,явилась, надала суду заяву про те, що просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

        Представник відповідача в  судове засідання не з,явився, надав суду заперечення, де просить суд розглянути справу у їх відсутність,  позов  не визнає, просить  відмовити у задоволені позову,  так як для виплати щомісячної  соціальної допомоги  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  як дитиній війни позивачу  немає юридичних підстав

 Суд дослідивши  матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно  ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом

Із паспорту на ім,я  ОСОБА_1 (а.с.5) убачається, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і є громадянкою України.

Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням   НОМЕР_1 (а.с.6).

Відповідно до  ст. 15 ЦК України кожна особа  має право на захист  свого цивільного права  у разі його порушення, невизнання, оспорювання.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Із відповіді  Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на ім,я   ОСОБА_1 . (а.с.7)  убачається, що  Пенсійним Фондом України в м. Свердловську позивачці. було відмовлено у виплаті щомісячної  соціальної допомоги  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  як дитиній війни за 2009 рік  оскільки на це немає юридичних підстав.  

Вимоги позивача  відносно  визнання дій УПФУ в м. Свердловську неправомірними в частині  невиплати  їй  щомісячної  державної соціальної допомоги  згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»  з 1.01.2009 року  є  обґрунтованими і  підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно з ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» установити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка складає 10 % від прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції.

Прожитковий  мінімум  для осіб, які втратили  працездатність  встановлено з 1.10.2008 року  у розмірі 498 грн., який також діяв і у грудні 2008 року.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом  рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008

На підставі вищевикладеного суд вважає , що дії відповідача з 1.01.2009 року є

не законними , оскільки Рішенням Конституційного суду  України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  були визнані неконституційними внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 і при нарахуванні підвищення до пенсії  ураховується саме прожитковий мінімуму який був встановлений у грудні 2008 року , тобто 498 грн. , тому виплати позивачу  щомісячної  державної соціальної допомоги   повинні бути здійснені   відповідачем у порядку  та розмірі, визначеному діючим  на момент виплати законодавством України, тобто у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає визнати  незаконними  дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську в частині невиплати  позивачу  державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни з 01.01 . 2009 року  і зобов'язати   Управління Пенсійного Фонду України в м.  Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити  на її  користь недоплачену позивачу  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2009 року з урахуванням здійснених виплат.

 Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивачки  сплачені позивачкою витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37  грн., судовий збір суд вважає  з відповідача на користь позивача  не стягувати , так як згідно Декрету КМУ « Про державне мито» від сплати його відповідач звільнений, а відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України стягнути  судовий збір з держави на користь позивача у розмірі 8,50  грн.

Керуючись ст. 10,11, 60,212-215 ЦПК України , на підставі ст.. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-У, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про прожитковий мінімум»,ст. 15,257 ЦК України ,  суд, -

 В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1   до Управління  Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області  про  визнання дій незаконними і зобов,язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконними  дії  Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати   ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з  01 січня 2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і  виплатити ОСОБА_1   підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01 січня 2009 року  з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з   Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на користь   ОСОБА_1   витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37  грн.

Стягнути з держави на користь ОСОБА_1   судовий збір у розмірі 8,50  грн.

            На рішення може бути подана  заява про апеляційне оскарження  протягом десяти днів  з дня проголошення рішення до Свердловського міського суду , а апеляційна скарга  протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Луганської області , через Свердловський міський суд  .

Суддя :