Справа № 1-48/10р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 квітня 2010 року
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючої : Білик Н.В.
при секретарі: Черната М.В.
з участю прокурора: Нікітчина Р.О.
адвоката : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літині кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася та проживає в АДРЕСА_1, громадянка України, освіта середня-спеціальна, одружена, не працює, , раніше не судима
За ст. 191ч.1 КК України –
В С Т А Н О В И В :
В період з 14 грудня 2007 року по 10 жовтня 2009 року ОСОБА_2 працюючи продавцем в магазині «Іванна», який належить приватному підприємцю ОСОБА_3, що розташований по АДРЕСА_2 , знаючи про те, що вона являється матеріально-відповідальною особою на яку покладено повну матеріальну відповідальність за всі передані її в установленому порядку під звіт товарно-матеріальні цінності та грошові кошти, умисно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом привласнення та розтрати, а саме: беручи гроші з каси та безоплатно беручи для власних потреб товар з магазину, здійснила привласнення та розтрату ввірених їй товарно-матеріальних цінностей та грошей на загальну суму 19785 гривень 73 копійки, чим завдала ОСОБА_3 матеріального збитку.
02.11.2009 року ОСОБА_2 в рахунок погашення недостачі передала ОСОБА_3 3000 гривень, тобто недостача складає 16785 гривень 73 копійки,
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину визнала повністю та пояснила , що 14.12.2007 року вона уклала трудовий договір з ОСОБА_3 згідно якого вона, як продавець несла повну матеріальну відповідальність за товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в даному магазині. Крім того в магазині працював продавцем її син ОСОБА_4 та іноді допомагала дочка ОСОБА_5
На протязі двох років інвентаризація в даному магазині не проводилась, тільки проводили переоблік, але без господарів даного магазину. В жовтні 2009 року ОСОБА_3 вирішила провести інвентаризацію матеріальних цінностей в магазині. В комісію по інвентаризації ходила вона, як продавець, ОСОБА_4 продавець, ОСОБА_6.і ОСОБА_3 власники та ОСОБА_5, яку включили в комісію, так як вона допомагала вести облік товарно матеріальних цінностей магазину.
Під час проведення інвентаризації відповідно до товарного звіту від 10.10.2009 року в магазині під звітом рахувалось товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 28714 гривень 91 копійка. Під час обліку всіх товарів, які знаходились в магазині було виявлено товарно-матеріальних цінностей та готівки на загальну суму 8929 гривень 18 копійок, тобто було виявлено недостачу товарно матеріальних цінностей на загальну суму 19785 гривень 73 копійки. Товари які були порчені не враховувались до загальної суми недостачі . Вона погодилась з актом інвентаризації , а також всі члени інвентаризаційної комісії з даним актом погодились та його підписали.
Недостача виникла в зв’язку з тим, що вона на протязі даних років роботи брала товарно-матеріальні цінності в рахунок заробітної плати. Вона написала розписку, що зобов’язується повернути борг на протязі двох років , 2.11.2009 року віддала 3 тисячі гривень в рахунок погашення недостачі.
Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що вона є головою правління СТ «Іванна-1» , яке є власником магазину в с. Дяківці. Крім того вона особисто орендує частину магазину та є власником товару. 01.11.2007 року вона, як голова правління СП «Іванна-1» прийняла в даний магазин продавцем від споживчого товариства ОСОБА_4, а ОСОБА_2 прийняла на роботу продавцем для реалізації власного товару. Із продавцями укладено договір про повну матеріальну відповідальність за спричинену ним наймачеві матеріальну шкоду відповідно до чинного законодавства .
Продавці працювали на власний розсуд, по змінах та разом , крім того їм допомогала дочка ОСОБА_2 ОСОБА_5. Так, як усі продавці були родичами та проживали в одному будинку, вона їм довіряла.
На протязі 2 років інвентаризація в даному магазині не проводилась, в зв’язку з тим що продавці самі проводили переоблік та з їхньої інформації, було встановлено, що недостачі немає. В першій половині 2009 року вона помітила, що в магазині товару мало, а по звітах рахується більше. Це спонукало провести інвентаризацію.
Перед проведенням інвентаризації товари споживчого товариства були відписані в магазин с.Кусиківці Літинського району в зв’язку з тим, що ліцензія на продаж підакцизних товарів закінчувалась 02.10.2009 року і потрібно було закривати магазин на проведення інвентаризації, та в подальшому його закрити в зв’язку з нерентабельністю
В комісію по проведенню інвентаризації входили ОСОБА_2 продавець, ОСОБА_4 продавець, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яку включили в комісію, так як вона допомагала вести облік товарно матеріальних цінностей магазину.
Під час проведення інвентаризації відповідно до товарного звіту від 10.10.2009 року в магазині під звітом ОСОБА_2 рахувалось товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 28714 гривень 91 копійка товари, які належали споживчому товариству до даної суми не входили. Після того, вони почали проводити опис всіх товарно-матеріальних цінностей та коштів, які знаходились в магазині та підзвітні ОСОБА_2 і було виявлено товарно-матеріальних цінностей і готівки на загальну суму 8929 гривень 18 копійок, тобто було виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 19785 гривень 73 копійки.
Коли була виявлена недостача ОСОБА_2 пояснила, що в магазин хтось проникав, але конкретно коли саме яким чином вона нічого не пояснила.
Також, вона написала розписку, що вона зобов’язується повернути борг на протязі двох років, тобто тим самим підтвердила, що дійсно в магазині є недостача, також вона підписала акт інвентаризації та всі члени інвентаризаційної комісії з даним актом погодились та його підписали.
На протязі всього періоду роботи ключі знаходились тільки в продавців, дублікатів ключів не було.
2.11.2009 року ОСОБА_2 віддала 3 тисячі гривень в рахунок погашення недостачі, тобто на даний час недостача становить 16785 гривень 73 копійки. Просить стягнути з підсудної заподіяну шкоду.
Окрім визнання вини, винуватість підсудної ОСОБА_2 доводиться показаннями потерпілої , а також показаннями свідків , які у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України підсудна визнала і погодилась з ними в повному об’ємі , а також іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні у їх сукупності . Так відповідно до договору оренди (а.с. 34-38) видно, що потерпіла ОСОБА_3 орендує приміщення магазину в АДРЕСА_2 . Свідоцтво про державну реєстрацію (а.с. 27 ) підтверджує право ОСОБА_3 на зайняття підприємницькою діяльністю. Свідоцтво (а.с.28) підтверджує те, що ОСОБА_3 використовувала працю найманих працівників. Відповідно до трудового договору (а.с.19 ) ОСОБА_2 було прийнято на роботу продавцем з 14.12.07року. Згідно акту інвентаризації магазину «Іванна» с.Дяківці Літинського району від 10.10.2009 року, встановлено , що підзвітна сума товарно-матеріальних цінностей складає 28714 гривень 91 копійка, це також підтверджено товарними звітами (а.с.84-381) , після опису товарно-матеріальних цінностей та коштів даного магазину(а.с. 14-21) виявлено товару та готівки на суму 8489 гривень 96 копійок, тобто за результатами інвентаризації недостача складає 19785 гривень 73 копійки . Аналогічна інформація міститься у звірочній відомості (а.с. 11) . Розписка (а.с. 40) підтверджує факт повернення ОСОБА_2 коштів в сумі 3000грн.
Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст.191 КК України, - тобто привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене їй.
Призначаючи кримінальне покарання суд згідно ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд врахував, що підсудна вчинила злочин невеликої важкості .Вона раніше не судима , позитивно характеризується.
Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання відсутні.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним та достатнім покаранням для виправлення підсудної та попередження вчинення нових злочинів буде сплата штрафу .
Цивільний позов підлягає до повного задоволеня, так як сума заподіяної злочином шкоди знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Речові докази – первинні документи слід залишити зберігатись при справі.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-
П Р И С У Д И В :
Визнати винною ОСОБА_2 за ст. 191 ч.1 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в сумі 510 (п»ятсот десять ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 16785 гривень 73 копійки заподіяної шкоди.
Речові докази – первинні документи залишити зберігати при справі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд на протязі 15 діб після його проголошення.
Суддя