УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-2101/10/2370
14.05.2010 р. м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Лічевецький І.О., перевіривши матеріали позову центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження права на виїзд з України,
ВСТАНОВИВ:
Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції звернувся до суду з позовом про тимчасове обмеження права на виїзд з України ОСОБА_1
Позов вмотивовано тим, що відповідач не виконує судове рішення про стягнення з нього 22 496 грн. коп. на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».
Вирішуючи питання про відмову у відкритті провадження у справі суддя виходить з наступного.
Пунктом восьмим частини першої статті 3 КАС України визначено, що позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частина четверта статті 50 КАС України містить положення, згідно з яким громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Пунктом 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.
Таким чином, чинним законодавством органам виконавчої служби та їх посадовим особам не надано право на звернення до суду з позовом про тимчасове обмеження права на виїзд за межі України.
Такий висновок ґрунтується і на положеннях Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»від 21 січня 1994 року № 3857-XII.
Згідно частини 2 статті 6 названого Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов’язань.
За змістом пункту 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 для прикордонного контролю громадяни подають службовій особі контрольно-пропускного пункту Державної прикордонної служби паспорти, а у разі потреби й інші документи, передбачені відповідними міжнародними договорами України. У ході перевірки паспортів службові особи КПП з'ясовують наявність обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а у разі потреби проводять опитування громадян, які прямують через державний кордон, для з'ясування питань, пов'язаних з їх пропуском через державний кордон.
Відповідно до ч. 2 статті 8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»у разі відмови громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 6-8 частини першої статті 6 цього Закону, він може оскаржити цю дію у судовому порядку за місцем свого проживання. Відмова у виїзді з України з підстав, передбачених пунктами 3-5 і 9 частини першої статті 6 цього Закону, оскарженню не підлягає.
Отже, аналіз положень ст.ст. 6, 8 зазначеного Закону та п. 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України свідчить про те, що в судовому порядку може бути розглянуто лише оскарження рішення відповідних органів та посадових осіб про тимчасове обмеження виїзду за межі України.
І навпаки, вищевказаним Законом не передбачено розгляд питань про обмеження виїзду з України в судовому порядку за позовом посадовців державної виконавчої служби.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження права на виїзд з України.
Повернути центральному відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію ухвали направити центральному відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Суддя І.О.Лічевецький