Справа №2а-12302/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.,
при секретарі Юзефович Ю.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”ЕКСПО-ВІП” до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, Південної митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень, податкової вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
02.11.2009 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ”ЕКСПО-ВІП” (далі ТОВ ”ЕКСПО-ВІП” ) з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі ДПІ), Південної митниці Державної митної служби України (далі Південна митниця) про визнання незаконним та скасування акту перевірки №К008/8/500000000/0033659555 від 20.11.2008 року, скасування Першої податкової вимоги №1/3596 від 15.10.2009 року.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ним в ході здійснення зовнішньо - економічної діяльності здійснено декларування товарів кульки поліетиленові „Вироби з пластмаси для транспортування товарів: пакети з полімерів етилену для пакування промислових товарів” за кодом 3923210000, що ввозилися в Україну відповідно до укладеного контракту №GIB-EV від 23.04.2008 року. Митна вартість товару відповідно до ст.266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). В підтвердження були надані в митний орган контракт, інвойси, ВМД, підтвердження розрахунків, сам товар для його митного огляду. Всі митні платежі і податки були сплачені своєчасно, в результаті Південна митниця, яка здійснювала контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, перевірив правильність визначення митної вартості товару, нарахування та сплати платежів, випустила товар у вільне обернення. При отриманні податкової вимоги ДПІ ними було з’ясовано про проведення камеральної перевірки Південної митницею та донарахування податкових зобов’язань. Про проведення перевірки його повідомлено не було.
Позивач вважає, що Південною митницею необґрунтовано скориговано митну вартість товару, якій був ввезений в Україну, оскільки всі документи були надані митним органам та ніяких вимог визначення митної вартості іншою, ніж зазначено в документах, декларант від митного органу не отримував, картка відмови щодо прийому митницею ВМД товару за визначеною вартістю не видавалася.
Ухвалою суду від 03.03.2010 року адміністративний позов ТОВ ”ЕКСПО-ВІП” в частині визнання незаконним та скасування акту перевірки №К008/8/500000000/0033659555 від 20.11.2008 року залишений без розгляду (а.с.221).
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив скасувати повідомлення-рішення форми „Р” Південної митниці №37 від 29.12.2008 року, за яким визначене податкове зобов’язання по сплаті мита у сумі 455474,17грн., №38 від 29.12.2008року, за яким визначене податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість у сумі 1 492 553,80 грн., с касувати першу податкову вимогу ДПІ №1/3596 від 15.10.2009 року про сплату податкового боргу з податку мита та ПДВ у розмірі 1 948 027,97 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також пояснила, що двома перевірками: 29.12.2008 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ де в пункті 3.5.2 Акту при використанні комп’ютерної автоматизованої інформаційної системи АРМ «Митниця» розбіжностей не встановлено; 18.03.2009 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року податкового боргу не встановлено, підтверджується неправомірність видання ДПІ першої податкової вимоги.
Представник відповідача ДПІ позовні вимоги не визнав та пояснив, що ДПІ діяло у відповідності до порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов’язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою КМ України №1387 від 24.10.2001 року (далі Порядок №1387). Після отримання подання від митних органів податковий орган направляє податкову вимогу боржнику і в подальшому застосовує всі заходи стягнення, передбачені Законом №2181.
Представник відповідача Південної митниці позовні вимоги не визнала, наполягала, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства. А сам по собі той факт, що результати проведення позапланової документальної перевірки, оформлені актом камеральної перевірки не спростовують наявність заниження митної вартості при декларуванні товарів, що ввозилися в Україну відповідно до укладеного контракту № GIB-EV від 23.04.2008 року.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ ”ЕКСПО-ВІП” зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 15.07.2005 року. Свідоцтво про державну реєстрацію від 15.07.2005року серії АОО №259387. Нова редакція Статуту зареєстрована 07.02.2007 року (а.с.136-153). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі міста Одеси.
В ході здійснення зовнішньо - економічної діяльності позивачем 23.04.2008 року був укладений контракт № GIB-EV (а.с.65-68), відповідно до якого у період з 01.03.2008 року по 30.09.2008 року позивач імпортував в Україну кульки поліетиленові „Вироби з пластмаси для транспортування товарів: пакети з полімерів етилену для пакування промислових товарів” за кодом 3923210000.
Підприємство здійснило декларування товарів, що ввозилися в Україну. Митна вартість товару відповідно до ст.266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). В підтвердження декларантом були надані в митний орган наступні документи: контракт, інвойси, ВМД, підтвердження розрахунків, сам товар для його митного огляду. Всі митні платежі і податки були сплачені своєчасно, в результаті Південна митниця, яка здійснювала контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, перевіривши правильність визначення митної вартості товару, нарахування та сплати платежів, випустила товар у вільне обернення (а.с.69-134).
24.10.2008 року Південна митниця видала Наказ №657 „Про створення робочої групи”, відповідно до якого створена робоча група з посадових осіб митниці з метою проведення позапланової документальної перевірки, у тому числі ТОВ „ЕКСПО-ВІП” в термін з 28.10.08 по 26.11.08 року за період з 01.03.08 по 30.09.2008 року, в частині дотримання законодавства стосовно повноти сплати митних платежів при митному оформленні товарів, які класифікуються у товарній під категорії 3923210000 за УКТЗЕД (а.с.164).
На підставі вказаного Наказу посадові особи Південної митниці здійснили перевірку, результати якої оформлені Актом камеральної перевірки стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи №К008/8/500000000/0033659555 від 20.11.2008 року ( а.с.8), в якому зазначено, що згідно даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМС України та документів, які зберігаються в Південній митниці встановлено, що на протязі з 01.03.2008р. по 30.09.2008 року ТОВ ”ЕКСПО-ВІП” було оформлено 22 ВМД, які були надані до митного органу з пакетами документів необхідних для митного оформлення товару „Вироби з пластмаси для транспортування товарів: пакети з полімерів етилену для пакування промислових товарів”. Оформлення проводилося згідно ст.267 Митного кодексу України за першим методом оцінки – за ціною угоди. Загальна сума сплачених платежів по 22 ВМД складає 1484,21тис.грн.
В Акті також зазначено, що 18.04.2008 року Держмитслужбою було надіслано лист №11/2-16/4428 ЕП згідно якого рівень митної вартості товарів не може бути нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов’язаних з їх виробництвом. В зв’язку з коригуванням митної вартості вантажу „Вироби з пластмаси для транспортування товарів: пакети з полімерів етилену для пакування промислових товарів” за кодом 3923210000 УКТЗЕД погодженням з Китаю до рівня 1,8 дол. США/кг суми мита та ПДВ становитиме за 22 ВМД відповідно 780812,85грн. та 2558663,66грн. (а.с.10).
На підставі вказаного Акту Південною митницею 29.12.2008 року за №№37,38 прийняти податкові повідомлення форми „Р”, якими позивачу визначені податкові зобов’язання по сплаті мита - 455474,17грн. (за основним платежем 433784,92грн., за штрафними санкціями 21689,25грн.), по сплаті ПДВ – 1492553,80грн. (за основним платежем 1421479,81грн., за штрафними санкціями 71073,99грн.) – а.с.13,14.
Вказані податкові повідомлення були направлені ТОВ ”ЕКСПО-ВІП”, але не вручені. Поштове повідомлення було повернуто з відміткою „закінчення строку зберігання” (а.с.15-16).
Південна митниця, вважаючи податкове зобов’язання узгодженим, направила подання №№61,62 від 08.05.2009 року в ДПІ у Приморському районі міста Одеси для здійснення заходів щодо погашення ТОВ ”ЕКСПО-ВІП” податкових зобов’язань (а.с.177-178). На виконання вказаних подань ДПІ відповідно до Порядку №1387 направила ТОВ ”ЕКСПО-ВІП” першу податкову вимогу №1/3596 від 15.10.2009 року (а.с.6), при отримані якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України від 21.12.2000 року №2181-Ш „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон України №2181-Ш) митні органи віднесені до переліку контролюючих органів стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно ч.1 ст.261 МК України для нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України використовуються відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Статтею 265 Митного кодексу України визначено, що митний орган здійснює також контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року №339 затверджений Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів (далі Порядок №339), який, відповідно до п.1, встановлює процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як під час проведення, так і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов’язкових платежів.
Пунктом 4 Порядку №339 визначені шляхи здійснення митним органом контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, серед яких, крім інших, зазначені: проведення перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів; проведення камеральної перевірки.
Південна митниця здійснила перевірку позивача на підставі Наказу №657 від 24.10.2008 року в частині дотримання законодавства стосовно повноти сплати митних платежів при митному оформленні товарів, які класифікуються у товарній підкатегорії 3923210000 за УКТЗЕД (а.с.164). Підставою для видання цього наказу був лист Державної митної служби України від 29.09.2008 року №11/2-16/10718-ЕП направлений на адресу Південної митниці, у якому зазначено, що у разі, якщо митна вартість товарів нижча за прямі витрати на виробництво цього товару, митний орган має право зобов’язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення. Враховуючи, що у зоні діяльності Південної митниці зафіксовані митні оформлення вищевказаних товарів із заниженням митної вартості, Південній митниці запропоновано провести службову перевірку митних оформлень таких товарів та за результатами перевірки вжити заходи відповідно до п.4-9 Порядку №339.
Результати проведеної відносно позивача перевірки на підставі Наказу№657 від 24.10.2008 року оформлені Актом камеральної перевірки.
Суд вважає, що Південною митницею контроль за правильністю визначення митної вартості товарів ТОВ ”ЕКСПО-ВІП” після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснений шляхом проведення не камеральної перевірки, а шляхом проведення перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п.4.2.2 „в” п.4.2 ст.4 Закону України №2181-Ш контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь яких інших видів перевірок платника податків.
З метою однакового застосування положень Закону України №2181-Ш в листах Комітету Верховної Ради України по питанням фінансів та банківської діяльності №06-10/167 від 20.03.2001 року та ДПА України №9018/23-3317 від 06.07.2001 року визначені поняття термінів - арифметична та методологічна помилки. Арифметична помилка – помилка або описка, допущені платником податку при заповненні декларації (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій (додавання або відрахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.) Методологічна помилка – помилка допущена платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов’язання з того чи іншого податку, збору (обов’язкового платежу).
Судом встановлено, що за результатами проведення перевірки позивача на підставі Наказу №657 від 24.10.2008 року Південна митниця встановила не арифметичну або методологічну помилку при нарахуванні та сплати мита та ПДВ, а встановила нову митну вартість товару позивача виходячи з іншого методу його встановлення, та виходячи з нової митної вартості нарахувала розмір мита та ПДВ.
Це підтверджується також зазначенням в Акті перевірки права декларанта оскаржити вказане рішення згідно п.7 Порядку №339, якій регламентує право декларанта оскаржити рішення про визначення іншої митної вартості товару, ніж та, за якою було здійснено митне оформлення.
При цьому суд вважає посилання Південної митниці на те, що позивачем при митному оформленні товару була допущена методологічна помилка, яка виправлена при здійсненні камеральної перевірки, неспроможними, оскільки - методологічна помилка, яка може бути допущена платником податків при оформленні ВМД, сплати податків, та - встановлені Митним кодексом України методи визначення митної вартості товарів, які заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості, тотожними поняттями не є.
Частиною 1 ст. 262 МК України встановлено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до ст. 266 МК України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість);резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього
методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1-5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Судом встановлено, що ТОВ ”ЕКСПО-ВІП” митна вартість товару, який був імпортований відповідно до контракту №GIB-EV від 23.04.2008 року, визначена відповідно до ст.266 Митного кодексу України за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). В підтвердження декларантом були надані в митний орган наступні документи: контракт, інвойси, ВМД, підтвердження розрахунків, сам товар для його митного огляду. Всі митні платежі і податки були сплачені своєчасно відповідно до вказаної митної вартості. В результаті Південна митниця, яка здійснювала контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, перевіривши правильність визначення митної вартості товару, нарахування та сплати платежів, випустила товар у вільне обернення.
Суд вважає, що під час проведеної перевірки Південна митниця самостійно, в порушення встановленого Митним кодексом України та Порядком №339, скорегувала митну вартість товару позивача та визначила йому виходячи з вказаної митної вартості нові податкові зобов’язання (а.с.8-11).
Відповідно до Порядку №339 при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України проведення перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів шляхом проведення перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів, митні органи взаємодіють з іншими контролюючими органами, можуть звернутися до декларанта з обґрунтованим запитом стосовно надання в письмової формі додаткової інформації для підтвердження заявленої митної вартості таких товарів. У запиті перелічуються питання, на які декларанту пропонується надати обґрунтовану відповідь.
Пунктом 7 Порядку №339 визначено, що у разі, коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.
Рішення про визначення митної вартості товарів надсилається декларанту в 10-денний строк з моменту прийняття поштою з повідомленням про вручення або видається йому під розписку.
Після надходження рішення декларант може протягом 10 днів звернутися до митного органу з метою коригування суми податкових зобов’язань. Зазначене рішення декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду.
Судом достовірно встановлено, що відповідачем Південною митницею було порушено вказані вимоги законодавства, рішення про визначення іншої митної вартості товару, ніж та за якою було задекларовано позивачем при його митному оформленні та пропуску через митний кордон України, не приймалося, а відповідно не було підстав для прийняття рішення щодо нарахування додаткових податкових зобов’язань – мита та ПДВ, виходячи із скорегованої митної вартості товару.
Суд вважає, що при таких обставинах є неправомірними та підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення форми „Р” Південної митниці №№37,38 від 29.12.2008 року.
При цьому суд також враховує, що права позивача були порушені при ознайомленні його з актом перевірки та податковими повідомленнями - рішеннями. Згідно супровідного листа від 21.11.2008 року щодо ознайомлення та підписання акту камеральної перевірки від 19.11.2008 року ТОВ ”ЕКСПО-ВІП”, вказане повідомлення було відправлено за адресою м.Одеса, вул. Приморська,27. Вказаний лист повернувся з відміткою про невручення (а.с.27). Відповідно до свідоцтва та Статуту позивача його юридична адреса – м. Одеса, вул.Ушинського,17, кв.8. Вказана адреса значиться у всіх ВМД та договорах, які були предметом перевірки, а тому відправлення листа за іншою адресою є неправомірним. Не ознайомивши позивача з актом перевірки, відповідачем Південною митницею 29.12.2008 року приймаються податкові повідомлення-рішення форми „Р”, які 30.12.2008 року направляються ТОВ ”ЕКСПО-ВІП” за адресою м. Одеса, вул. Ушинського,17,кв.8, але повертаються у зв’язку з перебігом терміну зберігання, про що складений акт від 07.02.2009 року та вказана дата проставлена в корінцях податкових повідомлень – рішень, як дата узгодження податкового зобов’язання (а.с.213-220).
Відповідачем Південною митницею порушений Порядок підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затверджений наказом ДМС України №370 від 11.05.2006 року (далі Порядок №370). В п.1.3 цього Порядку визначено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане митним органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (за винятком випадків, коли платник податків у встановлені строки розпочинає процедуру апеляційного узгодження). Відповідно до п.п.3.6,3.7,3.8 Порядку №370 дата отримання (вручення) платником податків податкового повідомлення проставляється на корінці податкового повідомлення: а) посадовою особою юридичної особи – платника податків у разі вручення податкового повідомлення під розписку; б) працівником відділу митних платежів митного органу в разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріпляються до корінця податкового повідомлення. Якщо митний орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення через: 1)незнаходження посадових осіб; 2)їх відмову прийняти податкове повідомлення; 3)незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник загального відділу митного органу в день надходження такої інформації оформлює акт довільної форми, у якому зазначає причину невручення податкового повідомлення, податкове повідомлення рішення розміщує на дошці податкових повідомлень митного органу та передає його до відділу митних платежів. При цьому день розміщення не врученого податкового повідомлення на дошці вважається днем його вручення.
Оскільки судом достовірно встановлено, що податкові повідомлення не вручені позивачу ТОВ ”ЕКСПО-ВІП” у зв’язку з перебігом терміну зберігання, що відповідно до Порядку №370 не є підставою для розміщення не вручених податкових повідомлень на дошці податкових повідомлень митного органу, суд вважає визначене в повідомленнях-рішеннях форми „Р” №№37,38 від 29.12.2008 року податкове зобов’язання неузгодженим. Відповідно у Південної митниці не було передбачених законом підстав для направлення в ДПІ подання №61 від 08.05.2009 року та подання №62 від 08.05.2009 року для виставлення податкових вимог позивачу.
При таких обставинах суд вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню першу податкову вимогу ДПІ №1/3596 від 15.10.2009 року, яка направлена позивачу на підставі подань Південної митниці №61,62 від 08.05.2009 року.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”ЕКСПО-ВІП” до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, Південної митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень, податкової вимоги - задовольнити.
Скасувати повідомлення-рішення форми „Р” Південної митниці Державної митної служби України №37 від 29.12.2008року, за яким визначене податкове зобов’язання по сплаті мита у сумі 455474,17грн. (за основним платежем 433784,92грн., за штрафними санкціями 21689,25грн.)
Скасувати повідомлення-рішення форми „Р” Південної митниці Державної митної служби України №38 від 29.12.2008року, за яким визначене податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість у сумі 1492553,80грн. (за основним платежем 1421479,81грн., за штрафними санкціями 71073,99грн.).
Скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси №1/3596 від 15.10.2009 року про сплату податкового боргу з податку мита та ПДВ у розмірі 1948027,97грн. (за основним платежем -1855264,73грн., за штрафними санкціями -92763,24грн).
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя