Судове рішення #9306421

  Справа №2а-10391/09/1570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    24 березня 2010 року колегія суддів Одеського окружного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів – Катаєвої Е.В., Левчук О.А.,

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши  в  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Одесі  справу  за  адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправною бездіяльність , -

 В С Т А Н О В И В:

До суду звернулися позивачі з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі Держкомісія) мотивуючи свої вимоги тим , що вони з грудня 2007 року є членами кредитної спілки «Одеська обласна кредитна спілка військовослужбовців та працівників силових відомств – «Співдружність» (далі КС «Співдружність). 10.12.2007 року та 13.12.2007 року вони внесли в касу КС «Співдружність» додаткові внески у розмірі: ОСОБА_2 – 150 тис.грн., ОСОБА_3 – 100 тис.грн., та підписали договори внеску, отримавши пайові посвідчення №1165 від 10.12.2007 року та №1181 від 13.12.2007 року, квитанції до прибуткових касових ордерів №1891695 від 10.12.2007 року та №1891720 від 13.12.2007 року, а також членські книжки. Після сплачених за перший квартал 2008 року відсотків, з червня 2008 року КС «Співдружність» фактично припинила свою фінансову-господарську діяльність, а відносно посадових осіб кредитної спілки порушена кримінальна справа, внаслідок чого вони не можуть отримати від кредитної спілки внесені на депозитні рахунки кошти. Крім цього, позивачі зазначають,  що Територіальним управлінням Одеської, Херсонської та Миколаївської областей Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України були проведені перевірки діяльності КС «Співдружність» за період з 01.01.2005 року по 01.03.2006 року, за результатами яких складені акти №31/21-п від 22.09.2005 року, №36/21-п від 14.04.2006 року. 12 травня 2006 року, на підставі акту перевірки №36/21-п від 14.04.2006 року, директором Департаменту нагляду за кредитними спілками А.Я.Оленчик було прийнято розпорядження №256/10/4 від 12.05.2006 року про зобов’язання КС «Співдружність» усунути   допущені порушення вимог законодавства про фінансові послуги, та постанову №36/21-п від 12.05.2006 року про застосування до КС «Співдружність» штрафу в розмірі 340 грн. Позивачі зазначають, що КС «Співдружність» систематично порушувалися норми законодавства, що виразилося, крім іншого, у здійсненні фінансово-господарської діяльності без відповідної ліцензії, про що складалися відповідні акти, а відповідач, відповідно до п.2.8 Положення про застосування заходів впливу, повинен був у 2004-2005 роках звернутися до суду з позовом про ліквідацію КС «Співдружність» за ці систематичні порушення. Позивачі вважають, що відповідачем була допущена  бездіяльність, що виразилася у незастосуванні в період 2006-2007 років до КС «Співдружність» заходів впливу у вигляді ліквідації, що призвело до порушення їх прав споживачів на ринку фінансових послуг. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивачі просять визнати зазначену бездіяльність відповідача протиправною.

 

У судовому засіданні ОСОБА_2 та представник позивачів підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові, та додатково пояснили, що якщо б в період 2006-2007 років відповідач здійснив дії щодо ліквідації  КС «Співдружність», вони б не вступили в цю спілку та не внесли належні їм кошти (а.с.3-7, 67-69, 76-77).

Представник відповідача до судового засідання не з’явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно (а.с.90).  Надав суду заперечення на позов, в яких вважав позовні вимоги позивачів безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі (а.с.26-31).  

З урахуванням думки з’явившихся учасників процесу суд ухвалив про розгляд справи у відсутність представника відповідача, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та представника позивачів, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з грудня 2007 року є членами кредитної спілки «Одеська обласна кредитна спілка військовослужбовців та працівників силових відомств – «Співдружність», що підтверджується членськими книжками (а.с. 8-11, 24, 96-97).

10.12.2007 року ОСОБА_2 уклала з КС «Співдружність» договір додаткового пайового внеску №1165 від 10.12.2007 року (а.с.92) та сплатила в касу КС «Співдружність»  членський внесок пайового типу в розмірі – 150 тис.грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1891695 від 10.12.2007 року (а.с.10, 94) та пайовим посвідченням №1165 від 10.12.2007 року (а.с.8).

13.12.2007 року ОСОБА_3 уклала з КС «Співдружність» договір додаткового пайового внеску №1181 від 13.12.2007 року (а.с.93) та сплатила в касу КС «Співдружність»  членський внесок пайового типу в розмірі – 100 тис.грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1891720 від 13.12.2007 року (а.с.11, 95) та пайовим посвідченням №1891720 від 13.12.2007 року (а.с.9).

Після сплачених позивачам, за перший квартал 2008 року, КС «Співдружність» відсотків, з червня 2008 року КС «Співдружність» фактично припинила свою фінансову-господарську діяльність, внаслідок чого позивачі не отримали від кредитної спілки внесені кошти.

Крім цього, судом було встановлено,  що Територіальним управлінням Одеської, Херсонської та Миколаївської областей Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України протягом 2005-2008 років були проведені перевірки діяльності КС «Співдружність», за результатами яких складені акти №31/21-п від 22.09.2005 року, №36/21-п від 14.04.2006 року, №03/21-п від 25.01.2008 року (а.с.39-40, 43-52, 55-60).

    Відповідно до п.2.1 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу затвердженого, розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 13.11.2003 №125, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2003р. за №1115/8436, Держфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу:

     1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

     2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

     3) накладати штрафи відповідно до закону;

     4) тимчасово зупинити (обмежити) або анулювати (відкликати) ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

     5) відсторонити керівництво від управління фінансовою установою та призначити тимчасову адміністрацію;

     6) затверджувати  план  відновлення  фінансової  стабільності фінансової установи;

     7) порушувати питання про ліквідацію установи.

Відповідно до  Положення про  Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України №292/2003 від 04.04.2003 року,  Держкомісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Завдання Держкомісії, її повноваження та спосіб їх здійснення визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та вищезазначеним Положенням.

Пунктом 10 Положення визначено, що Держкомісія в межах своїх повноважень видає на підставі та на виконання актів законодавства накази та розпорядження, організує та контролює їх виконання.

12 травня 2006 року, на підставі акту перевірки №36/21-п від 14.04.2006 року, директором Департаменту нагляду за кредитними спілками А.Я.Оленчик було прийнято розпорядження №256/10/4 від 12.05.2006 року про зобов’язання  КС «Співдружність»  усунути   допущені порушення вимог законодавства про фінансові послуги (а.с.41-42) та постанову №36/21-п від 12.05.2006 року про застосування до КС «Співдружність» штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.53).

22 лютого 2008 року, на підставі акту перевірки №03/21-п від 25.01.2008 року, директором Департаменту нагляду за кредитними спілками А.Я.Оленчик було прийнято розпорядження №90/10/4 від 22.02.2008 року щодо зобов’язання  КС «Співдружність»  усунути   допущені порушення вимог законодавства про фінансові послуги (а.с.54) .

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що дії та рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України , обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення .

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що здійснюючи контроль за діяльністю КС «Співдружність» та приймаючи за результатами цього контролю розпорядження про усунення порушень та накладання штрафу, як одні з видів заходів впливу, відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та у межах наданих йому повноважень, обґрунтовано, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Доводи позивачів про те, що у 2004-2007 роках відповідач зобов’язаний був здійснити дії щодо ліквідації КС «Співдружність», суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст.40 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та „ Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу”, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 року №125, застосування такого виду заходу впливу є не обов’язком, а правом відповідача, яке виникає у нього у випадку притягнення фінансової установи до відповідальності не менше двох разів протягом року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні судом було встановлено, що позивачі стали членами КС «Співдружність» у грудні 2007 року, і в ході розгляду справи ними не було надано суду будь-яких доказів наявності у них до цього часу будь-яких правовідносин як з КС «Співдружність», так і з відповідачем, і не було надано суду належного обґрунтування того, які їх права були порушені та яким чином вони були порушені бездіяльністю відповідача у період 2004-2007 років, тобто до їх членства в зазначеній спілці.

Посилання позивачів на порушення бездіяльністю відповідача їх прав споживачів фінансових послуг суд вважає безпідставними, оскільки позивачами також не було надано суду будь яких доказів їх звернення до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до вступу в КС «Співдружність» з метою отримання інформації щодо законності діяльності цієї спілки.  

З урахуванням встановленого у судовому засіданні, суд вважає, що позивачі не довели суду ті обставини, на які посилалися в обґрунтуванні позовних вимог, а відповідач довів обґрунтованість своїх заперечень проти позову, у зв’язку з чим заявлені вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Законом України „Про кредитні спілки”, Положенням про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 13.11.2003 №125, Положенням про  Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України №292/2003 від 04.04.2003 року,  ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 128, 159-164 КАС України, суд –

          П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправною бездіяльність залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також поданням апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                      А.Г.Федусик

   

    Судді                                                                                                  Е.В.Катаєва

 

                                                                                                                        О.А.Левчук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація