ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"03" серпня 2007 р. Справа № 314/7-05/14/3/15
Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий: Рябцева О.О., судді: Маляренко А.В., Тищенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора з питань нагляду за додержанням законів на транспорті Київської області в інтересах держави в особі
1.Київської обласної державної адміністрації, м. Київ
2. Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:
1. Кабінет Міністрів України, м. Київ
2. Міністерство транспорту та зв’язку, м. Київ
до 1. Бориспільської районної державної адміністрації, м. Бориспіль
2. Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», с. Гора
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів
Гірська сільська рада, с. Гора
про визнання договору оренди від 03.08.2004 р. недійсним на майбутнє та повернення земельної ділянки
за участю представників:
від позивачів: ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»- Чорноштан О.Г. (дов. від 15.01.2007 р.);
Київської обласної державної адміністрації - Борецька О.Ю. (дов. від 15.01.2007 р. № 4-к)
від відповідачів: Бориспільської районної державної адміністрації-не з’явився;
ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»–Степаненков Д.В.(дов. № 6-2007 від 02.02.2007 р.), Гончаров Е.В.(дов. № 32-2007 від 05.03.2007 р.);
від третіх осіб: Кабінету Міністрів України - Крижановська І.М. (дов. № 2922/413 від 07.02.2007 р.);
Міністерства транспорту та зв’язку України - не з’явився;
Гірської сільської ради - не з’явився;
від прокуратури: Голденок Т.А.(посв. № 22 від 13.03.2006 р.);
ВСТАНОВИВ:
Прокурор з питань нагляду за додержанням законів на транспорті Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (попередня назва Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль») до Бориспільської районної державної адміністрації, Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»про визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки від 03 серпня 2004р., укладеного між Київською обласною державною адміністрацією в особі Заступника голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», зареєстрованого в реєстрі за № 3383 на підставі ч. З ст. 215, ст. 216 ЦК України, як такого, що суперечить Земельному кодексу України, Закону України «Про планування і забудову територій», та Закону України «Про Генеральну схему планування території України», оскільки укладений на виконання незаконних розпоряджень № № 461, 621 та про повернення земельної ділянки загальною площею 7,3182 гектара відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, розташованої в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області в постійне користування державного міжнародного аеропорту «Бориспіль».
Представник прокуратури в судових засіданнях позов підтримав з зазначених підстав .
Представник Київської обласної державної адміністрації позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові.
Представник ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»також позовні вимоги підтримав з посиланням на те, що спірний договір оренди земельної ділянки від 03 серпня 2004 р. укладено на підставі незаконних розпорядження голови Київської облдержадміністрації № 461 від 21.07.2004р. та розпорядження голови Бориспільської райдержадміністрації № 621 від 02.08.2004р.; спірним договором порушено ч. 2 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»та ч. 1, 7, 15 ст. 151 Земельного кодексу України. При укладанні спірного договору оренди не дотримано вимог ст. ст. 8, 17 Земельного кодексу України, п. 21 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 6, 16 Закону України «Про оренду землі».
Бориспільська районна державна адміністрація Київської області (відповідач-1) надіслала відзив на позов, в якому позов визнала повністю та просила суд розглядати справу без участі її представника.
ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»(відповідач-2) надало суду пояснення щодо заперечень на позов, в яких заперечує проти позову та просить у задоволенні позову відмовити, оскільки по-перше: доводи прокурора та позивачів про незаконність розпорядження № 461 від 21.07.2004 р. Київської облдержадміністрації та розпорядження № 621 від 02.08.2004 р. Бориспільської райдержадміністрації не відповідають обставинам справи; по-друге: твердження прокурора та позивачів про недодержання закону при укладенні договору оренди, зокрема законодавства про містобудування, ст. 151 Земельного кодексу України та п. 7 розділу 3 «Генеральної схеми планування території України», затвердженої Законом України «Про Генеральну схему планування території України»є необґрунтованим; по-третє: розпорядження Голови Київської обласної ради № 166 від 19.07.2004р. «Про висновок Київської обласної ради щодо надання Київською облдержадміністрацією в оренду земельної ділянки Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт»на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області»видано з дотриманням ст. 8 Земельного кодексу України, ст. 43 та ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Представник Міністерства транспорту та зв`язку надав суду пояснення № 15.1-205 від 02.07.2007 р., в яких просить суд позов Прокурора з питань нагляду за додержанням законів на транспорті Київської області задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник Кабінету Міністрів України позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.
Гірська сільська рада надіслала до суду лист № 74 від 04.05.2007 р., в якому зазначає, що не має заяв по суті заявленого позову, та просить суд слухати справу без участі її представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Стаття 16 цього Закону регламентує порядок укладення договору оренди землі, а саме: особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання); розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України; у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону; у разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.
Листом від 09.07.2004 р. за № 11-28-14900 «Про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки»Київська обласна державна адміністрація, розглянувши клопотання відповідача-2 по справі, надала згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Гірської сільської ради Бориспільського району для розміщення інженерно-технічних та соціально-побутових об`єктів. В листі було вказано, що роботи з розробки проекту слід було розпочати після укладення договору з землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію на їх виконання, а також погодити проект відведення земельної ділянки із землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічним органом, органом містобудування та архітектури, органом охорони культурної спадщини, і подати висновки сільської ради, районної ради, обласної ради, районної держадміністрації; технічну документацію з розробки проекту відведення земельної ділянки подати обласному головному управлінню земельних ресурсів у строк, передбачений договором, для здійснення державної землевпорядної експертизи.
На підставі договору № 632 від 11.06.2004 року Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»для розміщення інженерно-технічних та соціально-побутових об`єктів в межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Вказаний проект було погоджено: Державним міжнародним аеропортом «Бориспіль»(висновок від 19.07.2004 за № Д-01-22-45), Бориспільським районним відділом земельних ресурсів (висновок від 19.07.2004), Відділом містобудування та архітектури (висновок від 19.07.2004), Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області (лист від 19.07.04 за № 06-13/5337), Бориспільською районною санітарно-епідеміологічною станцією (висновок від 19.07.2004 за № 02.1.04.960), обласним центром з охорони пам`яток історії, археології та мистецтва (висновок від 19.07.2004 за № 11/2257), Гірською сільською радою Бориспільського району (рішення від 30.06.2004 за № 102-13-ХХІУ), Бориспільською районною радою (розпорядження від 20.07.2004 за № 70), Київською обласною радою (розпорядження від 19.07.2004 за № 166), Бориспільською районною державною адміністрацією (висновок від 19.07.2004 за № 7-46-964).
Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 21 липня 2004 року за № 461 «Про надання в оренду земельної ділянки»було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт»для розміщення інженерно-технічних та соціально-побутових об`єктів на території Гірської сільської ради Бориспільського району, розроблений державним підприємством «Київській науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»за договором від 11.06.2004 № 632 (п. 1 Розпорядження) та вилучено з постійного користування Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»земельну ділянку площею 7,3182 га (відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом) на території Гірської сільської ради Бориспільського району та надано її в оренду на 49 років Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт» для розміщення інженерно-технічних та соціально-побутових об`єктів.
Вказаним Розпорядженням було доручено Бориспільській райдержадміністрації укласти та підписати від імені обласної державної адміністрації договір оренди вказаної земельної ділянки із Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт».
Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 02 серпня 2004 року за № 621 «Про укладення договору оренди земельної ділянки для несільськогосподарських потреб»на виконання розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 21.07.2004 № 461 «Про надання в оренду земельної ділянки»було доручено заступнику голови райдержадміністрації Пензаю М.Я. за дорученням облдержадміністрації укласти договір оренди земельної ділянки площею 7,3182 га (відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом) для розміщення інженерно-технічних та соціально-побутових об`єктів ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт».
03.08.2004р. на підставі розпоряджень № 461 та № 621 між Київською обласною державною адміністрацією в особі Заступника голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,3182 га (відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом), розташованої в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, строком на 49 років.
Господарський суд не може погодитись з прокурором та позивачами щодо незаконності розпорядження № 461 від 21.07.2004р. голови Київської обласної державної адміністрації та розпорядження № 621 від 02.08.2004р. голови Бориспільської районної державної адміністрації з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 6 ст. 149 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною п'ятою, дев'ятою цією статті.
Як вбачається з довідки Бориспільського районного відділу земельних ресурсів № 1956 від 07.05.2007 р. (т. 4 а. с. 136) земельна ділянка площею 7,3182 га, яка надана у довгострокову оренду ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»згідно договору оренди земельної ділянки від 03.08.2004 р., зареєстрованого в Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП «ЦДЗК»при Держкомземі України 25.08.2004 р. за № 3383, розташована в межах Гірської сільської ради за межами населеного пункту.
Як встановлено ч. 1 п.п. «а»ст. 17 Земельного кодексу України, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим кодексом, здійснюють місцеві державні адміністрації.
На виконання приписів Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази, як передбачено ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Прокурор та позивачі вважають незаконними розпорядження № 461 від 21.07.2004р. та розпорядження № 621 від 02.08.2004р., обґрунтовуючи свої доводи тим, що вказані розпорядження скасовано розпорядженням № 477 від 12.08.2005р. голови Київської обласної державної адміністрації «Про скасування деяких розпоряджень голови Київської обласної державної адміністрації та голови Бориспільської районної державної адміністрації про вилучення, надання в оренду та продаж земельних ділянок, що знаходились у постійному користуванні ДМА «Бориспіль».
Господарський суд не приймає зазначені доводи, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»розпорядження голови державної адміністрації, що суперечить Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищенаведених норм права господарський суд дійшов висновку,
що голова Київської обласної державної адміністрації не мав права скасовувати
власне розпорядження, оскільки це не відповідає порядку, встановленому чинним
законодавством, зокрема ст. 33 та ст. 43 Закону України «Про місцеві державні
адміністрації».
Господарський суд зазначає, що розпорядження № 461 та № 621 не скасовані в судовому порядку на час розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядження № 621 від 02.08.2004р. видано Бориспільською районною державною адміністрацією на підставі акта органу вищого рівня - розпорядження № 461 від 21.07.2004р. Київської обласної державної адміністрації. Оскільки акт органу вищого рівня не скасований в судовому порядку, то і розпорядження № 621 від 02.08.2004р. Бориспільської районної державної адміністрації також є чинним.
Прокурор та ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»стверджують, що розпорядження № 477 від 12.08.2005р. видано на підставі ч. 2 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Крім того, це розпорядження не скасовано в судовому порядку згідно ч. 2 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Господарський суд не погоджується з таким твердженням, оскільки на підставі ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд надає правову оцінку актам державних та інших органів та не застосовує ці акти, якщо вони не відповідають законодавству України. З урахуванням викладеного господарський суд не приймає до уваги вказане твердження.
Господарський суд не погоджується з посиланням прокурора на ст. 204 ЦК України щодо правомірності розпорядження № 477 від 12.08.2005р.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Отже, Цивільний кодекс України не регулює правовідносини, пов`язані з реалізацією органами державної влади своїх управлінських функцій та владних повноважень, а тому положення ст. 204 Цивільного кодексу України не застосовуються до правової оцінки розпорядження № 477 від 12.08.2005р.
Прокурор та позивачі зазначають про порушення при укладенні спірного договору оренди законодавства про містобудування та ст. 151 Земельного кодексу України з посиланням на ст. ст. 3, 5 Закону України «Про планування і забудову територій», абз. 1 розділу 1, ст. 7 розділу 3, розділ 4 Закону України «Про Генеральну схему планування території України»та зазначають, що відповідно до вказаних норм до прийняття рішення про вилучення земельної ділянки площею 7,3182 га із земель ДМА «Бориспіль»та передачі її в оренду ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», Київська обласна державна адміністрація повинна була розробити містобудівну документацію з пропозиціями щодо коригування Генеральної схеми планування території України з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій земельній ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів аеропорту «Бориспіль», а після цього направити її до спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань містобудування та архітектури для отримання висновків щодо врахування загальнодержавних інтересів в розробленій містобудівній документації та отримати відповідне рішення Кабінету Міністрів України щодо аналізу змін.
Господарський суд не може погодитись із зазначеним твердженням з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов`язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об`єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про планування і забудову територій»планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Планування територій здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 3 Закону України «Про планування і забудову територій»рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури. Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов`язковими для суб`єктів містобудування.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про планування і забудову територій»планування територій на загальнодержавному рівні полягає у розробленні Генеральної схеми планування території України (далі - Генеральна схема), якою передбачається раціональне використання території України, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, охорони здоров`я населення, охорони пам`яток історії та культури, визначення державних пріоритетів розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.
Як встановлено господарським судом, у «Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»для розміщення інженерно-технічних та соціально-побутових об`єктів в межах Гірської сільської ради Київської області»(далі - Проект землеустрою), розробленому Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» міститься (т.1 а.с. 49) висновок від 19.07.2004р. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,3182 га в оренду ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», виданий Відділом містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації та підписаний головним архітектором району.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основи містобудування»суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про містобудування»до компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо формування спеціально уповноважених органів з питань містобудування та архітектури, керівництво їх діяльністю.
Відповідно до п.п. 5 п. 5 Типового положення про відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації, затвердженого постановою КМУ від 20.07.2000р. № 1146, у сфері містобудування та архітектури відділ відповідно до покладених на нього завдань: розглядає у випадках, встановлених законодавством, пропозиції суб`єктів містобудування щодо визначення територій, вибору, вилучення (викупу) та надання земель для містобудівних потреб згідно з містобудівною документацією, розробляє та подає до районної державної адміністрації висновки з цих питань, забезпечує контроль за використанням і забудовою зазначених територій, а також можливість провадження на них запланованої містобудівної діяльності.
Як встановлено господарським судом, у Проекті землеустрою (т.1 а.с. 35-58) містяться висновки погодження компетентними органами (Бориспільській райвідділ земельних ресурсів, Відділ містобудування та архітектури Бориспільської райдержадміністрації. Обласний центр охорони пам`яток, історії, Бориспільської райради, Бориспільської райдержадміністрації, Київської облради, Київської облдержадміністрації тощо) розташування земельної ділянки із зазначенням її розміру та об`єктів ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» відповідно до плану розташування інженерно-технічних та соціально-побутових об`єктів, погоджений головним архітектором району, на якому запропоновано варіанти розміщення багатоповерхової автостоянки, автостоянки та відкритої автостоянки.
Вказані погодження передбачають умови вилучення земельної ділянки площею 7,3182 га з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів, охорону довкілля, а тому твердження про порушення ч. 1 ст. 151 Земельного кодексу України є необгрунтованим.
З аналізу ч. 1 ст. 151 Земельного кодексу України з урахуванням положень
ст. ст. 13-17 цього ж Кодексу щодо повноважень органів держаної виконавчої влади в галузі земельних відносин вбачається, що погодження місця розташування об`єкту, розміру земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів, умови проживання населення і охорону довкілля здійснюється зацікавленою особою із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, до повноважень яких законодавством віднесено здійснення такого погодження. На підставі наведеного господарський суд дійшов висновку, що Проект землеустрою розроблено, погоджено та затверджено у відповідності та на підставі закону.
Відповідно до ч. 1 Розділу 1 Генеральної схеми території України, яка затверджена Законом України «Про Генеральну схему території України»генеральна схема планування території України (далі - Генеральна схема) визначає пріоритети та концептуальні вирішення планування і використання території країни, вдосконалення систем розселення та забезпечення сталого розвитку населених пунктів, розвитку виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі.
Закон України «Про Генеральну схему території України»не встановлює обов`язку суб`єктів містобудування, обласної державної адміністрації чи спеціально уповноваженого центрального органу з питань містобудування та архітектури погоджувати з Кабінетом Міністрів України умови відведення земельної ділянки
Розділ 4 Генеральної схеми, а також Закон України «Про основи містобудування»та Закон України «Про планування та забудову територій», на які посилаються прокурор та позивачі, не покладають на обласну державну адміністрацію обов`язок розробляти, змінювати містобудівну документацію щодо кожного окремого відведення земельної ділянки, розпорядження якою віднесено до компетенції обласної державної адміністрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про основи містобудування»до компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо реалізації державної політики у сфері містобудування на відповідній території; планування територій на відповідному рівні та здійсненні інших функцій відповідно до закону.
Крім того, Розділ 4 Генеральної схеми, а також Закон України «Про основи містобудування»та Закон України «Про планування та забудову територій»не покладають на спеціально уповноважений центральний орган з питань містобудування та архітектури обов`язку надавати висновки щодо врахування загальнодержавних інтересів стосовно вилучення та передання в оренду окремої земельної ділянки, розпорядження якою здійснює обласна державна адміністрація.
Відповідно до положень ст. 7 розділу 3 Генеральної схеми з метою задоволення потреб населення та економіки в пасажиро- і вантажоперевезеннях, у водних та енергетичних ресурсах потрібно забезпечити: продовження робіт з реконструкції та розширення Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», а також регіональних міжнародних аеропортів «Харків», «Дніпропетровськ», «Донецьк», «Одеса», «Львів», «Сімферополь».
Закон України «Про Генеральну схему території України»не визначає порядок та способи проведення робіт з реконструкції та розширення Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль». Такий порядок встановлено постановою КМУ № 721 від 10.09.1993р. «Про заходи щодо реконструкції та розширення аеропорту «Бориспіль». Зазначена постанова є чинною, оскільки її не скасовано після прийняття Закону України «Про планування і забудову територій».
Постанова № 721 від 10.09.1993р. регулює порядок та способи реалізації положень Закону України «Про Генеральну схему території України»в частині проведення робіт з реконструкції та розширення аеропорту «Бориспіль».
Пунктом 1 Постанови КМУ від 10.09.1993 року № 721 «Про заходи щодо реконструкції та розширення аеропорту «Бориспіль»передбачено: вважати реконструкцію та розширення аеропорту «Бориспіль»державним замовленням, спрямованим на реалізацію пріоритетних напрямків розвитку транспортного комплексу України та врахувати, що близько 60 відсотків загального обсягу будівництва першої черги здійснюватиметься фірмами-інвесторами за рахунок іноземних кредитів.
Пунктом 4 вказаної Постанови до першої черги будівництва включено: переобладнання існуючого та будівництво нового міжнародного аеровокзалів.
Як встановлено господарським судом, генеральним проектувальником за цією постановою визначено інститут «Украеропроект», яким у 1996 р., на виконання вище зазначеної постанови КМУ № 721, було розроблено проект «Комплексна реконструкція і розширення міжнародного аеропорту Бориспіль». Цей проект було комплексно розглянуто та схвалено усіма експертними організаціями, відповідно до встановлених Державних будівельних нормам і правил України, зокрема рішенням Колегії Державного департаменту авіаційного транспорту України «Укравіатранс»(Наказ від 18.04.96 № 110 «Про виконання рішення Колегії Укравіатрансу»№ 6.2 від 26 березня 1996 р.) та рішенням Державної архітектурної ради при Держкоммістобудування України (протокол № 2 від 18 квітня 1996 р.). Як встановлено господарським судом, Проект землеустрою містить Схему генерального плану перспективного розвитку аеропорту (Аркуш А 2618/1 m.І-ГП), на якій під № 51 зазначено аеровокзальний комплекс, а під № 52 зазначено привокзальну площу. При цьому на Схемі генерального плану перспективного розвитку аеропорту на привокзальній площі за допомогою позначок у відповідності до ГОСТ 21.204-93 «Умовні графічні позначення та зображення елементів Генеральних планів»привокзальна площа являє собою автомобільну парковку.
У Проекті землеустрою міститься схема земельної ділянки, погоджена Заступником міністра, директором державного департаменту авіаційного транспорту Максимовим В.О., начальником обласного управління містобудування та архітектури Шпілевським І.І., Генеральним директором ДМА «Бориспіль»Шматко М.Н., Директором державного проектно-технологічного та науково-дослідного інституту «Украеропроект».
Господарський суд встановив, що Проект землеустрою містить схему земельної ділянки, яка повністю відповідає Схемі генерального плану перспективного розвитку аеропорту відповідно до проекту «Комплексна реконструкція і розширення міжнародного аеропорту Бориспіль», розробленого та погодженого у відповідності та на підставі постанови КМУ № 721 від 10.09.1993р. «Про заходи щодо реконструкції та розширення аеропорту «Бориспіль».
На підставі вищенаведеного господарський суд дійшов висновку, що при прийнятті розпорядження № 461 від 21.07.2004р., та розпорядження № 621 від 02.08.2004р. та при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки від 03 серпня 2004р., позивачем-1 та відповідачем-1 не порушено вимог Закону України «Про Генеральну схему території України», Закону України «Про планування та забудову територій»та Закону України «Про основи містобудування»та з урахуванням проекту «Комплексна реконструкція і розширення міжнародного аеропорту Бориспіль», який розглянуто, погоджено і затверджено в установленому законом порядку, як проект розвитку технологічного комплексу аеропорту «Бориспіль», а не як проект розвитку юридичної особи Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Господарський суд вважає, що укладення спірного договору оренди земельної ділянки від 03.08.2004р. відповідає приписам постанови КМУ № 721 від 10.09.1993р.
ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»посилається, що голова Бориспільської райдержадміністрації перевищив свої повноваження та порушив ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Як встановлено господарським судом, матеріали справи містять розпорядження Бориспільської райдержадміністрації № 621 від 02.08.2004р., на підставі якого було укладено спірний договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, тобто на підставі розпорядження № 621 від 02.08.2004р.
На підставі наведеного господарський суд не вбачає порушення ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Щодо посилання прокурора та позивачів на відсутність висновку та рішення сесії Київської обласної ради про вилучення та надання земельної ділянки площею 7,3182 га ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»та про порушення ст. ст. 8, 17 Земельного кодексу України і п. 21 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у Проекті землеустрою міститься Розпорядження Голови Київської обласної ради № 166 від 19.07.2004р. «Про висновок Київської обласної ради щодо надання Київською облдержадміністрацією в оренду земельної ділянки Закритому акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт»на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області», яким передбачено (п.1): погодити надання Київською облдержадміністрацією в оренду земельної ділянки площею 7,3182 га (відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом) за рахунок земель державної власності, що знаходяться у постійному користуванні Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»на території Гірської сільської ради Бориспільського району під розміщення інженерно-технічних та соціально-побутових об`єктів ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт».
Відповідно до п. 1 Рішення Київської обласної ради від 12.06.2002р. № 021 XXIV передбачено: доручити голові обласної ради за погодженням з постійною комісією обласної ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин подавати від імені обласної ради обласній державній адміністрації висновок щодо надання у користування земельних ділянок юридичним особам.
Відповідно до п. «б»ч. 1 ст. 8 Земельного кодексу України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до п. 18 ч. 6 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»голова районної, обласної, районної у місті ради вирішує питання, доручені йому радою.
Таким чином, рішенням Київської обласної ради від 12.06.2002р. № 021 XXIV, яке прийнято на пленарному засідання ради, вирішено питання регулювання земельних відносин, а саме: щодо порядку підготовки та надання обласній державній адміністрації висновків щодо вилучення та надання земельних ділянок в оренду юридичним особам.
Отже, Голова Київської обласної ради підписав Розпорядження № 166 від 19.07.2004р. на підставі закону та у відповідності до наданих рішенням обласної ради повноважень.
На підставі наведеного господарський суд дійшов висновку про відсутність порушення законодавства при прийнятті розпорядження Голови Київської обласної ради № 166 від 19.07.2004р. «Про висновок Київської обласної ради щодо надання Київською облдержадміністрацією в оренду земельної ділянки ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області», а тому твердження про порушення ст. 8 Земельного кодексу України та ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»є необгрунтованим.
Вищий господарський суд України, скеровуючи справу на новий розгляд зазначив у постанові від 12.12.2006 р., що суди першої та апеляційної інстанції, вирішуючи справу не врахували, що згідно Державного акта на право постійного користування землею, виданого Київською обласною державною адміністрацією 19 липня 2002 року, ДМА «Бориспіль»надано у користування 624,8682 га землі в межах згідно з планом землекористування під існуючою забудовою (інженерно-технічні та соціальне побутові об`єкти). Також було вказано, що судами попередніх інстанцій не було враховано положення ст. ст. 19, 20, 67, 72, 84 Земельного кодексу України, які визначають статус земель повітряного транспорту; не з`ясовано та в рішеннях не зазначено правовий статус та приналежність спірної земельної ділянки, наданої в постійне користування ДМА «Бориспіль», цільове призначення, в зв`язку з чим не вирішено питання правомірності дій посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по вилученню та передачі зазначеної земельної ділянки в оренду ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», а також можливого порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення землі.
З цього приводу господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно п.п. «а»ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як вбачається із Державного акта на право постійного користування землею, виданого Київською обласною державною адміністрацією 19 липня 2002р. ДМА «Бориспіль», спірна земельна ділянка відноситься до земель транспорту.
Господарським судом встановлено, що розпорядженням № 461 від 21.07.2004р. голови Київської обласної державної адміністрації вилучено земельну ділянку 7,3182 га із користування ДМА «Бориспіль»без зміни цільового призначення на підставі заяви вказаного користувача про добровільну відмову від права користування цією ділянкою.
Спірним договором оренди (пункт 2.2.1) зазначено, що земля надається відповідачу-2 в оренду для розміщення інженерно-технічних та соціальне побутових об`єктів, цільове призначення земельної ділянки - землі повітряного транспорту.
Відповідно до п.п. «ж»п. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням може відноситись до категорії: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
На підставі наведеного господарським судом встановлено, що при вилученні спірної земельної ділянки із користування ДМА «Бориспіль»та її передачі в оренду ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»зміни цільового призначення цієї земельної ділянки не було. Тому господарський суд дійшов висновку, що під час підготовки та укладення договору оренди від 03.08.2004р. вимоги ст. ст. 19, 20 Земельного кодексу України порушені не були.
Відповідно до ст. 67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Відповідно до ст. 72 Земельного кодексу України до земель авіаційного транспорту належать землі під:
аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об`єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;
вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;
ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден; службовими об`єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.
Статтею 84 Земельного кодексу України врегульовано порядок набуття та реалізації права державної власності на землю.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до п. 3 ст. 93 Земельного кодексу України оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
За спірним договором оренди земельної ділянки від 03.08.2004р. земельна ділянка площею 7,3182 гектара відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покровом, розташованої в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області залишилась у державній власності.
Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 14 Закону та п. 8 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. № 2073, у договорі оренди мають бути зазначені такі істотні умови: 1) об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 було затверджено Типовий договір оренди землі.
Згідно п. 1.1. договору позивач-1 надав, а відповідач-2 прийняв в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 7,3182 гектара відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, розташовану в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області. Пунктом 1.3. було визначено, що предметом договору є земельна ділянка загальною площею 7,3182 га відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом. Також було зазначено, що земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (п. 1.2. договору).
Сторони договору обумовили в п.п. 1.4. та 1.5. договору, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22154,68 грн., а експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 768411,00 грн.
Стаття 10 Закону України «Про оренду землі»встановлює, що передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку.
Пунктом 1.6. договору орендодавець гарантував, що права третіх осіб на земельну ділянку відсутні, земельна ділянка представлена і надана в оренду, тимчасове або постійне користування тощо, не є предметом спору або претензій третіх осіб, інших недоліків в земельній ділянці, які б перешкоджали її використанню немає.
В пункті 2.2. договору визначено цільове призначення, умови використання і збереження якості земельної ділянки. Так, передбачалося, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення інженерно-технічних та соціально-побутових об`єктів, цільове призначення земельної ділянки —землі повітряного транспорту (пп. 2.2.1. договору); право оренди земельної ділянки розповсюджувалося на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (пп. 2.2.2. договору); з метою збереження якості земельної ділянки орендар зобов`язувався уживати заходів щодо запобігання негативного впливу на земельну ділянку та ліквідації наслідків цього впливу в порядку та способами, що встановлені законодавством (пп. 2.2.3. договору).
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Відповідно до п. 2.3. договору, договір укладався на термін 49 (сорок дев`ять) років, починаючи з дати його державної реєстрації. Також сторони узгодили, що якщо за два місяці до закінчення строку договору жодна із сторін не повідомить іншу про припинення дії договору, цей договір вважається поновленим на новий строк на цих же умовах. По закінченні терміну договору, якщо його не було автоматично поновлено, орендар мав переважне право на поновлення договору на новий термін, а орендодавець зобов`язаний був поновити договір на цих же умовах, якщо не буде прямої законодавчої заборони на оренду земельної ділянки.
У відповідності до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
А ст. 22 цього ж Закону передбачає, зокрема, що орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
В пункті 2.8. договору сторони узгодили питання щодо сплати орендної плати у грошовій формі, терміни її сплати, порядок внесення та перегляду.
Пункт 2.10. договору врегламентовував умови повернення земельної ділянки.
Пунктом 2.11. договору визначалося, що відповідно до Класифікатора обмежень прав власності на землю та використання земельної ділянки встановлювалися такі види обмеження: Правові - код 1.1.
Згідно з п. 2.12. договору, ризик випадкового пошкодження або знищення земельної ділянки або її частини несе орендодавець.
Розділом 5 договору сторони узгодили відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору.
З урахуванням вищенаведеного господарський суд вважає, що зазначений договір оренди укладено з дотриманням встановленого законом порядку для укладення договорів даного виду, зокрема ст. ст. 17, 67, 93, 116, 141, 151 Земельного кодексу України та з дотриманням вимог Закону України «Про оренду землі».
Розпорядження № 461 від 21.07.2004р. Київської обласної державної адміністрації та № 621 від 02.08.2004р. Бориспільської районної державної адміністрації видані на підставі ст.ст. 17, 124 Земельного кодексу України та ст. 6 Закону «Про місцеві державні адміністрації»у межах повноважень зазначених органів.
Господарський суд вважає, що Розпорядження № 461 від 21.07.2004р. Київської обласної державної адміністрації та № 621 від 02.08.2004р. Бориспільської районної державної адміністрації видані у відповідності та на підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України та відповідних законів, а спірний договір оренди земельної ділянки від 03.08.2004 р. укладено із дотриманням законодавства.
За таких обставин позов про визнання недійсним на майбутнє договору від 03.08.2004 р. оренди земельної ділянки, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією в особі Заступника голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», та про повернення земельної ділянки загальною площею 7,3182 гектара відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, розташованих в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області в постійне користування державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4, 33, 34, 36, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Головуючий
Суддя Маляренко А.В.
Суддя Тищенко О.В.
Рішення підписане 06.08.2007 р.