ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м.Київ, вул.Комінтерну,16
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" липня 2007 р. | Справа № 20/289-07 |
За позовом | Відкритого акціонерного товариства „Комбінат „Тепличний”, смт. Калинівка, Броварський район |
до | Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації, м. Бровари |
про | стягнення 16516,00 грн. |
Суддя Іваненко Я.Л. |
В засіданні приймали участь: |
від позивача | Іщенко І.І., довіреність№2 від 09.01.2007р. |
від відповідача | Павлій С.В., доручення №622 від 31.07.2007р. |
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Комбінат „Тепличний” (далі –позивач) до Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації (далі –відповідач) про стягнення 16516,00грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2007р. розгляд справи було призначено на 31.07.2007р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті наданих комунальних послуг за договором №1 від 03.01.2001р.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.07.07р. проти позовних вимог не заперечував.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством „Комбінат „Тепличний” (виконавець) та Відділом освіти Броварської районної державної адміністрації (споживач) було укладено договір про надання комунальних послуг з водо- , теплопостачання, водовідведення і електроенергії №1 від 03.01.01р. (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов’язався надавати споживачеві комунальні послуги з водо-, теплопостачання, водовідведення, електроенергії, вивезення сміття в Калинівській середній школі Броварського району, а споживач зобов’язався своєчасно здійснювати оплату за споживання та користування послугами на умовах цього Договору.
Відповідно до р. 6 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, він продовжується на наступний рік. Договір не може бути розірваний до повної ліквідації споживачем заборгованості за отримані комунальні послуги.
Відповідно до п. п. 2, 3 Договору оплата за комунальні послуги, спожиті за розрахунковий період, яким є календарний місяць, здійснюється споживачем щомісячно, згідно отриманого рахунку, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата проводиться платіжним дорученням або в готівкою в касу. При цьому, споживач оплачує вартість наданих послуг по розшифрованому розрахунку, з’ясованому сторонами, і являється невід’ємною частиною цього Договору.
Як встановлено матеріалами справи, в порушення своїх договірних зобов’язань відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково, у зв’язку з чим за останнім станом на день звернення позивача з позовом до суду рахується заборгованість на загальну суму 16516,00грн., що підтверджується виставленими відповідачеві рахунками, а також актами звірки взаємних розрахунків від 01.05.07р. та від 30.07.07р.
Направлена на адресу відповідача претензія від 07.06.07р. про сплату заборгованості залишена останнім без задоволення.
Згідно п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України і Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності вказаними законами, їх положення застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.
Таким чином, у зв’язку з наявністю на час розгляду справи обов’язку відповідача сплатити заборгованість позивачеві господарський суд у прийнятті даного рішення керується положеннями ГК України та ЦК України від 16.01.2003р.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
За змістом частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Крім того, відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин враховуючи викладене вище, а також визнання відповідачем позову, суд вважає що позовні вимоги про стягнення з останнього 16516,00грн. заборгованості є правомірними, обґрунтованими та документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ст.49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,–
вирішив:
1.Стягнути з Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації (07440, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, 21, код 02143873) на користь Відкритого акціонерного товариства „Комбінат „Тепличний” (07443, Київська обл., Броварський район, смт. Калинівка, вул. Теплична, 2, код 05528361) 16516,00грн. (шістнадцять тисяч п’ятсот шістнадцять грн. 00коп.) основної заборгованості та судові витрати: 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 165,16грн. державного мита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя | Іваненко Я.Л. |