Справа № 22-6206/2006 рік                              Головуючий у 1 інстанції Токаренко М.А.

Категорія    21                                                    Доповідач Маширо О.П.

РІШЕННЯ

іменем України

26 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., Сукманової КВ. при секретарі Маслаковій М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівки на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 12 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних   захворювань   України   у   Калінінському   районі   м.Горлівки   про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 27000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивач довгий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості. Через важкі та шкідливі умови праці він набув професійних захворювань.

Висновком МСЕК від 21 березня 2005 року йому уперше було встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв"язку з радикулітом, 30% уперше - у зв"язку з хронічним бронхітом, а також 15% - через виробничу травму, яка мала місце у 2000 році, а усього: 60%

21 березня 2005 року позивачеві висновком МСЕК було встановлено 65% втрати професійної працездатності безстроково: 20% у зв"язку з радикулітом, 30% у зв"язку з хронічним бронхітом та 15% у зв"язку з виробничою травмою, а також третю групу інвалідності.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та відмовити позивачеві у позові, оскільки суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що позивач не надав до суду належних доказів щодо наявності факту спричинення йому моральної шкоди. Крім того, Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" зупинено дію тих положень Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності", якими передбачене право потерпілих на відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване судове рішення в частині відшкодованої суми змінити та зменшити суму морального відшкодування, з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача щодо його права на моральне відшкодування ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви в частині права позивача на моральне відшкодування не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Як було встановлено судом першої інстанції, внаслідок набутого професійного захворювання позивач став інвалідом, втратив професійну працездатність, тому у відповідності до вимог закону має право на моральне відшкодування.

Однак враховуючи надані сторонами докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування, встановлений судом, є завеликим, не відповідає ступіню моральних страждань позивача, оскільки хоча наслідки ушкодження здоров"я позивача і є тяжкими, однак позивач не втратив можливості до працевлаштування, є обмежено працездатним. На думку апеляційного . суду за таких обставин найбільш оптимальною грошовою компенсацією моральних страждань позивача буде сума у 15000грн. Таке моральне відшкодування буде відповідати також встановленим чинним законодавством принципам розумності та справедливості, тому стягнуту судом першої інстанції суму компенсації слід зменшити до вказаного розміру.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване судове рішення змінити та зменшити суму морального відшкодування, стягнутого на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької області задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 12 травня 2006 року змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1  15000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.