ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  9/155

27.07.07

За позовом       Державного комітету України з державного матеріального резерву

До відповідача      Товариства з обмеженою відповідальністю «Вик Оил»

Про                про спонукання до виконання умов договору та стягнення

34628500,00 грн. штрафу

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача:            Брега Т.М. –довіреність  № 2/6668 від 05.12.2006 р.

Від відповідача:        Греба Р.В. –довіреність № б/н від 15.05.2007 р.,

                                  Вітко В.К. –довіреність № б/н від 14.06.2007 р.

Обставини  справи:

           Позов заявлений про зобов»язання відповідача поставити та закласти до державного резерву автомобільний бензин марки А-76 (А-80) в кількості 16300,00 тонн та про стягнення з відповідача 34628500,00 грн. штрафу на підставі Договору № юр-2/858 нп-2007 про закладення до державного резерву матеріальних цінностей від 22.02.2007 р. та ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв».

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2007 р. порушено провадження у справі № 9/155 та призначено її до розгляду на 27.07.2007 р.

          17.07.2007 р. відповідачем до суду подане клопотання № б/н від 17.07.2007 р. про ознайомлення з матеріалами справи.

          18.07.2007 р. представник відповідача (згідно з довіреністю № б/н від 14.06.2007 р.) Вітко В.К. ознайомився з матеріалами справи № 9/155. Факт ознайомлення з матеріалами справи зафіксований записом останнього на третій сторінці обкладинки справи у відповідності з п. 3.7. Інструкції з діловодства в господарських судах України (затв. Наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75).

          Позивач у судовому засіданні 27.07.2007 р. подав Довідку № 259/юр від 27.07.2007 р. про те, що у провадженні господарських судів України або інших органів, які в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ТОВ «Вик Оил»про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; копію довідки № 18579/06 з ЄДРПОУ щодо Державного комітету України з державного матеріального резерву станом на 13.10.2006 р.; копію листа відповідача № 249/07 від 30.03.07 р.; нотаріально посвідчені фотокопії Договору № юр-2/858 нп-2007 про закладення до державного резерву матеріальних цінностей від 22.02.2007 р., Додаткової угоди № 1 до договору від 22.02.2007 № юр-2/858 нп-2007 від 30.03.2007 р.; оригінал Протоколу № 19 оцінки та акцепту конкурсних пропозицій учасників (бензин автомобільний А-76 (А-80).

          Відповідач у судовому засіданні 27.07.2007 р. подав Виписку (Серія ААА № 253700) з ЄДРПОУ щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Вик Оил»станом на 20.07.2007 р.; нотаріально посвідчену фотокопію Статуту відповідача; клопотання № б/н від 27.07.2007 р. про витребування у позивача документів та про відкладення розгляду справи.

          Відповідач відзив на позов відповідно до ухвали суду від 10.07.2007 р. не надіслав та в судовому засіданні не подав, проти позову повністю заперечував.

          Відповідач в судовому засіданні 27.07.2007 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для складання письмового відзиву.

          Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Позивач надав пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

          В процесі розгляду справи по суті представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості ознайомлення з поданим позивачем у судовому засіданні оригіналом Протоколу № 19 оцінки та акцепту конкурсних пропозицій учасників (бензин автомобільний А-76 (А-80).

          Відповідач заявив усне клопотання про фіксацію судового процесу та клопотання про оголошення повного тексту рішення.

          Після закінчення розгляду справи 27.07.2007 р. судом оголошено перерву для складання повного тексту рішення до 03.08.2007 р. о 15 год. 00 хв.

          

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                       ВСТАНОВИВ:

            В судовому засіданні 27.07.2007 р. відповідачем подане клопотання № б/н від 27.07.2007 р. про витребування у позивача документів щодо діяльності конкурсної комісії Держкомрезерву України, а також оригіналу Договору № юр-2/858 нп-2007 від 22.02.2007 р., та про відкладення розгляду справи (надалі за текстом –Клопотання № 1).

            Позивачем у судовому засіданні 27.07.2007 р. надані суду нотаріально посвідчені фотокопії Договору № юр-2/858 нп-2007 про закладення до державного резерву матеріальних цінностей від 22.02.2007 р., Додаткової угоди № 1 до договору від 22.02.2007 № юр-2/858 нп-2007 від 30.03.2007 р., оригінал Протоколу № 19 оцінки та акцепту конкурсних пропозицій учасників (бензин автомобільний А-76 (А-80).

Враховуючи факт надання позивачем нотаріально посвідченої фотокопії Договору № юр-2/858 нп-2007 від 22.02.2007 р. та залучення цієї копії до матеріалів справи в судовому засіданні 27.07.2007 р., а також відсутність відношення інших витребуваних відповідачем документів до предмету спору, суд відхиляє Клопотання № 1 як в частині витребування документів, так і в частині клопотання про відкладення розгляду справи як безпідставне.

          Відповідач в судовому засіданні 27.07.2007 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для складання письмового відзиву по справі (надалі за текстом –Клопотання № 2).

          Розглянувши подане Клопотання № 2, суд прийшов до висновку про незадоволення останнього, оскільки:

          Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 ГПК України, відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Отже, подання відзиву є правом, а не обов»язоком відповідача та суд вправі розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Ухвалу про порушення провадження у справі від 10.07.2007 р. відповідач отримав ще 16.07.2007 р. і це підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 3984110 (знаходиться в матеріалах справи).

          Крім цього, після подання клопотання № б/н від 17.07.2007 р. про ознайомлення з матеріалами справи представник відповідача Вітко В.К. (згідно з довіреністю № б/н від 14.06.2007 р.) 18.07.2007 р. ознайомився з матеріалами справи № 9/155. Факт ознайомлення з матеріалами справи зафіксований записом останнього на третій сторінці обкладинки справи у відповідності з п. 3.7. Інструкції з діловодства в господарських судах України (затв. Наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75).

             Наведене свідчить, що відповідач мав достатньо часу (12 днів) та всі можливості для складання та подання (надіслання) господарському суду та позивачу відзиву на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову.

           Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, подане відповідачем Клопотання № 2, як і Клопотання № 1, розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для штучного затягування судового процесу. Тому справа розглядається по суті.

           В процесі розгляду справи по суті представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості ознайомлення з поданим позивачем у судовому засіданні оригіналом Протоколу № 19 оцінки та акцепту конкурсних пропозицій учасників (бензин автомобільний А-76 (А-80) (надалі за текстом –Клопотання № 3).

           Суд задовольнив Клопотання № 3 відповідача та надав останньому можливість для ознайомлення із вищезазначеним документом.

                  

           Відповідачем в судовому засіданні 27.07.2007 р. об 11 год. 06 хв. заявлено клопотання про фіксацію судового процесу (надалі за текстом –Клопотання № 4).

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України повне фіксування судового процесу технічними засобами визначене в якості складової основних засад судочинства.

           Приписами п.7 ст. 811 ГПК України визначено, що на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд справи по суті розпочався в судовому засіданні 27.07.2007 р. о 10 год. 45 хв.

Вищезазначене Клопотання № 4 про фіксацію зроблене відповідачем в судовому засіданні після початку розгляду справи по суті та після доповіді позивача і подання останнім документів по справі.

Враховуючи викладене, час подання Клопотання № 4 (вже після початку розгляду справи по суті), вимога відповідача про фіксацію підлягає відхиленню, оскільки не буде досягнута мета про фіксацію судового процесу в цілому.

          Відповідач в судовому засіданні 27.07.2007 р. заявив усне клопотання про оголошення повного тексту рішення (надалі за текстом –Клопотання № 5).

          Суд задовольнив вищезазначене Клопотання № 5 та оголосив в судовому засіданні 27.07.2007 р. перерву для складання повного тексту рішення до 03.08.2007 р. о 15 год. 00 хв.

           22.02.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вик Оил»(відповідач), визначеним як Постачальник, та Державним комітетом України з державного матеріального резерву (позивач), визначеним як Комітет, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 638-рс та  Протоколу № 19 оцінки та акцепту конкурсних пропозицій учасників (бензин автомобільний А-76 (А-80) був укладений Договір № юр-2/858 нп-2007 про закладення до державного резерву матеріальних цінностей від 22.02.2007 р. (надалі за текстом «Договір»).

           Згідно з п.п. 1.1., 1.2. Постачальник (відповідач) поставляє та здійснює закладення до державного резерву бензину автомобільного А-76 (А-80) в термін до 31 березня 2007 р., а Комітет (позивач) здійснює розрахунки за поставлену та закладену до державного резерву продукцію, а саме: 16300,00 тонн бензину автомобільного А-76 (А-80) (ДСТУ 4063-2001 з обов»язковим додатком Б) (надалі за текстом –Продукція), по ціні 4250,00 грн. за тонну (з ПДВ) загальною вартістю 69257000,00 грн.

          Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 до договору від 22.02.2007 № юр-2/858 нп-2007 від 30.03.2007 р., яка є невід»ємною частиною останнього, сторони визначили термін дії Договору: він набирає чинності з моменту підписання і діє до 30 квітня 2007 року.   

          Пунктом 2.6. Договору визначено, що факт закладання продукції до державного резерву оформлюється приймальними актами за формою Р-13, один примірник якого та податкова накладна подаються Постачальником відповідачем) до Комітету (позивачу) протягом 10 днів з моменту закладання продукції.

          Пунктом 6.1. Договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов»язань за Договором згідно з чинним законодавством, зокрема Законом України «Про державний матеріальний резерв»та іншими спеціальними нормативними актами України.

          На твердження позивача, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов»язань за Договором (п. 1.1., 1.2.) щодо поставки та закладення до державного резерву бензину автомобільного А-76 (А-80) у кількості 16300,00 тонн в термін до 30 квітня 2007 р., останній повинен нести відповідальність згідно з п. 3 ст. 14 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997 р. «Про державний матеріальний резерв» і сплатити неустойку в розмірі 50% вартості недопоставлених  (незакладених) матеріальних цінностей.

          Позивач вважає, що оскільки вартість недопоставленої Продукції за Договором становить 69257000,00 грн. (п. 1.2. Договору), то розмір 50 % штрафу відповідно складає 34628500,00 грн. і така сума підлягає до примусового стягнення з відповідача на користь позивача. Позивач, посилаючись на приписи ст. 234 ГК України, також просить суд зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вик Оил»(відповідача) поставити та закласти до державного резерву автомобільний бензин марки А-76 (А-80) в кількості 16300,00 тонн.

 

            Між сторонами по справі укладений договір поставки, а, тому саме він та відповідні положення статей параграфа 3 глави 54 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.

           Враховуючи той факт, що позивачем по справі та стороною Договору № юр-2/858 нп-2007 про закладення до державного резерву матеріальних цінностей від 22.02.2007 р. є Державний комітет України з державного матеріального резерву –центральний орган виконавчої влади, основним завданням якого є управління державним резервом у відповідності до Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997 р. «Про державний матеріальний резерв»та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву»від 08.06.2006 р. № 810, приписи зазначеного Закону України та Постанови Кабінету Міністрів України також визначають права і обов»язки сторін за Договором.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

 Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов’язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а пунктом 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що  одностороння відмова від зобов’язання не звільняє сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

 Згідно з ст. 2 Закону України № 51/97-ВР від 24.01.1997 р. «Про державний матеріальний резерв»під терміном «поставка матеріальних цінностей до державного резерву»розуміється закупівля та (або) відвантаження (доставка) матеріальних цінностей на підприємства, в установи і організації для їх зберігання, а під терміном «закладення цінностей до державного резерву»- прийняття матеріальних цінностей для зберігання в матеріальному резерві.

            Відповідно до п. 2.6. Договору визначено, що факт закладання продукції до державного резерву оформлюється приймальними актами за формою Р-13, один примірник якого та податкова накладна подаються Постачальником відповідачем) до Комітету (позивачу) протягом 10 днів з моменту закладання продукції.

            Пунктом 6.1. Договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов»язань за Договором згідно з чинним законодавством, зокрема Законом України № 51/97-ВР від 24.01.1997 р. «Про державний матеріальний резерв».

            Приписами п. 3 ст. 14 вищезазначеного Закону України встановлено, що за прострочення поставки, недопоставку (неповне закладення) матеріальних цінностей до державного резерву постачальник (виготовлювач) сплачує неустойку в розмірі 50 відсотків вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей. Неустойка стягується до фактичного виконання зобов»язання з урахуванням недопоставленої кількості продукції в попередньому періоді поставки. Крім сплати неустойки постачальник (виготовлювач) відшкодовує понесені одержувачем збитки.

           

           Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Судом встановлено, що в термін до 30.04.2007 р. відповідач свої договірні зобов»язання щодо поставки та закладення до державного резерву бензину автомобільного А-76 (А-80) у кількості 16300,00 тонн не виконав, оскільки вищезазначену Продукцію не поставив та не заклав до державного резерву.

З огляду на вищенаведене та відповідно до приписів п. 6.1. Договору,  ст. 14 Законом України № 51/97-ВР від 24.01.1997 р. «Про державний матеріальний резерв», вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 50 % штрафу у розмірі 34628500,00 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному розмірі.

          Позивачем одночасно заявлена вимога про зобов»язання відповідача поставити та закласти до державного резерву автомобільний бензин марки А-76 (А-80) в кількості 16300,00 тонн, посилаючись при цьому на положення ст. 234 ГК України, т.т. про виконання відповідачем зобов»язання в натурі.

           Статтею 234 ГК України визначено, що сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов»язання не звільняє боржника від виконання зобов»язання в натурі, крім випадків, передбачених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

           Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 до договору від 22.02.2007 № юр-2/858 нп-2007 від 30.03.2007 р., яка є невід»ємною частиною останнього, Договір чинний до 30 квітня 2007 року.  

           Дійсно, вищезазначена стаття ГК України не звільняє боржника від виконання зобов»язання в натурі при сплаті штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов»язання, але оскільки термін дії Договору та виконання зобов»язання за ним скінчився (30 квітня 2007 року), то у позивача відсутні правові підстави для вимоги про зобов»язання судом відповідача поставити та закласти до державного резерву автомобільний бензин марки А-76 (А-80) в кількості 16300,00 тонн.

            Тому в цій частині позовних вимог позивачу належить відмовити повністю.

            Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України в задоволеній частині позову покладаються на відповідача.

Керуючись  ст. 525, 526, 530, 599, 615,  629, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 234,  ГК України, Закон України № 51/97-ВР від 24.01.1997 р. «Про державний матеріальний резерв», Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву»від 08.06.2006 р. № 810, Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву,  ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

                                                                                    

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вик Оил»(03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4; ідентифікаційний код 23125543; р/р 2600131186701, філія АБ «Південний», м. Київ), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28; ідентифікаційний код 00034016) 34628500 (тридцять чотири мільйони шістсот двадцять вісім тисяч п»ятсот) грн. 00 коп. основного боргу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вик Оил»(03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4; ідентифікаційний код 23125543; р/р 2600131186701, філія АБ «Південний», м. Київ) ), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, в доход Державного бюджету України 25 500 (двадцять п»ять тисяч п»ятсот) грн. 00 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Видати накази відповідно вимог ст. 116 ГПК України.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

С.М.Жирнов

Дата підписання 03.08.2007 р.