Справа № 2-а- 527/10/1970  ст.2.11.1.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      (вступна і резолютивна частини)

   08 квітня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого  судді Загорського О.О., при секретарі - Мельничук С.П.

за участю:

представника  позивача  - Нич А.І.;

представника відповідача – Жукевич Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Авто-Тернопіль" до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 15.09.2009р. №0004991602/0 та від 30.10.2009р. №0004991602/1.

   Керуючись ч.2ст19, ч.1ст.67 Конституції України, ст.ст.2,7,70-72,79,86,138,143,153,158-163,167 КАСУ, суд -

П О С Т А Н О В И В:

    В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Авто-Тернопіль" до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції форми «Р» від 15.09.2009р. №0004991602/0 - відмовити.

   Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

   Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

(В повному обсязі постанова буде виготовлена протягом п'яти днів.)

Головуючий  суддя                                                                      Загорський О.О.

                                                                                                 Справа № 2-а- 527/10/1970  ст.2.11.1.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   08 квітня 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого  судді Загорського О.О., при секретарі - Мельничук С.П.

за участю:

представника  позивача  - Нич А.І.;

представника відповідача – Жукевич Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Авто-Тернопіль" до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 15.09.2009р. №0004991602/0 та від 30.10.2009р. №0004991602/1.

В С Т А Н О В И В:

      ТзОВ "Джерман Авто-Тернопіль" звернулося з позовом до Тернопільської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 15.09.2009р. №0004991602/0 та від 30.10.2009р. №0004991602/1.

   Позов мотивовано тим, що повідомлення-рішення прийняті всупереч законодавству з питань оподаткування та є не обґрунтованими.

   Вказано про критичну оцінку  висновоку перевірки - що якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум.

   Зазначено, що в ході перевірки не розглядались та не брались до уваги обставини, за яких допускається розбіжність між датою виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту, що право платника додати до податкової декларації за звітний період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, трактується як обов'язок.

   В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні позову, вказав як про збільшення позовних вимог - визнання недійсними податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 15.09.2009р. №0004991602/0; від 30.10.2009р. №0004991602/1; від 04.02.10р. №0004991602/2, так і про зменшення позовних вимог - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ форми «Р» від 15.09.2009р. №0004991602/0.

   Представник відповідача  в судовому засіданні заперечила в задоволенні позовних вимог, надала пояснення аналогічні запереченню на позов, та вказала, що перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" №168/97 від 03.04.1997р., що позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2009 року на суму 5494 грн.

   На підставі акта перевірки та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 15.09.2009 року №0004991602/0 на суму 7142,2 грн.

   Вказала, що перевіркою встановлено, що згідно із поданим до декларації з ПДВ за червень 2009р. додатком №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту червня 2009 року сум ПДВ по податкових накладних, виписаних у періодах відмінних від звітного. Що позивачем не відображено операції у складі податкового кредиту того звітного податкового періоду, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця .

   Зазначила, що позивачем не надано підтвердження своєчасного звернення до Тернопільською ОДПІ зі скаргою на дії постачальників щодо відмови від надання податкових накладних, що підприємство не скористалось своїм правом на формування податкового кредиту відповідно до податкових накладних та не відобразило ПДВ у складі податкового кредиту в деклараціях відповідних звітних періодів в сумі 5494 грн.

   Невідповідність податкової звітності даним бухгалтерського обліку призвела до завищення задекларованої суми податкового кредиту та, як наслідок, до заниження сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у червні 2009 року на 5494грн.

   Свідок Гончаренко Т.Ш. – в судовому засіданні вказала, що нею, як інспектором, проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань перевірки правомірності формування податкового кредиту по операціях за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки.

   Позивачу було надіслано письмове запрошення про проведення невиїзної документальної перевірки по ПДВ проте, у визначений термін посадові особи позивача на запрошення органу податкової не з'явилися  про що було складено акт про неявку посадових осіб суб'єкта для проведення невиїзної документальної перевірки.

   Зазначила, що позивачем не надано підтвердження звернення до Тернопільською ОДПІ зі скаргою на дії постачальників щодо відмови від надання податкових накладних, що підприємство не скористалось своїм правом на формування податкового кредиту відповідно до податкових накладних та не відобразило ПДВ у складі податкового кредиту в деклараціях відповідних звітних періодів.

   Суд проаналізувавши матеріали справи, пояснення сторін, свідка, вважає що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

   Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

   Згідно з ч.1ст.67 Конституції України кожен зобов"язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

   Судом встановлено, що працівниками податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань перевірки правомірності формування податкового кредиту по операціях за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02.09.2009 р. №8195/7/16-02/32942011.

   Про проведення невиїзної документальної перевірки по ПДВ позивач попереджався, але на запрошення представники позивача не з'явилися  про що було складено акт про неявку посадових осіб суб'єкта для проведення невиїзної документальної перевірки – чого в судовому засіданні не заперечив і представник позивача.

   Перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" №168/97 від 03.04.1997р. і позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2009 року на суму 5494 грн.

   На підставі акта перевірки та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.09.2009 року №0004991602/0/56432 за платежем податок на додану вартість на суму 7142,2 грн.

   Перевіркою встановлено, що згідно із поданим до декларації з ПДВ за червень 2009р. додатком №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту червня 2009 року сум ПДВ по податкових накладних, виписаних у періодах відмінних від звітного на суму ПДВ - 5494 грн.

   Встановлено, що згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість позивачем не відображено операції у складі податкового кредиту того звітного податкового періоду, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця. Із скаргою на постачальників щодо відмови від надання податкових накладних позивач в ОДПІ не звертався – чого не заперечив і представник позивача.

   Перевіркою встановлено факт відвантаження товару постачальником та його оприбуткування (отримання) покупцем, а також відображення сум ПДВ, включених до його вартості на рахунках бухгалтерського обліку, при цьому у податковому обліку у звітному періоді такі операції відображені не були. Підприємство не відобразило ПДВ у складі податкового кредиту в деклараціях відповідних звітних періодів в сумі 5494 грн.

   Невідповідність податкової звітності даним бухгалтерського обліку призвела до завищення задекларованої суми податкового кредиту та до заниження сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у червні 2009 року на 5494 грн.

   Приходячи до переконання про відмову в задоволенні позову судом враховано, що податковий кредит звітного періоду, згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон України № 168/97-ВР), складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

   Пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97 визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

   При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

   При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, (чинним на момент порушення) визначено, що суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

   Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 не підлягають включенню до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

   Коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

   Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп. 7.5.1

п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

   Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

   Пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "'Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

   Податкова накладна має бути надана покупцю у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця за правилом "першої події", встановленим пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

   Платник податку (продавець) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну у відповідності до п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яка є підставою для нарахування податкового кредиту покупцем.

   Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

   Згідно пп. 4.4 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення", якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181 - III), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

   Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період з урахуванням зазначених строків давності та положень п. 17.2 Закону № 2181-III), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

   Згідно вимог ст.ст.69,70 КАСУ доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення  спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

   Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об"єктивно з"ясувавши обставини справи, усунувши із судового розгляду все що не має значення для вирішення справи по суті, дослідивши докази в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

   Керуючись ч.2ст19, ч.1ст.67 Конституції України, ст.ст.2,7,70-72,79,86,138,143,153,158-163,167 КАСУ, суд -

         П О С Т А Н О В И В:

    В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Авто-Тернопіль" до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції форми «Р» від 15.09.2009р. №0004991602/0 - відмовити.

   Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

   Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

              / В повному обсязі постанова складена 12.04.2010 р. /

Головуючий  суддя                                                                                            Загорський О.О.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

Старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Гончаренко Тетяною Шамілівною з 01 вересня 2009 року по 02.09.2009 року проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки був складений Акт №8195/7/1602/32942011 від 02.09.2009р.(надалі - Акт).

На підставі Акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 15 вересня 2009 р. №0004991602/0, від 30 жовтня 2009р, кожним з яких нараховано податкове зобов'язання у сумі 7142,20 грн., у тому числі за основним платежем - 5494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1648, 20 грн. застосованих за порушення пп. 7.4.1. п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5, пп.7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 р. і змінами та доповненнями.

Податкове повідомлення-рішення прийняте всупереч законодавству з питань оподаткування та є необгрунтованим; докази цього наведено нижче.

В Акті зроблено висновок про те, що, якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник таким правом не скористався, причому незалежно від причин, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум.

У Акті зазначено, що платники податку декларують суму податкового кредиту у період виникнення податкового зобов'язання, а саме: при формуванні податкового кредиту платник податку повинен враховувати ще й фактори, які визначають порядок формування податкових зобов'язань своїх контрагентів. Разом з тим, у платника податку-покупця відсутні повноваження на витребування у платника податку-продавця доказів формування ним податкових зобов'язань, крім права на отримання податкової накладної.

Згідно з таким тлумаченням закону поставлено у залежність можливість реалізації платником податку свого права на податковий кредит від моменту формування податкових зобов'язань у контрагента.

У Акті наведено посилання на пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ про те, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю.

Незважаючи на те, що приписи вказаної норми не встановлюють термінів для надання покупцю податкової накладної, у Акті зроблено висновок, що податкова накладна мас бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця. Тим самим мається на увазі і відображення податкового кредиту не у періоді отримання (тоді як у пп. 7.5.1 Закону про ПДВ чітко визначено, що однією з подій, яка

надає право платнику податків на податковий кредит, є дата отримання податкової накладної), а у періоді, в якому податкова накладна виписана.

В ході перевірки не розглядались та не брались до уваги обставини, за яких допускається розбіжність між датою виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту, зокрема:

деякі податкові накладні були виписані у терміни з дотриманням вимог Закону про ПДВ, але надані підприємству (покупцю), у іншому періоді;

деякі податкові накладні були направлені поштою (кур'єрською доставкою), проте поштове відправлення надійшло у наступному періоді, а деякі втрачені та не надійшли до нашого підприємства.

Відповідно до інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N 01-8/157 від 14.02.2002 р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про податок на додану вартість" і відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у цьому підпункті документами, платник податку несе відповідальність у вигляді встановлених законодавством фінансових санкцій, нарахованих на цю суму податкового кредиту.

Крім того Актом фактично заперечується право платника податку на самостійне виправлення помилки (протягом 1095 днів передбачено п.5.1 ст.5 Закону"Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181), та ін.

В Акті право платника додати до податкової декларації за звітний період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, трактується як обов'язок.

Таке тлумачення п.7.2.6 Закону про ПДВ викривляє його зміст, де умовою для відображення податкового кредиту у звітному періоді є додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого постачальника. Якщо ж платник у звітному періоді не відображає податковий кредит, не підтверджений податковою накладною, то закон не встановлює його обов'язку з приводу надання заяви зі скаргою.

Будь-якого обмеження терміну дії права платника податку на податковий кредит шляхом подання уточнюючого розрахунку (п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181) чинним податковим законодавством не встановлено, за винятком строку давності в 1095 днів, передбаченого статтею 15 Закону України № 2181.

Висновок податкового органу суперечить нормам Закону України про ПДВ та Закону України №2181, оскільки передбачає втрату платником податку права на податковий кредит назавжди. Таке тлумачення податковим органом законодавчих актів та прийняття замість платника податків рішення про не використання податкового кредиту є перевищенням повноважень, наданих податковій службі України Законом України "Про державну податкову службу в України", а також не відповідає її завданням.

Отже, всі висновки акту перевірки не обгрунтовані та не можуть бути підставою для винесення податкового рішення-повідомлення.

    Заперечення на позов

На виконання вимог ухвали суду від 18.02.2010р. по справі №2-а-527/10/1970 повідомляємо наступне.

До Тернопільської ОДПІ надійшла позовна заява ТОВ "Джерман Авто - Тернопіль", якою позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Тернопільської ОДПІ від 15.09.2009р. №0004991602/0 та від 30.10.2009р. №0004991602/1.

Як свідчать матеріали справи, працівниками державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Джерман Авто - Тернопіль", код ЄДРПОУ 32942011, з питань перевірки правомірності формування податкового кредиту по операціях за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02.09.2009 р. №8195/7/16-02/32942011 (далі - акт перевірки).

Згідно п.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.1990р. із змінами і доповненнями (далі - Закон №509), органи державної податкової служби, зокрема, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі). Працівником державної податкової служби, який проводив дану перевірку, було надіслано позивачу письмове запрошення від 28.07.2009р. №45959/7/16-02 Про проведення невиїзної документальної перевірки по ПДВ (додається), проте, у визначений термін посадові особи позивача на запрошення органу податкової не з'явилися  про що було складено акт про неявку посадових осіб суб'єкта для проведення невиїзної документальної перевірки від 02.09.2009р. №1668 (додається) ідентифікаційний код 35157712

Зазначеною перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2009 року на суму 5494 грн.

На підставі акта перевірки та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (додається) Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 15.09.2009 року №0004991602/0/56432 за платежем податок на додану вартість на суму 7142,2 грн.

Перевіркою зокрема встановлено, що згідно із поданим до декларації з ПДВ за червень 2009р. додатком №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено віднесення ТОВ "Джерман Авто - Тернопіль" до складу податкового кредиту червня 2009 року сум ПДВ по податкових накладних, виписаних у періодах відмінних від звітного, по операціях проведених із наступними СПД: КП "Адміністративно - технічна інспекція" (податкова накладна від 31.05.2009 року на суму 79,20 грн., ПДВ - 15,84 грн.); ТОВ "Біттернет" (податкова накладна від 31.05.2009 року на суму 416,67 грн., ПДВ - 83,33 грн.); ВАТ "Укртелеком", Тернопільська філія (податкові накладні від 31.05.2009 року на суму 2106,67 грн., ПДВ - 421,33 грн., від 31.05.2007 року на суму 2106,67 грн., ПДВ - 421,33 грн.); ЗАТ "Київ стар Дж.Ес.Ем." (податкові накладні від 31.05.2009 року на суму 3137,25 грн., ПДВ - 627,45 грн., від 30.04.2009 року на суму 2745,10 грн., ПДВ - 549,02 грн., від 31.03.2009 року на суму 4313,72 грн., ПДВ - 862,75 грн., від 28.02.2009 року на суму 3529,41 грн., ПДВ - 705,88 грн., від 31.01.2009 року на суму 2352,94 грн., ПДВ - 470,59 грн., від 31.12.2008 року на суму 5882,32 грн., ПДВ - 1176,48 грн.); ТОВ "Арніка ЛТД" (податкова накладна від 31.07.2008 року на суму 800,00 грн., ПДВ - 160,00 грн.), всього на суму ПДВ - 5494,00 грн.

Крім того встановлено, що згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість КП "Адміністративно - технічна інспекція", ТОВ "Біттернет", ВА Г "Укртелеком", Тернопільська філія, ЗАТ "Київ стар Дж.Ес.Ем.", ТОВ "Арніка ЛТД", своєчасно відображено операції із поставки товарів на адресу ТОВ "Джерман Авто - Тернопіль" у складі податкових зобов'язань, що підтверджує дата виписки податкових накладних: від 31.05.09р. №69, від 31.05.09р. №3114, від 31.05.09р. №04114/614000, від 31.05.07р. №17627/614000, 31.05.09р. №530641/3, від 30.04.09р. №389800/3, від 31.03.09р. №257752/3, від 28.02.09р. №108830/3, від 31.01.09р. №66921/3, від 31.12.08р. №826502/3, від 31.07.08 №238.

При цьому ТОВ "Джерман Авто - Тернопіль" не відобразило дані операції у складі податкового кредиту того звітного податкового періоду, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця .

Проведеною перевіркою не встановлено, а посадовими особами для перевірки не надано підтвердження своєчасного звернення ТОВ "Джерман Авто - Тернопіль" до Тернопільською ОДПІ зі скаргою на дії постачальників: КП "Адміністративно - технічна інспекція", ТОВ "Біттернет", ВАТ "Укртелеком", Тернопільська філія, ЗАТ "Київ стар Дж.Ес.Ем.", ТОВ "Арніка ЛТД" щодо відмови від надання податкових накладних.

Виходячи з вищевикладеного. відповідно до наданих первинних документів перевіркою встановлено факт відвантаження товару постачальником та його оприбуткування (отримання) покупцем, а також відображення сум ПДВ, включених до його вартості на рахунках бухгалтерського обліку, при цьому у податковому обліку у вказаному звітному періоді такі операції відображені не були. Відтак підприємство не скористалось своїм правом на формування податкового кредиту відповідно до податкових накладних (вище перелічених) та не відобразило ПДВ у складі податкового кредиту в деклараціях відповідних звітних періодів в сумі 5494,00 грн.

Вказана невідповідність податкової звітності даним бухгалтерського обліку призвела до завищення задекларованої суми податкового кредиту та, як наслідок, до заниження сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у червні 2009 року на 5494,00 грн.

З метою спростування викладеного в позовній заяві повідомляємо наступне.

Податковий кредит звітного періоду, згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (далі - Закон України № 168/97-ВР), складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97 визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, (чинним на момент порушення) визначено, що суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97, вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з вимогами пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "'Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, податкова накладна має бути надана покупцю у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця за правилом "першої події", встановленим пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Платник податку (продавець) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну у відповідності до п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яка є підставою для нарахування податкового кредиту покупцем.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Також слід зазначити, що згідно підпункту 4.4 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення", якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181 - III), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону № 2181-III), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Вважаємо за необхідне також зазначити, що винесені Тернопільською ОДПІ податкові повідомлення - рішення оскаржувалися позивачем в апеляційному порядку відповідно до ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-111.

За результатами апеляційного оскарження було прийнято рішення Тернопільської ОДПІ (від 30.10.2009р. №65167/7/25-011), ДПА в Тернопільській області (від 31.12.2009р.№19886/10/25-007/458), якими зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення та рішення ДПА України (від 04.02.2010р. №2169/7/25-0115), яким скарга позивача залишена без розгляду (додаються).

Зважаючи на вищевикладене, в порушення пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 ВР (із змінами і доповненнями) ТОВ "Джерман Авто - Тернопіль" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2009 року на суму 5494 грн., в свою чергу, оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та винесеними згідно норм чинного законодавства.