Справа №2а-10416/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
«26» березня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
при секретарі - Рачкові О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області до державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання рішення відповідача №272 від 27.07.2009 року та припису №301 від 27.07.2009року нечинними,
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області до державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання рішення відповідача №272 від 27.07.2009 року та припису №301 від 27.07.2009 року нечинними - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
С уддя Бутенко А.В.
Справа №2а-10416/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«26» березня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
при секретарі - Рачкові О.І.,
за участю сторін:
представник позивача - Ковальчук І.І. (по довіреності)
представник відповідача - Вітковський В.І. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області до державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання рішення відповідача №272 від 27.07.2009 року та припису №301 від 27.07.2009року нечинними.
В С Т А Н О В И В :
З позовом до суду звернулось Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області до державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання рішення відповідача № 272 від 27.07.2009 року та припису № 301 від 27.07.2009року нечинними.
В судовому засіданні 26.03.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що на підставі акту перевірки від 21.07.2009 року за №000456 було прийнято рішення №272 від 27.07.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого вирішено вилучити у позивача в дохід державного бюджету 853,41 грн. та стягнути штраф у розмірі 1706,82 грн. Крім того, держінспекцією з контролю за цінами в Одеській області був винесений припис №301 від 27.07.2009 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін у місячний термін. Представник ГУМНС в Одеській області зазначив, що вказане рішення та припис є незаконними та необґрунтованими, оскільки перевірка була проведена незаконно, з огляду на те що 21.05.2009 року КМ України прийняв Постанову №502 «Про тимчасове обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року». На підставі пп.1 п.1 ч.1 Постанови № 502 відповідач не мав законних підстав здійснювати перевірку та як наслідок, приймати рішення № 272 від 27.07.2009 року. Також в акті перевірки зазначено, що при розрахунку плати за видачу технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкту будівництва ГУМНС в Одеській області завищувало коефіцієнти витрат в залежності від кількості населення, при цьому такі висновки відповідач робив на підставі суб’єктивних уявлень про кількість населення у місцевостях, а тому є необґрунтованими. ГУМНС в Одеській області свої договірні зобов’язання виконувало належним чином, відповідно до умов договорів, жодних претензій до контрагентів щодо неповного надання послуг до позивача не надходило. З огляду на вищезазначене, представник ГУМНС в Одеській області вважає, що держінспекція з контролю за цінами в Одеській області не мала право проводити перевірку та як наслідок приймати рішення про застосування штрафних санкцій, а тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення адміністративного позову, зазначивши, що Інспекцією дійсно була проведена перевірка та встановлені порушення, які полягали в завищуванні коефіцієнтів коригування при розрахунку розміру плати за видачу технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкту будівництва та в необґрунтованому включенні до розрахунку вартості послуг окрім оцінки протипожежного стану вартості фактично невиконаної консультаційної допомоги. Вказані порушення були встановлені на підставі наданих первинних бухгалтерських документів. Відносно законності проведення перевірки, представник зазначив, що Інспекція діяла відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, в межах своєї компетенції. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 (із змінами та доповненнями) державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. Держцінінспекція має територіальні органи – державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.
Відповідач, відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03 грудня 1990р. №507-XII (зі змінами та доповненнями) здійснює повноваження щодо встановлення порушень законодавства про застосування цін та тарифів й притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності, а тому на підставі положень п.1 ч.1 ст.17 КАС України зазначений публічно-правовий спір відноситься до адміністративної юрисдикції.
Судом встановлено, що у липні 2009 року співробітниками Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області була проведена планова перевірка ГУМНС в Одеській області, за результатами якої Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області складено акт №000456 (а.с.7-10). Як вбачається з копії акту №000456 від 21.07.2009 року, відповідачем були встановлені порушення, які полягали в завищуванні коефіцієнтів коригування при розрахунку розміру плати за видачу технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкту будівництва та в необґрунтованому включенні до розрахунку вартості послуг окрім оцінки протипожежного стану вартості фактично невиконаної консультаційної допомоги, у результаті чого було встановлено, що сума додатково отриманої виручки склала 853,41 грн. (а.с.10)
За результатами перевірки та на підставі акту перевірки, начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №272 від 27.07.2009 року (а.с.11) шляхом вилучення у Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області у доход державного бюджету - 853 грн. 41коп.; у доход державного бюджету штраф у розмірі 1706,82 грн. Також було винесено припис №301 від 27.07.2009 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін (а.с.12-13).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції і Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Відповідно до п. 3.2. зазначеної Інструкції, в актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.
Суд погоджується з твердженням відповідача, який визначив ГУМНС в Одеській області як суб’єкта господарювання з високим ступенем ризику, до яких, згідно з Постановою КМ України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється діяльність і визначається періодичність проведення планових заходів, пов’язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)» №483 від 21.05.2008 року, віднесені суб’єкти господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку; є суб’єктами природних монополій; реалізують продукцію, товари і послуги в обсязі, що перевищує 500 тис. гривень на рік; порушують державну дисципліну цін.
Пунктом 1 Постанови КМ України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» №502 від 21.05.2009 року встановлено органам і посадовим особам, уповноваженим законом здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року тимчасово припинити проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів).
Частиною 4 пункту 1 зазначеної Постанови КМ України №502 від 21.05.2009 року органам і посадовим особам, уповноваженим законом здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності заборонено приймати рішення про застосування фінансових санкцій крім порушень, що неможливо усунути.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що Державна інспекція по контролю за цінами в Одеській області не мала відповідних повноважень щодо здійснення плановї перевірки та прийняття рішення про застосування санкцій відповідно до постанови КМУ №502 від 21.05.2009 року, оскільки у приписі від 27.07.2009 року № 301 зазначено в місячний термін усунути вищезазначені порушення шляхом приведення цін (тарифів) у відповідність до вимог нормативно-правових актів, тобто при подальшому встановленні і застосуванні цін при здійсненні господарської діяльності, що підтверджено у судовому засіданні представником відповідача.
Твердження представника позивача про відсутність повноважень Державної інспекції по контролю за цінами в Одеській області на здійснення державного нагляду у сфері застосування цін та тарифів спростовується ст.ст.13, 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03 грудня 1990р. №507-XII (зі змінами та доповненнями) та п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 (із змінами та доповненнями).
Суд також не приймає до уваги твердження позивача про суб’єктивні уявлення відповідача щодо кількості населення у місцевостях при встановленні завищення коефіцієнтів та припущення щодо ненаданих консультаційних послуг, оскільки правомірність дій відповідача підтверджено статистичною інформацією Головного управління статистики в Одеській області від 11.03.2010 року (а.с. 264), методикою розрахунку витрат часу та вартості проведення експертизи протипожежного стану(а.с.173), копіями договорів про здійснення оцінки протипожежного стану із додатками, копіями договорів про надання платних послуг,копіями договорів про видачу технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єктів будівництва, наявними у матеріалах справи та розрахунками- додатками до акту перевірки (а.с.132,133).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області до державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання рішення відповідача №272 від 27.07.2009 року та припису №301 від 27.07.2009року нечинними - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30.03.2010 року.
С уддя Бутенко А.В.