ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №2-а-149/10/1570
30 березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
при секретарі Мезнер О.Е.
за участю представника позивача Ставничого О.О.
за участю представника відповідача Копанського С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом Державного закладу «Вузлова лікарня станції Роздільна ДП «Одеська залізниця» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Державний заклад «Вузлова лікарня станції Роздільна ДП «Одеська залізниця» звернулась з позовом до суду до Начальника Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Івушкіна Володимира Геннадійовича, в якому просить визнати протиправним рішення відповідача №, мо802300 від 16.10.2009р. та скасувати його.
Ухвалою суду від 30.03.2010р. на місці, яка була занесена до журналу судового засідання здійснено заміну не належного відповідача Начальника Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Івушкіна Володимира Геннадійовича на належного – Роздільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві та пояснив, що 04.09.2009р. було складено акт перевірки №042-13/27, в якому встановлено порушення п.п. 2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ 15.12.2004р. №637 та зареєстрованого в Мін’юсті 13.01.2005р. та на підставі п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно з п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». На підставі зазначеного акту 16.10.2009р. було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000802300, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 87000грн. Представник позивача вважав зазначене рішення не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню виходячи з приписів ст. 238 та ст. 250 Господарського кодексу України, тому зазначив, що за період з 01.01.2006р. по 15.10.2008р. не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції і сума за цей період повинна бути виключена з базової суми на яку нараховувались штрафні санкції.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав викладених у запереченнях та пояснив, що оскаржуване позивачем рішення винесено відповідно до чинного законодавства та в межах компетенції та зазначив на безпідставність посилання позивача на ст. 250 Господарського кодексу України.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Представник позивача погодився з вірністю розміру благодійних сум допомоги отриманої Державним закладом «Вузлова лікарня станції Роздільна ДП «Одеська залізниця» та зазначеної в акті перевірки Контрольно-ревізійного управління Одеської області №042-13/727 від 04.09.2009р., тому суд вважає ці обставини доведеними.
Судом встановлено, що Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області було здійснено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного закладу «Вузлова лікарня станції Роздільна ДП «Одеська залізниця» за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено Акт №042-13/727 від 04.09.2009р. (а.с.9-27).
Ревізією було зазначено, що вибірковою перевіркою за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р. надходження на казначейські (реєстраційні) рахунки коштів благодійної допомоги, яка здавалась в бухгалтерію встановлено, що в порушення п.2.6 «Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 зі змінами, в 185 випадках благодійна допомога на загальну суму 17 800грн., яка приймалась безпосередньо фахівцями бухгалтерії, неоприбуткована у касу лікарні та відповідно не здана в банк для зарахування на казначейські (реєстраційні) рахунки.
В наступному Контрольно-ревізійне управління Одеської області спрямувало вказаний акт до Роздільнянської МДПІ Одеської області для вжиття відповідних заходів. На підставі зазначеного Акту Роздільнянською МДПІ Одеської області було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій: №0000802300 від 16.10.2009р., на суму 87000грн. (а.с.30).
Відповідно до п.2.6 «Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.
Судом встановлено та не заперечується представником позивача, що за період часу з 03.01.2006р. по 29.12.2008р. хворими було надано лікарні благодійну допомогу, про що у історіях хвороб робилися відповідні записи і до каси лікарні ці кошти неоприбутковувалися.
Крім того, судом встановлено, що за зазначений період часу благодійна допомога була проведена на суму 17800грн., що підтверджується переліком медичних карток за період з 2006-2008р.р. (а.с.28-29).
Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що зауважень щодо арифметичних розрахунків по сумі отриманих коштів немає.
Згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Стаття 239 Господарського кодексу України у якості однієї із адміністративно – господарських санкцій визначає адміністративно-господарський штраф.
Статтею 241 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Однак, як вбачається з акту №042-13/727 від 04.09.2009р. неоприбуткована сума у касу лікарні розрахована за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008р., тоді як рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000802300 прийняте 16.10.2009 року, тобто з перевищенням річного строку, а саме відповідачем неправомірно включений до розрахунку фінансових санкцій період з 31.12.2006 року по 15.10.2008 року.
Таким чином відповідач повинен був розраховувати штрафні (фінансові) санкції позивачу за період часу з 16.10.2008р. по 31.12.2008р., як вбачається з переліку медичних карток за період з 2006-2008р.р., лікарні була надана благодійна допомога з 16.10.2008р. по 29.12.2008р. на суму 2450грн. (двадцять чотири особи надали допомогу по 100грн. і одна особа 50грн., тобто (24х100)+50=2450грн.).
Враховуючи вищевикладене, під час розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій Роздільнянська МДПІ Одеської області повинна була розраховувати Державному закладу «Вузлова лікарня станції Роздільна ДП «Одеська залізниця» штрафні (фінансові) санкції виходячи з суми 2450грн. Таким чином 17800 (загальна сума допомоги) – 2450 (сума допомоги за період з 16.10.2008р. по 29.12.2008р.) = 15350грн. (сума допомоги на яку не повинно було нараховувати штрафні (фінансові) санкції, відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України).
Таким чином зайво нарахована штрафна (фінансова) санкція до Державного закладу «Вузлова лікарня станції Роздільна ДП «Одеська залізниця» становить суму 76750грн. (15350х5=76750).
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.158,160, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов Державного закладу «Вузлова лікарня станції Роздільна ДП «Одеська залізниця» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області задовольнити частково.
Скасувати рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області №0000802300 від 16 жовтня 2009 року в частині нарахування суми штрафу в розмірі 76750грн.
В решті позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.
Постанова виготовлена у повному обсязі 06 квітня 2010 року.
Суддя Е.А.Іванов