Справа № 11а-84/2009 рік

Категорія ст. 309 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Гудим Л.Я.

Доповідач Приколота Ю.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2009 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області

в складі:

Головуючого: Галапаца І.І.

суддів: Партики І.В., Приколоти Ю.А.

з участю прокурора: Телепка В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у справі на вирок Бориславського міського суду Львівської області від 28 серпня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець м.Прага, Чехія, проживаючий у АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, військовозобов’язаний, судимий 23.06. 2006 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ст. 309 ч. 1,75 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік та шість місяців, засуджений за ч.2 ст. 309 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі шестисот восьмидесяти грн.

Постановлено даний вирок та вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 червня 2006 року виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.

За вироком суду стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВСУ у

Львівській області двісті шістдесят п’ять грн. 86 коп. 3а проведене експертне дослідження та експертизу.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог закону.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що в другій декаді листопада 2006 року повторно, без мети збуту, на сміттєзвалищах Дрогобицького району Львівської області назбирав коробочки рослин маку, що є наркотичним засобом, які перевіз в квартиру 99 по вул. 600-річчя Борислава, 12 у м.Бориславі Львівської області у якій проживає і виготовив наркотичний засіб для власних потреб без мети збуту, однак о 22.05 год. 04.12. 2006 рок під час огляду його квартири було виявлено та вилучено 0,84 грн. екстракційного опію, що є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Вирок суду оскаржив прокурор, який приймав участь у розгляді справи.

В апеляції державний обвинувач просить вирок суду першої інстанції скасувати за його м’якістю та призначити засудженому більш суворе покарання. Автор апеляції зазначив, що суд обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненому злочині передбаченому ч.2 ст. 309 КК України, однак при призначенні покарання за новий злочин, слід було застосувати вимогим ст. 71 КК України та приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.

У своєму доповненні до апеляції державний обвинувач просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд у іншому складі суду. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що рапорт оперуповноваженого ВКР Бориславського МВ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_2 від 04.12. 2006 року судом не досліджувався, а також призначаючи покарання з застосуванням ст. 69 КК України суд зазначив лише одну пом’якшуючу обставину.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який апеляцію підтримав, пояснення засудженого, який просить вирок суду залишити без змін, перевіривши справу, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Суд з належною повнотою дослідив зібрані по справі докази, з’ясував фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку щодо винності засудженого ОСОБА_1 у інкримінованому йому злочині.

Що стосується покликання апелянта про те, що рапорт оперуповноваженого ВКР ОСОБА_2 судом не досліджувався, однак покладений в основу обвинувачення, то на думку колегії суддів, таке покликання не є підставою для задоволення апеляційних вимог, оскільки винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненому злочині доведена повністю і ні ким не оспорюється.

Довідкою (а.с. 131) стверджується, що засуджений ОСОБА_1 є інвалідом 2-ої групи і саме це спонукало суд першої інстанції для прийняття рішення про призначення покарання щодо ОСОБА_1 у вигляді штрафу.

Не заслуговують на увагу твердження апелянта і в тій частині, що в супереч вимогам ст. 69 КК України суд першої інстанції зазначив лише лише одну пом’якшуючу обставину. Як видно з мотивувальної частини вироку (а.с. 181) при призначенні покарання судом першої інстанції були враховані позитивна характеристика засудженого, стан його здоров’я та щире каяття у вчиненому злочині, що і послугувало до призначення більш м’якого виду покарання не зазначеного в санкції ч.2 ст. 309 КК України.

Вирок суду першої інстанції фактично виконано, що стверджується представленою засудженим квитанцією про сплату штрафу.

Відтак, на думку колегії суддів, засудженому ОСОБА_1 призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 362,365,366 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Бориславського міського суду Львівської області від 28 серпня 2008 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляцію прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом шести місяців.