Справа №22-526/09

Категорія:- 43

Головуючий у 1-й інстанції Леньо С.І.

Доповідач в апел. інстанції Кіт І.Н.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.

суддів: Кота І.Н., Крайник Н.П.

при секретарі: Гуняк О.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2008 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2008 р. задоволено позов Львівського комунального підприємства « №-507 « від 19.11.07 р. й стягнуто на його користь солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 794 грн. 25 коп. заборгованості за надані їм з 01.02.05 р. по 31.10.07 р. послуги на утримання та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 з усіма комунальними вигодами.

Рішення суду оскаржили відповідачі. В апеляційній скарзі покликаються на його незаконність та неправильність висновків щодо наявності правових підстав для покладення на відповідачів обов’язку по оплаті послуг, яких вони не замовляли. Зокрема, зазначають, що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишився очевидний факт відсутності укладеного між сторонами письмового договору про надання житлово-комунальних послуг. Суд безпідставно відмовив у прийнятті до розгляду зустрічного позову апелянтів..

Просять рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову ЛКП « № 507 « за його безпідставністю та задоволити зустрічний позов.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред’явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення районного суду, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В цьому зв’язку, не можна погодитись із доводами апелянтів про відсутність жодних правових підстав для покладення на них обов’язку по оплаті боргу, саме через неукладення позивачем з ними письмового договору про надання комунальних послуг.

Статтями 20,21 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004р. чітко визначено обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг. Обов’язком виконавця є надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992р. № 572 « Про приватизацію державного житлового фонду» ( у редакції 2006 р.).

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачено законом і таку визначено власне, як обов’язок, а не право сторін.

На підтвердження своїх вимог позивач подав розшифровку суми заборгованості відповідачів з урахуванням витрат на експлуатацію будинку, а також розрахунки витрат комунального підприємства на утримання будинку та прибудинкової території ( а.с. 3, а.с. 15-22, а.с. 38-53, а.с. 59) й таким чином довів наявність обставин на які він посилався як на підставу своїх вимог, відтак суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про стягнення боргу в сумі 794 грн 25 коп., з яким колегія суддів повністю погоджується.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи, в тому числі й щодо підставності відмови 11.11.08 р. у прийнятті зустрічної позовної, подання якої за правилами ст. 123 ЦПК було можливе лише до або під час проведення 12.03.08 р.(а.с. 24-25) попереднього судового засідання у даній справі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303,307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2008 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців, шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.