Справа № 22-а- 725 Головуючий у 1 інстанції Очківський В.М.
Категорія 31 Доповідач Лащенко В. Д.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого - Лащенка В.Д. судців - Тракало В.В., Червінко К.С. при секретарі - Волошиній С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду від 14 квітня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про перерахунок надбавки за безперервну службу,
встановила:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 про перерахунок надбавки за безперервну службу, мотивуючи свої вимоги тим, що він проходить дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 11 січня 2005 року по даний час і має вислугу років більше 20 років. У відповідності до Указу Президента України від 05.05.2003 р. № 389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» була встановлена щомісячна надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення. З урахуванням вислуги років йому повинна була виплачуватися надбавка в, розмірі 70 відсотків від грошового забезпечення, проте виплачувалася в заниженому розмірі.
Виплачуючи надбавку в заниженому розмірі відповідач тим самим зрівняв позивача з особами, у яких стаж військової служби є меншим, що суперечить вимогам ст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні права і свободи та є рівними перед законом.
Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Міністр оборони України не уповноважений визначати розмір надбавки та виплачувати надбавку щомісяця в іншому розмірі.
Посилаючись на зазначені обставини, в позовній заяві позивач просив суд зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести доплату різниці
між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою за безперервну службу у розмірах, вказаних в Указі Президента України від 5 травня 2003 року.
Постановою Васильківського міськрайонного суду від 14 квітня 2006 року позов задоволено. Постановлено зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 донарахування різниці між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою згідно з Указом Президента України від 05.05.2003 р. № 389 із врахуванням індексу інфляції з 1 травня 2003 року. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь держави 51 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Указом Президента України від 05.05.2003 р. № 389/2003 р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» передбачена виплата військовослужбовцям надбавок за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення залежно від вислуги років. Умови і порядок виплати зазначеної надбавки викладені в Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, яка була затверджена наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 р. № 149. Позивачу не понараховувалась та не виплачувалася надбавка за вислугу років в повному обсязі, тому його право було порушено.
З таким висновком не може погодитися колегія суддів, оскільки судом неправильно застосовані положення Указу Президента України та накази Міністра оборони України.
Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389\2003 дійсно передбачені надбавки за військовослужбовцям за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення.
Право встановлювати такі надбавки надані Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України. Передбачені такі розміри надбавок залежно від стажу служби:
понад 5 років -до 10;
понад 10 років - до 30;
понад 15 років - до 50;
понад 20 років -до 70;
понад 25 років - до 90 відсотків.
Реалізуючи надане Указом Президента України право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки, визначати порядок та умови її виплати, Міністром оборони України були встановлені її розміри в межах граничних розмірів, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.
Позивачу виплачувалися надбавки в межах розмірів, встановлених Указом Президента України та виходячи з фонду грошового забезпечення.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, постанову на підставі ст. 202 КАС України необхідно скасувати і ухвалити нову постанову, якою відмовити в позові.
Керуючись ст.ст. 199, 202, 207 КАС України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Постанову Васильківського міськрайонного суду від 14 квітня 2006 року скасувати, ухвалити нову постанову.
В позові ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про перерахунок надбавки за безперервну службу відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця..
Головуючий
Судді