Справа №22-985

Категорія: 44

Головуючий у 1-й інстанції - Лойзик М.В.

Доповідач в апел. Інстанції - Бермес І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.

при секретарі: Гуняк О.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 09 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Старосамбірського ВРЕР ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області та до ОСОБА_5 про визнання права власності та про державну реєстрацію права власності на автомобіль, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Старосамбірського ВРЕР ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області та до ОСОБА_5 про визнання права власності та про державну реєстрацію права власності на автомобіль, відшкодування моральної шкоди, оскільки така не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Дану ухвалу оскаржив позивача - ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та направити справу до Старосамбірського районного суду для вирішення по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд відмовляючи у відкритті провадження, виходив з того, що із позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вбачається, що предметом спору є рішення Старосамбірського ВРЕР ДАІ при ГУМУС України у Львівській області про зняття з реєстрації автомобіля Фольксваген Пасат, кузов НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, питання правомірності якого може вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Проте, з таким висновком погодитись не можна.

Пунктами 7,8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року, передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі-власники) зобов’язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб’єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами - виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Апелянт вказує, що статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Отже висновки суду про те, що вона неправильно сформувала свої вимоги і повинна була оскаржувати дії Старсоамбірського ВРБР ДАЇ є хибними, так як її цікавить право власності на автомобіль, а не кваліфікація будь-чиїх дій.

Суд зазначені обставини не врахував та у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин і правовою нормою, що їх регулює.

А тому вірними є покликання апелянта на те, що є спір про право власності на автомобіль, а не кваліфікація будь-чиїх дій, а отже висновок суду про відмову у відкритті провадження у справі є помилковим.

Отже виник спір про право та не існують публічно-правові відносини. А тому не було підстав прийти до висновку, що справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки при постановленні ухвали судом першої інстанції допущено порушення ч. 1 ст. 122 ЦПК України, тому колегія суддів на підставі ч. 1 п. 3 ст. 312 ЦПК України вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

З урахуванням зазначеного та керуючись ч.2 п.4 ст. 307, ч. 1 п. 3 ст. 312, ч. 1.п.6 ст. 314, ст. 315,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 09 січня 2009 року скасувати, а справу направити на розгляд в той же суд іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.