Справа № 11а-90/2009 рік

Категорія ст. ст. 187 ч.4,121 ч.2 та ін. КК України

Головуючий у 1 інстанції Мелешко С.І.

Доповідач Приколота Ю.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2009 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області

в складі:

Головуючого: Галапаца І.І.

суддів: Макойди З.М., Приколоти Ю.А.

участю прокурора: Гнатіва Я.І.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

законних представників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора Ковальчука О.Г., захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_10 та засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 24 грудня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає у АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, учень ЗСШ -14 м. Соснівка, не судимий, засуджений за ст. ст. 121 ч.2,69 ч.1 КК України до шести років позбавлення волі, за ст. ст. 187 ч.4,69 ч.1 КК України до шести років позбавлення волі, за ст. ст. 187 ч.2,69 ч.1 КК України до п’яти років позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_15 призначене покарання у

вигляді шести років та шести місяців позбавлення волі..

Запобіжний захід ОСОБА_15 залишено взяття під варту і початок строку відбуття покарання обчислюється з 12 жовтня 2006 року.

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженець м. Червонограда Львівської області, проживаючий у АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, учень ЗСШ №14 м. Соснівки, не судимий, засуджений за ст. ст. 121 ч.2,69 ч.1 КК України до шести років позбавлення волі, за ст. ст. 187 ч.4,69 Ч.1 КК України до шести років позбавлення волі, за ст. ст. 187 ч.2,69 ч.1 КК України до п’яти років позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_16 призначене покарання у вигляді шести років та шести місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_16 залишено взяття під варту і початок строку відбуття покарання обчислюється з 12 жовтня 2006 року.

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, уроженець м.Червонограда Львівської області, проживаючий у АДРЕСА_3, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, учень професійного гірничо-будівельного ліцею м. Червонограда, не одружений, не судимий, засуджений за ст. ст. 187 ч. 3,69 ч.1 КК України до чотирьох років позбавлення волі, за ст. 296 ч.1 КК України до одного року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_17 призначене прокарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

У відповідності до ст. ст. 75,104 КК України ОСОБА_17 звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на два роки.

За вироком суду ОСОБА_17 зобов’язано періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_17 залишено підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженець м. Комсомольськ на Амурі Російської Федерації, проживаючий у АДРЕСА_4, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, учень ЗСШ № 13 м. Соснівка, не одружений, не судимий, засуджений за ст. 186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, за ст. 186 ч. 3 КК України до п’яти років позбавлення волі, за ст. 187 ч.2,69 ч.1 КК України до п’яти років та шести місяців позбавлення волі, за ст. 289 ч.2 КК України до п’яти років позбавлення волі, за ст. 198 КК України до одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_14 призначене покарання у вигляді п’яти років та шести місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_14 залишено взяття під варту і початок строку відбуття покарання обчислюється з 13 березня 2007 року.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, уроженець Архангельської області Російської Федерації, проживаючий у АДРЕСА_5, росіянин, громадянин України, з неповною середньою освітою, учень ЗСШ №14 м.Соснівка, судимий 17.11. 2006 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст. ст. 296 ч.2,75,104 КК України до одного року позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, засуджений за ст. 186 ч. 3 КК України до п’яти років позбавлення волі, за ст. 187 ч.2 КК України до семи років позбавлення волі, за ст. 289 ч.2 КК України до п’яти років позбавлення волі та за ст. 198 КК України до одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_11 призначене покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 17.11. 2006 року і остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_11 призначене покарання у вигляді семи років та трьох місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_11 залишено взяття під варту і початок строку відбуття покарання обчислюється з 13 березня 2007 року.

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, уроженець м. Червонограда Львівської області, проживаючий у АДРЕСА_6, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, учень Червоноградської школи-інтернату, інвалід з дитинства, не судимий, засуджений за ст. ст. 187 ч.2,69 ч.1 КК України до чотирьох років позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно за сукупністю злочинів ОСОБА_13 призначене покарання у вигляді чотирьох років та трьох місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_13 залишено взяття під варту і початок строку відбуття покарання обчислюється з 21 квітня 2007 року.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, який

народився та проживає у АДРЕСА_7, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, судимий 24.06. 2005 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст. ст. 186 ч.2,75 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік та шість місяців, засуджений за ст. 186 ч. 3 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та невідбутого покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 24.06. 2005 року засудженому ОСОБА_10 остаточно за сукупністю вироків призначене покарання у вигляді чотирьох років та одного місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_10 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту і початок строку відбуття покарання обчислюється з 24 грудня 2007 року.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_8, уроженець м. Червонограда Львівської області, проживаючий у АДРЕСА_8, росіянин, громадянин України, з середньою освітою, інвалід 2-ої групи, в силу ст. 89 КК України не судимий, засуджений за ст. 198 КК України до одного року позбавлення волі, за ст. 304 КК України до одного року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно за сукупністю злочинів ОСОБА_18 призначене покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_18 залишено взяття під варту і початок строку відбуття покарання обчислюється з 21 квітня 2007 року.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, який народився та проживає у АДРЕСА_9, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, в силу ст. 89 КК України не судимий, засуджений за ст. 187 ч.2 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна та за ст. 304 КК України до одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_12 призначене покарання у вигляді семи років та трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_12 залишено взяття під варту і початок строку відбуття покарання обчислюється з 21 квітня 2007 року.

За вироком суду засуджений ОСОБА_11 в один із днів середини жовтня 2005 року, в нічний час за попередньою змовою із неповнолітнім засудженим ОСОБА_14 проникли в гараж, який розташований поблизу автостанції, що по вул. Львівській у м. Соснівці Львівської області і незаконно заволоділи належним потерпілому ОСОБА_19 мотоциклом «Мінськ» вартістю 500 грн., після чого з місця вчинення злочину втекли.

Неповнолітній засуджений ОСОБА_14 о 22.00. год. 20.08. 2006 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння за попередньою змовою з неповнолітніми засудженими ОСОБА_16 та ОСОБА_15 біля прохідної шахти «Надія», що у м.Соснівка Львівської області відкрито викрали у потерпілої ОСОБА_20 сумку вартістю 60 грн., в якій знаходились її особисті речі, спричинивши останній шкоду на суму 585 грн.

В один із днів першої декади вересня 2006 року о 22.00. год. неповнолітній засуджений ОСОБА_14, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння за попередньою змовою групою осіб з неповнолітніми засудженими ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_16 з застосуванням дерев’яних штахет біля будинку АДРЕСА_10 вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_21, застосувавши щодо нього насильство, яке є небезпечним для життя та здоров’я особи, стали наносити йому численні удари по тілу та голові, завдаючи йому фізичного болю та використовуючи чисельну перевагу. Однак, після того як потерпілий вирвав з рук засуджених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 штахети і почав захищатись, засуджені з місця вчинення злочсину втекли, не довівши свій злочинний намір до кінця по причинах, які не залежали від їх волі.

Неповнолітній засуджений ОСОБА_14 за попередньою змовою групою осіб з неповнолітніми засудженими ОСОБА_16, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 о 21.30. год. в один із днів першої декади вересня 2006 року поблизу будинку АДРЕСА_11 шляхом застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_22, збили його з ніг і заволоділи годинником вартістю 5 грн. та грошима в розмірі 5 грн., а всього спричинили йому шкоду на суму 10 грн.

Неповнолітній засуджений ОСОБА_15 за попередньою змовою групою осіб з неповнолітніми засудженими ОСОБА_16 та ОСОБА_17 о 23.00. год. 11.10. 2006 року з метою здобуття коштів для придбання спиртного проникли в квартиру АДРЕСА_12 і коли в коридор вийшла потерпіла ОСОБА_23 засуджені ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 нанесли останній декілька ударів кулаками в обличчя, спричинивши їй фізичний біль, після чого відвели її у кімнату, де наказали роздягнутися і в цей момеент неповнолітній засуджений ОСОБА_17, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та винятковим цинізмом повалив потерпілу на ліжко та за допомогою ріжучого предмету розрізав на ній сукню.

В цей же час неповнолітні засуджені ОСОБА_15 та ОСОБА_16, виходячи за межі домовленості з неповнолітнім засудженим ОСОБА_17 увійшли в другу кімнату і почали вимагати у потерпілої ОСОБА_24, яка лежала на ліжку гроші в розмірі 40 грн. причому засуджений ОСОБА_15 почав наносити їй удари кулаками по голові, а засуджений ОСОБА_16 стягнув її з ліжка і вони у двох почали наносити їй удари ногами по голові та іншим частинам тіла, спричинивши останній тяжкі тілесні ушкодження від яких наступила смерть потерпілої. Одержавши від престарілої ОСОБА_25 гроші в сумі 10 грн. та переконавшись, що потерпіла ОСОБА_24 померла засуджені з місця злочину втекли.

Засуджений ОСОБА_11 будучи неповнолітнім за попередньою змовою в групі з малолітнім ОСОБА_26, щодо якого застосовані примусові заходи виховного характеру.в один із днів кінця жовтня 2006 року увійшли в квартитру АДРЕСА_13 у якій проживає потерпілий ОСОБА_27 і погрожуючи останньому застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого відкрито заволоділи його майном на суму 300 грн.

Засуджений ОСОБА_11 будучи неповнолітнім за попередньою змовою з засудженими ОСОБА_10 та малолітнім ОСОБА_28, щодо якого застосовані примусові заходи виховного характеру, в один із днів першої декади листопада 2006 року зайшли до будинку потерпілого ОСОБА_29, який розташований у м. Соснівка, 28 кілометр Львівської залізниці, стали наносити останньому удари ногами та руками по різних частинах тіла, завдаючи йому фізичного болю і відкрито заволоділи його майном на суму 69 грн. 50 коп.

Засуджений ОСОБА_11, який на той час був неповнолітнім за попередньою змовою групою осіб з неповнолітнім засудженим ОСОБА_14 та малолітнім ОСОБА_28, щодо якого застосвоані примусові заходи виховного характеру, о 19.00. год. в один із днів першої декади листопада 2006 року увійшли в квартиру АДРЕСА_14 в якій проживає ОСОБА_27, але на той час знаходився потерпілий ОСОБА_29, шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, а також погрожуючи застосуванням такого насильства у випадку вчинення їм опору, відкрито заволоділи його майном на суму 221 грн.

Засуджений ОСОБА_18 достовірно знаючи про те, що ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 є неповнолітніми, а ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_10 є малолітнім, діючи спільно 29.11. 2006 року біля 21.00. год., завідомо знаючи про те, що музичний центр «Хітачі» напередодні викрадений малолітнім ОСОБА_28 щодо якого застосовані примусові заходи виховного характеру з квартири потерпілого ОСОБА_30 за адресою АДРЕСА_15, що у м.Соснівка Львівської області на території пожежної частини збули вказаний музичний центр ОСОБА_31 за 15 грн.

Засуджений ОСОБА_11, будучи неповнолітнім, за попередньою змовою в групі з засудженим ОСОБА_12 та неповнолітнім засудженим ОСОБА_14 о 23.30. год.

14.02. 2007 року поблизу будинку АДРЕСА_16 з застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров’я вчинили напад на потерпілу ОСОБА_32, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я та заволоділи її майном на суму 258 грн.

Засуджений ОСОБА_12 достовірно знаючи про те, що засуджені ОСОБА_14

07.03. 2001 року народження, а ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 є неповнолітніми своїми перконаннями схилив їх до вчиення злочину, а саме розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_32, який мав місце 14.02. 2007 року.

Вирок суду оскаржили прокурор Ковальчук О.Г., захисник ОСОБА_2.в інтересах засудженого ОСОБА_10 та засуджені ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Засуджені ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 Р.І., ОСОБА_10, ОСОБА_18 вирок суду не оскаржували.

В апеляції прокурор, який приймав участь у справі просить оскаржуваний вирок в частині засудження неповнолітнього ОСОБА_17 скасувати через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону і невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і постановити новий вирок за яким призначити йому покарання за ст. 296 ч.4 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі і за ч. 3 ст. 187 КК України у вигляді семи років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України остаточно шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_17 покарання у вигляді семи років та шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна. На думку апелянта при призначенні покарання щодо ОСОБА_17 з застосуванням ст. ст. 75,104,69 КК України судом не було враховано, що він вчинив два умисні злочини, один з яких є особливо тяжким, його активну роль при цьому, а тому таке покарання не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів, ступені його участі у них та наслідкам, які наступили. Так, на думку апелянта, судом безпідставно перекваліфіковано дії засудженого з ч.4 на ч.1 ст. 296 КК України, оскільки вважає, що як в процесі досудового слідства так і в суді встановлено, що засуджений ОСОБА_17 за допомогою ножа з винятковим цинізмом розрізав одяг на потерпілій, в присутності інших осіб оголив її тіло, завдавши при цьому фізичного болю. Апелянт зазначає, що судом неправильно призначене покарання за ч.1 ст. 296 КК України неповнолітньому засудженому ОСОБА_17 у вигляді одного року обмеження волі, оскільки відповідно до п. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до певних категорій осіб, в тому числі і до неповнолітніх. Просить апеляцію задоволити.

У своєму доповненні до апеляції, які надійшли 30.05. 2008 року прокурор, який приймав участь у справі просить оскаржуваний вирок змінити через невідповідність висновків суду, викладених у ньому, фактичним обставинам справи та неправильного застосування кримінального закону, а саме перекваліфікувати дії неповнолітніх засуджених ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14 і ОСОБА_13 по епізоду першої декади 2006 року, щодо вчинення розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб на потерпілого ОСОБА_21 зі ст. 187 ч.2 КК України на ст. 15,186 ч.2 КК України. Виключити із обвинувачення неповнолітньому засудженому ОСОБА_17 за епізодом від 11.10. 2006 року щодо потерпілої ОСОБА_24 вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та визнати його винним за ч.1 ст. 296 КК України. Виключити із обвинувачення неповнолітньому ОСОБА_14 за епізодом від 29.11. 2006 року щодо потерпілого ОСОБА_30 вчинення ним злочину, передбаченого ст. 198 КК України. Перекваліфікувати дії неповнолітніх засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_11 по пред’явленому в обвинуваченні епізоду першої декади листопада 2006 року щодо потерпілих ОСОБА_27 і ОСОБА_29 з ч. 3 на ч.2 ст. 186 КК України.

Просить визнати винними зазначених засуджених за наступними статтями кримінального закону та приначити відповідне покарання, зокрема:

Неповнолітньому засудженому ОСОБА_15 за ст. 186 ч.2 КК України чотири роки позбавлення волі, за ст. ст. 15,186 ч.2 КК України - чотири роки позбавлення волі, за ст. 187 ч.4 КК України - вісім років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. 121 ч.2 КК України - сім років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_15 покарання у виді восьми років та трьох місяців позбавлення волі без конфіскації майна, з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Неповнолітньому засудженому ОСОБА_16 за ст. 186 ч.2 КК України - чотири роки позбавлення волі, за ст. ст. 15,186 ч.2 КК України - чотири роки позбавлення волі, за ст. 187 ч.4 КК України - вісім років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. 121 ч.2 КК України - сім років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_16 покарання у виді восьми років та одного місяця позбавлення волі без конфіскації майня з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Неповнолітньому засудженому ОСОБА_17 за ст. 296 ч.1 КК України - сорок п’ять діб арешту.

Неповнолітньому засудженому ОСОБА_14 за ст. 187 ч.2 КК України - сім років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. ст. 15,186 ч.2 КК України -чотири роки позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України - чотири роки позбавлення волі, за ст. 186 ч. 3 КК України - чотири роки та шість місяців позбавлення волі, за ст. 289 ч.2 КК України - п’ять років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_14 покарання у виді семи років та одного місяця позбавлення волі без конфіскації майна з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Неповнолітньому засудженому ОСОБА_11 за ст. 186 ч. 3 КК України чотири роки та шість місяців позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України чотири роки позбавлення волі, за ст. 289 ч.2 п’ять років позбавлення волі та за ст. 187 ч.2 КК України сім років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді семи років та одного місяця без конфіскації майна. У відповідності до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 17.11. 2006 року і остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді семи років та трьох місяців позбавлення волі без конфіскації майна з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Неповнолітньому засудженому ОСОБА_13 за ст. ст. 15,186 ч.2 КК України - чотири роки позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України - чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити Галаті Руслану

Ярославовичу покарання у виді чотирьох років та трьох місяців позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

В частині засудження ОСОБА_10, ОСОБА_18 та ОСОБА_12 вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 23 грудня 2008 року строк на апеляційне оскарження цього вироку було поновлено частково лише щодо засуджених ОСОБА_13 та ОСОБА_17

Як видно із змісту апеляції неповнолітнього засудженого ОСОБА_11 останній просить пом’якшити призначене щодо нього покарання та не позбавляти його волі, оскільки на його думку винність його не доведена, потерпіла за одним епізодом його не опізнала, під час проведення досудового слідства на нього чинився моральний та фізичний тиск, а також судом не врахований його поганий стан здоров’я і те, що він доглядав за престарілою бабусею, злочини вчиняв будучи неповнолітнім. У вчиненому щиро розкаявся.

Засуджений ОСОБА_12 у поданій ним апеляції та клопотанні просить вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 24.12. 2007 року скасувати, а справу направити для проведення додаткового розслідування. На думку апелянта, судове рішення грунтується на припущеннях та догадках і суд не вправі був в основу вироку брати лише його явку з повинною, яка була написана ним під тиском та погрозами з боку працівників міліції. Вважає, що судом безпідставно були відхилені його клопотання про обов’язковий допит потерпілої, йому не були роз’яснені його процесуальні права, а також суд безпідставно прийняв до уваги показання неповнолітнього засудженого ОСОБА_28, які були написані під диктовку слідчого і який його оговорив.

Зі змісту апеляції неповнолітнього засудженого ОСОБА_13 вбачається, що він просить прийняти по справі за його обвинуваченням законне рішення, оскільки він не погоджується із засудженням за ч.2 ст. 186 КК України.

Неповнолітній засуджений ОСОБА_14 у своїй апеляції просить пом’якшити призначене щодо нього покарання, оскільки у вчинених злочинах він щиро розкаявся, у майбутньому злочинів не вчинятиме, просить дати йому можливість вести чесне життя. Крім цього апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно засудив його за двома епізодами пред’явленого обвинувачення за якими винності своєї він не визнав.

Захисник ОСОБА_2 у поданій апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_10 вважає вирок суду першої інстанції щодо її підзахисного незаконним оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи. Так, на думку апелянта, судом не було взято до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_29 про те, що засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_28 та ОСОБА_10 він особисто пустив у квартиру. Крім цього, апелянт зазначає, що коли ОСОБА_28 та ОСОБА_33 зустріли ОСОБА_10 останні обдурили його, повідомивши, що ОСОБА_29 побив неповнолітнього ОСОБА_28 і попросили у нього захисту. При таких обставинах вважає, що умисел у ОСОБА_10 був спрямований не на вчинення грабежу, а на захист неповнолітніх від неправомірних дій ОСОБА_29

Апелянт зазначає, що судом безпідставно не прийнято до уваги показання неповнолітніх засуджених ОСОБА_18 та ОСОБА_11 в тій частині, що перебуваючи у помешканні потерпілого ОСОБА_10 лише розмовляв з ним, а коли останній почав шарпанину той лише вдарив його у плече. Крім цього в апеляції зазначено, що її підзахисний жодних годинників не бачив і не брав, про їх викрадення довідався лише під час проведення досудового слідства, а самі речові докази були вилучені у неповнолітнього засудженого ОСОБА_11 ( т. 3 а.с. 184). Оскільки судом не зібрано об’єктивних доказів щодо умислу у засудженого ОСОБА_10 на вчинення грабежу, то судом на думку апелянта було призначене занадто суворе покарання, а тому просить вирок суду змінити, звільнити її підзахисного від кримінальної відповідальності за ст. 186 ч. 3 КК України та звільнити його з-під варти.

Крім цього в адресу суду надійшли заяви засуджених ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_14 про застосування щодо них акту амністії.

Заслухавши доповідача, пояснення засуджених, доводи захисників, законних представників, міркування прокурора, який доповнення до апеляції, які були прийняті судом першої інстанції підтримав та частково погодився з апеляціями засуджених, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що дповнення до апеляції прокурора слід задоволити частково, апеляції засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_14 - задовільнити, апеляції засуджених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 задовільнити частково, а апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_10 залишити без задоволення, оскаржуваний вирок змінити та частково скасувати, а щодо ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_12 змінити та пом’якшити їм покарання, а також змінити його в частині кваліфікації і щодо ОСОБА_10

Так, колегія суддів приходить до висновку, що слід погодитись з доводами державного обвинувачення в тій частині щодо перекваліфікації дій засуджених ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 по епізоду інкримінованого їм вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_21 з ч.2 ст. 187 КК України на ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України, оскільки як в процесі досудового слідства так і в судовому засіданні не здобуто доказів вчинення розбійного нападу, потерпілому були спричинені легкі тілесні ушкодження (т. 3 а.с. 211-212), умисел засуджених був спрямований на вчинення пограбування, однак майном потерпілого вони не заволоділи, оскільки останній чинив опір, вирвав штахетину і розігнав злочинців.

Слушне покликання державного обвинувачення на те, що слід виключити з обвинувачення неповнолітньому засудженому ОСОБА_17 вчинення ним 11.10. 2006 року злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України щодо ОСОБА_23, оскільки жодних дій спрямованих на майном чи коштами потерпілої він не вчиняв і як ствердили засуджені ОСОБА_15 та ОСОБА_16 останній лише ножем розрізав плаття на потерпілій, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 296 КК України.

За цим епізодом обвинувачення слід також перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_15 з ч.4 ст. 187 КК України на ч. 3 ст. 187 КК України як вчинення ролзбійного нападу шляхом проникнення у житло, оскільки в процесі вчинення злочину потерпілій ОСОБА_24, яка біля 23.00. год. 11.10. 2006 року знаходилась в квартирі АДРЕСА_17, було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, які і призвели до її смерті і останній був засуджені за ч.2 ст. 121 КК України.

Фактичні обставини вчинення цього злочину засудженим ОСОБА_15 не оспорюються.

Відтак, в частині засудження ОСОБА_17 за ст. ст. 187 ч. 3,69 КК України оскаржуваний вирок слід скасувати, а кримінальну справу в цій частині обвинувачення провадженням слід закрити за відсутністю у його діях складу злочину на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України.

Таке ж рішення, на думку колегії суддів, слід прийняти і в частині засудження ОСОБА_16 за ст. ст. 187 ч.4,69 КК України, оскільки останній мети на заволодіння майном потерпілої не мав, а лише в групі разом з ОСОБА_15 наніс останній тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили її смерть і за ч.2 ст. 121 КК України він засуджений.

Крім цього органом досудового слідства дії засуджених ОСОБА_11 за епізодом відкритого викрадення майна з квартири АДРЕСА_18 у якій проживає потерпілий ОСОБА_27 і яке мало місце в кінці жовтня 2006 року, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та малолітнього ОСОБА_28, щодо якого застосовані примусові заходи виховного характеру, по епізоду відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_29 з будинку, що по 28 кілометрі Львівської залізниці у м.Соснівка Львівської області, яке мало місце в першій декаді листопада 2006 року та засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_14 та малолітнього ОСОБА_28, щодо якого застосовані примусові заходи виховного характеру, по епізоду відкритого викрадення в першій декаді листопада 2006 року майна з квартири АДРЕСА_18 у якій проживає потерпілий ОСОБА_27 кваліфіковані за ч. 3 ст. 186 КК України.

За цією ж статтею обвинувачення вони і засуджені судом першої інстанції.

Однак з такою кваліфікацією їх дій колегія суддів погодитись не може, оскільки як видно з пояснень самих засуджених, потерпілих та вивчених матеріалів справи у свої помешкання злочинців потерпілі впускали добровільно, раніше всі вони були знайомі, а тому така кваліфікуюча ознака як вчинення відкритого заволодіння чужим майном шляхом проникнення у житло відсутня і їх дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України.

Що стосується тверджень захисника ОСОБА_2 про непричетність її підзахисного ОСОБА_10 до вчиненого грабежу то такі спростовуються перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, суд першої інстанції належним чином оцінив показання потерпілого ОСОБА_29 про те, що його били всі троє злочинців, які і заволоділи його майном.

Засуджений ОСОБА_11 ( т. 3 а.с.143-145) ствердив, що один з викрадених у

будинку потерпілого ОСОБА_29 годинників малолітній ОСОБА_28 передав ОСОБА_10

Такі ж показання дав і малолітній ОСОБА_28

Що стосується апеляції засудженого ОСОБА_12, який ІНФОРМАЦІЯ_11 помер, щодо його непричетності до інкримінованого йому злочину, колегія суддів приходить до висновку, що таку слід розглядати, і за епізодом засудження за розбійний напад на потерпілу ОСОБА_32, що мало місце о 23.30. год. 14.02. 2007 року поблизу будинку АДРЕСА_16 перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_14 з ч.2 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 186 КК України, а засуджених ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з ч.2 ст. 187 КК України на ст. 27 ч.4, ст. 186 ч.2 КК України.

До такого переконання колегія суддів прийшла з наступних підстав.

Як вбачається з пояснень самої потерпілої ОСОБА_32 (т.4 а.с.153-154) її наздогнав один із хлопців, штовхнув її, від чого вона впала обличчям до асфальту, після чого вирвав сумку з речами.

З явки з повинною, показань та проведеного відтворення за участю засудженого ОСОБА_11 ( т.5 а.с. 83-86) ОСОБА_14 повалив потерпілу на землю, наніс декілька ударів, заволодів її сумочкою. Вони з ОСОБА_12 стояли неподалік.

Такі ж показання дав і засуджений ОСОБА_14( т.5 а.с.97-102), який ствердив, що в процесі того як він виривав сумочку потерпіла впала.

Крім цього, під час досудового слідства проводилась ставка віч на віч між засудженими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (т.5а.с.298) в ході якої ОСОБА_11 ствердив, що потерпілу на землю повалив ОСОБА_14, який і заволодів її майном, а він з ОСОБА_12 участі в пограбуванні не приймав.

Будучи допитаним як обвинувачений (т.5 а.с.310) засуджений ОСОБА_14 ствердив, що пограбувати потерпілу запропонував ОСОБА_12 на що він погодився, наздогнав її, повалив на землю і забрав сумочку. ОСОБА_12 та ОСОБА_11 знаходилися в стороні.

Факт участі у вчиненні даного злочину визнав і засуджений ОСОБА_12 у написаній ним явці з повинною ( т. 5 а.с.300).

Як видно з довідки, яка надійшла в адресу апеляційного суду Львівської області засуджений ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_11. У зв’язку з цим колегія суддів вважає, що його апеляцію слід розглядати, однак не призначати щодо нього покарання.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_14 засуджений за ст. 198 КК України, однак відповідно до ст. 22 КК України на час вчинення інкримінованого йому злочину він не досяг віку з якого наступає кримінальна відповідальність, а тому вирок в цій частині слід скасувати, а справу провадженням закрити.

Слід задоволити заяву засудженого ОСОБА_17 про застосування щодо нього акту амністії.

Що стосується заяв засуджених ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_14 про застосування щодо них акту амністії, то такі до задоволення не підлягають, оскільки останні засуджені за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Керуючись ст. ст. 362,365 ч.2,366,367,369,371,373,377,379 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Доповнення до апеляції прокурора Ковальчука О.Г. строк на подання якої судом першої інстанції було задоволено частково задовольнити частково.

Апеляції засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_14 задовольнити, апеляції засуджених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 задовольнити частково, а апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 24 грудня 2007 року щодо ОСОБА_14, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 змінити та частково скасувати, а щодо ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_12 змінити та пом’якшити їм покарання, а щодо ОСОБА_10 вирок змінити і вважати засудженими за цим вироком:

ОСОБА_11 за ст. 289 ч.2 КК України до п’яти років позбавлення волі, перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 186 КК України на ст. 186 ч.2 КК України і пом’якшити йому покарання до чотирьох років позбавлення волі, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 187 КК України на ст. 27 ч.4, ст. 186 ч.2 КК України і пом’якшити йому покарання до чотирьох років позбавленння волі та за ст. 198 КК України залишити покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_11 покарання у виді п’яти років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 17. 11. 2006 року і вважати ОСОБА_11 засудженим до п’яти років та трьох місяців позбавлення волі.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_12 з ст. 187 ч.2 КК України на ст. 27 ч.4 ст. 186 ч.2 КК України і залишити кваліфікацію його дій за ст. 304 КК України.

На підставі п.8 ч.1 ст. 6 КПК України кримінальну справу щодо ОСОБА_12 провадженням закрити у зв’язку зі смертю засудженого.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_13 з ч.2 ст. 187 КК України на ст. 15 ч.2, ст. 186 ч.2 КК України і з застосуванням ст. 69 КК України пом’якшити йому покарання до трьох років позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України пом’якшити покарання до трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_13 визначити покарання у виді трьох років та одного місяця позбавлення волі.

ОСОБА_14 за ст. 289 ч.2 КК України до п’яти років позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, перекваліфікувати його дії з ст. 186 ч. 3 на ч.2 ст. 186 КК України і пом’якшити йому покарання до чотирьох років позбавлення волі, перекваліфікувати його дії за одним епізодом обвинувачення з ч.2 ст. 187 КК україни на ст. 15 ч.2, ст. 186 ч.2 КК України і пом’якшити йому покарання до чотирьох років позбавлення волі, за ст. 187 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України пом’якшити йому покарання до чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначитии ОСОБА_14 покарання у виді п’яти років позбавлення волі.

В частині засудження ОСОБА_14 за ст. 198 КК України вирок скасувати, а кримінальну справу в цій частині обвинувачення провадженням закрити, оскільки він не є суб’єктом даного злочину у відповідності до ст. 22 КК України.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_10 з ч. 3 ст. 186 КК України на ч.2 ст. 186 ч.2 КК України і залишити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати покарання невідбуте за вироком Червоноградського міського суду Львіської області від 24.06. 2005 року і остаточно визначити ОСОБА_10 покарання у виді чотирьох років та одного місяця позбавлення волі.

Пом’якшити покрання призначене щодо ОСОБА_17 за ст. 296 ч.1 КК України до шести місяців арешту.

На підставі ст. ст. 75,104 КК України ОСОБА_17 від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_17 періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

В частині засудження ОСОБА_17 за ст. 187 ч. 3,69 КК України вирок суду скасувати і кримінальну справу в цій частині провадженням закрити за відсутністю у його діях складу злочину на підставі п.2 ч.1. ст. 6 КПК України.

Задоволити заяву засудженого ОСОБА_17 про застосування щодо нього акту амністії і на підставі п.»а» ст. 1 Закону України від 12.12. 2008 року «Про амністію» звільнити його від призначеного покарання.

У відповідності до ч.2 ст. 365 КПК України за вказаним вироком суду вважати засудженими:

ОСОБА_15 за ст. ст. 121 ч.2,69 КК України до шести років позбавлення волі, перекваліфікувати його дії зі ст. 187 ч.4 КК України на ст. 187 ч. 3 КК України і пом’якшити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України до п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. 186 ч.2 КК України залишити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 187 КК України на ст. 15, ч.2 ст. 186 ч.2 КК України і пом’якшитийому покарання до чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворгого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_15 покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

Пом’якшити ОСОБА_16 призначене щодо нього покарання за ст. 121 ч.2 КК України і з застосуванням ст. 69 КК України до п’яти років позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України залишити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі та перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 187 КК України на ст. 15 ч.2, ст. 186 ч.2 КК України і пом’якшити покарання до чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покараннь визначити ОСОБА_16 покарання у виді п’яти років та шести місяців позбавлення волі.

В частині засудження ОСОБА_16 за ст. ст. 187 ч.4,69 КК України вирок суду скасувати і кримінальну справу в цій частині провадженням закрити за відсутністю у його діях складу злочину на підставі п.2 ч.1. ст. 6 КПК України.

В поданих засудженими ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_14 про застосування щодо них акту амністії - відмовити.

В решті цей вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом шести місяців.