Справа № 11а-165/2009 рік

Категорія ст. 121 ч. 1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Пташинський І.А.

Доповідач Приколота Ю.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2009 року Колегій суддів Судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області

в складі:

Головуючого: Галапаца І.І.

суддів: Партики І.В., Приколоти Ю.А.

з участю прокурора Горин У.І.

та захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Буци А.М. на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України направлена Самбірському міжрайонному прокурору Львівської області для проведення додаткового розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що о 23.30. год. 27.04. 2008 року напроти будинку 141, що по вул. Галицькій, неподалік Народного Дому «Просвіта», в с.Ралівка Самбірського району Львівської області, умисно наніс удари ножем потерпілому ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив останньому проникаючу колото-різану рану задньої поверхні грудної клітки справа, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

У своїй постанові про направлення справи на додаткове розслідування суд зазначив, що досудовим слідством не проводився детальний огляд місця події і протокол з цього приводу не складався. Суд указав і про те, що досудовим слідством не встановлені та не допитані свідки, яким свідок ОСОБА_4 розповів про обставини та місце викидання невідомого предмета підсудним ОСОБА_2. Крім цього не встановлені та не допитані всі свідки щодо передачі знайденого ножа свідком ОСОБА_5 свідку ОСОБА_6. Досудовим слідством не встановленов якому положенні знаходився потерпілий ОСОБА_3 в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень. Також під час проведення досудового слідства не встановлено місце знаходження сорочки потерпілого ОСОБА_3 у яку він був одягнений в момент спричинення тілесних ушкоджень, не долучено її до матеріалів справи як речовий доказ та не проведено необхідних слідчих дій з метою ідентифікації ножа, яким потерпілому були спричинені ножові поранення. Досудовим слідством не вилучався та не досліджувався одяг підсудного ОСОБА_2 на предмет наявності на ньому крові потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_7 Крім цього під час проведення досудового слідства не встановлено та не допитано всіх очевидців та учасників подій, які мали місце 27.04. 2008 року о 23.30. год. Поблизу Народного Дому «Просвіта» в с Ралівка Самбірського району Львівської області щодо обставин справи. Повертаючи справу для проведення додаткового розслідування суд зазначив те, що поза увагою досудового слідства залишилась та обставина, що підсудний ОСОБА_2 є лівшею, хоча з показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4 всі дії, які мають безпосереднє значення по справі ОСОБА_2 виконував правою рукою. У зв’язу з цим не з’ясовано чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3, а також іншу не проникаючу колото-різану рану задньої поверхні грудної клітки зліва; міг нанести лівша. Крім цього, досудовим слідством не надано жодної правової оцінки показанням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 щодо обставин, місця та причин виникнення бійки, кола осіб, які приймали у ній участь, наявних побоїв у ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та інших і не враховані ті обставини, які ствердили підсудний ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3, що вони не тільки не перебували між собою у неприязних відносинах, а взагалі не були між собою знайомими, що безсумнівно впливає на кваліфікацію дій учасників зазначених подій, в тому числі і на кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_2 На думку суду досудове слідство було проведене з порушенням вимог ст. 22 КПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, обвинувачення побудоване на припущеннях, а зазначені неповнота та неправильність досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Постанову суду оскаржив прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції.

На думку апелянта, в процесі досудового слідства винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України доведена повністю здобутими по ній доказами, які знайшли своє об»активне підтвердження і в процесі судового слідства. Апелянт вказує і на те, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності як під час досудового слідства так і в суді ОСОБА_2 та його законний представник ОСОБА_12 перешкоджали встановленню істини по даній справі шляхом матеріального впливу як на потерпілого так і на свідків..Апелянт покликається і на те, що судом не вжито передбачених законом заходів щодо допиту всіх осіб, які зазначені у списку доданому до обвинувального висновку. Апелянт вважає, що суд безпідставно відмовив у допиті свідка ОСОБА_13 (а.с.114), інших свідків та осіб на виклику та допиті яких наполягав державний обвинувач з метою об’єктивної та всебічної перевірки показів підсудного ОСОБА_2, а також перевірки версії висунутої захистом підсудного щодо його непричетності до вчинення тяжкого злочину Відмова суду щодо вжиття необхідних заходів про виклик в судове засідання та допиту ряду свідків як з числа тих на показаннях яких ґрунтується державне обвинувачення, а також тих, необхідність у допиті яких виникла безпосередньо при розгляді кримінальної справи судом, на думку апелянта, свідчить про порушення принципу неупередженості суду та не бажанні встановити істину. Просить постанову скасувати і направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Після доповіді суддею апеляційного суду суті постанови, повідомлення ким та в якому обсязі вона оскаржується, заслухавши міркування прокурора про скасування постанови з наведених в апеляційному поданні підстав, доводи захисника, який просить відмовити в апеляції, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід задоволити з наступних підстав.

Повертаючи справу для проведення додаткового розслідування суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку, що ряд представлених досудовим слідством доказів є не спроможними.

Слушним є покликання апелянта про те, що слід було допитати всіх осіб, які зазначені в додатку до обвинувального висновку, зокрема тих на показаннях яких ґрунтується державне обвинувачення та тих, необхідність у допиті яких виникла безпосередньо під час розгляду справи.

На думку колегії суддів, суду першої інстанції слід було допитати експерта, в разі необхідності призначити відповідну експертизу, а також згідно вимог ст. 315-1 КПК України слід було доручити органу, який проводив розслідування виконати відповідні слідчі дії.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що лише за умови виконання зазначених вимог суду першої інстанції слід постановити законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 362,365,366,367,368,374,377,379 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Буци А.М. задовільнити.

Постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2008 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 121 ч. 1 КК України Самбірському міжрайонному прокурору Львівської області для проведення додаткового розслідування - скасувати, а справу скерувати на новий розгляд у той же суд, але в іншому складі.