Справа №11а-34/09
Головуючий у 1 інстанції Марчук І.С.
Категорія ст. ст. 187 ч.2,390 ч.2,394,289 ч. 3,185 ч.2,289 ч.2 КК України
Доповідач: Танечник І.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року березня 10 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Танечника І.І.
Суддів Гнатіва Н.І., Тенюха В.П.
з участю прокурора Гнатіва Я.І.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією
засудженого ОСОБА_2
на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 червня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Довге Іршавського району Закарпатської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, невійсьвозобов’язаний, раніше судимий:
-24.12.1998 року Дрогобицьким міським судом Львівської області за ст. 206 ч.2 КК України (1960 року) на 1 рік позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
-30.10.2001 року Городоцьким районним судом Львівської облает і за ст. ст. 142 ч.2,141 ч.2,215-3 ч.1 із застосуванням ст. ст. 42,43 КК України (1960 року) на 6 років 6 місяців позбавлення воли. Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 24.12.2003 року невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі замінено на обмеження волі строком 3 роки 1 місяць 24 дні, проживаючий за адресою - АДРЕСА_1
засуджений:
-за ст. 390 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;
-за ст. 187 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
-за ст. 394 КК України на 2 роки позбавлення волі;
-за ст. 289 ч. 3 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
-за ст. 185 ч.2 КК Україн и на 3 роки позбавлення волі;
-за ст. 289 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.
На підставі ч.1ст. 70 КК України ОСОБА_2 шляхом часткового складання призначених покарань обрано покарання у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього йому належного на праві власності майна.
Згідно ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте ОСОБА_2 покарання за вироком Городоцького районного суду Львівської області від 30 жовтня 2001 року та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 11 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 140 грн. матеріальної шкоди.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами по справі.
Зараховано ОСОБА_2 у строк відбуття покарання 1 рік 10 місяців 25 днів - час перебування його під вартою та лікування в психіатричних лікарнях.
Засуджений ОСОБА_2 знаходиться під вартою з 19 грудня 2006 року.
ОСОБА_2 визнаний винуватим і засуджений за те, що він, відбуваючи покарання у вигляді обмеження волі в Долинській ВК № 118, будучи ознайомлений з режимом утримання в місцях обмеження волі, 22 жовтня 2004 року з дозволу адміністрації Долинської ВК № 118 здійснив короткочасний виїзд в лікувальний заклад Долинської стоматологічної поліклініки для консультації та цього ж дня о 15 год. 25 хв., зловживаючи довірою адміністрації установи, з метою ухилення від подальшого відбуття покарання самовільно залишив приміщення медичного закладу і не повернувся в Долинську ВК № 118.
Крім того, ОСОБА_2 05 січня 2005 року в період часу між 19 та 22 годинами під час поїздки на автомобілі радіо-таксі „063" марки „Нісан" д.н.з. НОМЕР_1 між с.с. Брониця та Лішня Дрогобицького району з метою заволодіння чужим майном скоїв напад на водія ОСОБА_3 поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя і здоров’я, яке полягало у приставленні до потерпілого пневматичного пістолета та фізичного насильства у вигляді нанесення удару в лице пістолетом, внаслідок чого водій ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження. Внаслідок чого під психологічним та фізичним тиском передав ОСОБА_2 своє майно на суму 748 грн.
Крім того, ОСОБА_2 після скоєння розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3 05 січня 2005 року в період часу між 22 та 23 годинами пересів на автомобіль радіо-таксі „058" марки ВАЗ 2205 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 Під час поїздки даним автомобілем в м.Дрогобич Львівської області з метою заволодіння чужим майном скоїв напад на водія ОСОБА_4, поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя і здоров’я, у формі приставления до останнього пневматичного пістолета марки МР-654-К калібру 4,5 мм НОМЕР_3 та - невстановленого пістолета. Потерпілий ОСОБА_4, розцінивши ці пістолети як вогнепальну зброю, а вищенаведені дії як погрозу їх застосування, під психічним тиском передав ОСОБА_2 гроші в сумі 95 грн.
Крім того, ОСОБА_2, проходячи медичне лікування в Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні, 30 листопада 2006 року о 22 год.30 хв. грубо порушив режим - самовільно вчинив втечу з 18-го відділення Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, де перебував з 09 серпня 2006 року на підставі судового рішення про застосування примусового лікування.
Крім того, ОСОБА_2 09 грудня 2006 року в м.Дрогобич Львівської області о 03 год. 00 хв., маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, захопив автомобіль таксі марки ВАЗ-2101 для поїздки в м.Трускавець під керуванням водія ОСОБА_5. Під час руху, погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров’я водія, якому приставив до голови газо-балонний пістолет та висловив вимогу про виконання його вказівок стосовно маршруту руху. Продовжуючи свої злочинні дії, повертаючись з м.Трускавця, ОСОБА_2 при виїзді з М.Дрогобича на вул. Самбірській самовільно сів за кермо автомобіля, а водій ОСОБА_5, по вимозі ОСОБА_2 сів пасажиром. Далі ОСОБА_2 автомашиною рухався в сторону м.Самбора та приїхав в с.Мала Озимина Самбірського району, де наказав водієві покинути автомобіль. Після чого ОСОБА_2, незаконно заволодівши транспортним засобом, направився на ньому в сторону м.Самбора, однак між селами Кульчиці-Ралівка Самбірського району з’їхав в кювет та скрився з місця пригоди. Зазначеними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 3.062 грн.72 коп.
Крім того, ОСОБА_2, являючись особою, яка раніше вчинила розбій, 09 грудня 2006 року приблизно о 03 год. 15 хв., перебуваючи в салоні автомобіля таксі марки ВАЗ-2101 р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5., який замовляв для поїздки в м.Трускавець, маючи умисел на заволодіння чужим майном, вчинив напад, погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, приставивши до голови потерпілого ОСОБА_5. газобалонний пістолет, заволодів грошима останнього в сумі 80 грн.
Крім того, ОСОБА_2 09 грудня 2006 року приблизно о 04 год.30 хв., керуючи незаконно заволодівшим автомобілем „таксі" марки ВАЗ-2101, який належить потерпілому ОСОБА_5, між селами Кульчиці-Ралівка Самбірського району Львівської області з’їхав у кювет, де, маючи умисел на крадіжку чужого майна, таємно викрав з салону автомобіля автомагнітолу, мобільний телефон на загальну суму 752 грн.
Крім того, ОСОБА_2 18 грудня 2006 року приблизно о 19 год.30 хв. в м.Самборі Львівської області, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, перебуваючи в салоні автомобіля „таксі", де застосував насильство, що не є небезпечним для життя і здоров’я водія автомобіля ОСОБА_6, яке полягало у нанесенні потерпілому ударів кулаком в обличчя. Після чого висловив вимогу водієві таксі про виконання його вказівок стосовно маршруту руху. Проїжджаючи повз адміністративного приміщення „Самбір-Укрпошта", яке розташоване на пл. Конюшкевича, 1, водій ОСОБА_6, скориставшись можливістю, вимкнув двигун, забрав ключі з замка запалювання, на ходу вибіг з автомобіля і втік. ОСОБА_2 у відсутності власника перемістив автомобіль, що належить ОСОБА_6, з пл. Конюшкевича на вул. Коперніка, отримавши можливість керувати транспортним засобом, але був затриманий працівниками міліції. Своїми діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 16.385 грн.86 коп.
Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції (т.З а.с. 360-364) та доповненнях до неї (т.З а.с. 381-386,388) зазначав про те, що вирок відносно нього не відповідає вимогам закону, а міра покарання - занадто сувора. Вказував на те, що працівниками міліції сфальсифікована проти нього справа за обвинуваченням по ст. 187 ч.2 КК України, де потерпілими проходять гр.гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4; його дії безпідставно кваліфіковано за ст. 289 ч. 3 КК України по епізоду з потерпілим ОСОБА_5. Вважав, що місцевим судом упереджено розглянуто його справу, оскільки не було допитано в судовому засіданні 5 потерпілих та 12 свідків, а також не розглянуто його клопотання про допуск до справи в якості захисника його сестри ОСОБА_7 Просив оскаржуваний вирок скасувати, направити справу на новий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, міркування адвоката та засудженого про необхідність скасування вироку, думку прокурора про законність і обґрунтованість такого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 323 КПК України вирок може бути обгрунтовано лише тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому слід неухильно додержуватися вимог ст. 257 КПК України про безпосереднє дослідження судом першої інстанції всіх зібраних на досудовому слідстві і додатково поданих доказів.
Колегією суддів встановлено, що місцевим судом наведені вимоги закону належним чином не виконувались, незважаючи і на ту обставину, що підсудний ОСОБА_2 категорично заперечив свою причетність до пред’явленого йому обвинувачення в судовому засіданні.
Так, судом першої інстанції безпосередньо не досліджувалися докази, забрані слідством, про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. ст. 390 ч.2,394 КК України, але його було визнано винуватим і засуджено за ці злочини.
Крім того, суд першої інстанції, не вживши процесуальних заходів до потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо їх забезпечення в судовому засіданні, не допитавши їх в суді в присутності підсудного, визнав останнього винуватим у вчиненні розбійного нападу на цих громадян та засудив його за ст. 187 ч.2 КК України.
Крім того, судом без належного обґрунтування та дослідження доказів по справі, тому передчасно, виключено з обвинувачення ОСОБА_2 епізоди, де потерпілими визнані гр.гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також - обвинувачення за ст. 309 ч.1 КК України.
Згідно постанови головуючого по справі від 16 травня 2008 року (т. 3 а.с. 267"а") кримінальна справа № 1-65/2007 р. про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. ст. 394,289 ч. 3,185 ч.2,289 ч.2 КК України об’єднана з кримінальною справою № 1-206/2005 р. про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. ст. 215-3 ч. 3 КК України (1960 року), 187 ч.1,187 ч.2,390 ч.2,309 ч.1. Виклику в судове засідання підлягали сім потерпілих та дев’ятнадцять свідків (т.2 а.с. 124-125, т. 3 а.с. 237), а допитано в судовому засіданні двох потерпілих і одного свідка. При цьому матеріали справи не містять даних про те, що судом першої інстанції вживались заходи до забезпечення решти потерпілих та свідків в судові засідання.
Таким чином колегією суддів встановлено однобічність та неповноту судового слідства при розгляді даної справи, яка полягає в тому, що судом не були допитані потерпілі, свідки, покази яких можуть вплинути на підтвердження чи спростування пред’явленого ОСОБА_2 обвинувачення.
Крім того, в матеріалах кримінальної справи міститься клопотання підсудного ОСОБА_2 від 19 листопада 2007 року (т. 3 .а.с. 297) про визнання захисником його сестру ОСОБА_7, яке у встановленому порядку судом не було вирішено по суті, чим порушено право підсудного на захист, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
Викладені обставини є правовою підставою для скасування оскаржуваного вироку за апеляцією засудженого ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 362,366,368,379 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задоволити.
Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 червня 2008 року відносно ОСОБА_2 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.