33-15/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2009 р. м. Львів

Апеляційний суд Львівської області у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в складі:

головуючого - судді Голубицького С.С.,

при секретарі - Семчишин М.Б.,

за участю скаржника ОСОБА_1 та його захисника - Івасіва А.П., розглянувши апеляцію ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2008 року по справі про адміністративне правопорушення -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців.

Згідно постанови суть скоєного ним адміністративного правопорушення полягає у тому, що він 22 вересня 2008 року о 10 год. 50 хв. у м. Львові на перехресті вул. Городоцьої- Чернівецької керуючи автомобілем "Пежо" д.н. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку "Рух по смугах" та виїхав на відокремлену смугу зустрічного руху чим змусив водіїв, які рухались у зустрічному напрямку, зменшувати швидкість і напрямок руху, тим самим створив аварійну обстановку і порушив вимоги п.5.17.1 додатку 1 Правил дорожнього руху України.

В своїй апеляції і доповненні до неї ОСОБА_1 вказує, що про час і місце розгляду справи районним судом він не повідомлявся, а тому не міг бути присутнім у судовому засіданні і давати з цього приводу свої пояснення. Покриття автодороги на вказаному проміжку знаходиться в аварійному стані, має вибоїни, провали бруківки, перешкоди у вигляді стовпів і рейок трамвайної лінії, дорожній рух належно не врегульований, дорожня розмітка відсутня, внаслідок чого, щоб уникнути пошкоджень автомобілів, водії інколи змушені частково змінювати траєкторію руху і частково виїжджати на смугу зустрічного руху. Зважаючи на викладені обставини він просить апеляційний суд вказану постанову районного суду скасувати і закрити провадження в справі через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Також останній просить поновити Йому строк на апеляційне оскарження рішення, який був пропущений ним з поважних причин, поскільки про няявність вказаної постанови йому стало відомо лише 12 грудня 2008 року.

В судовому засіданні скаржник та його захисник вимоги апеляції підтримали повністю і просили її задовольнити.

Вислухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи та надані скаржником додаткові документи апеляційний суд встановив наступне.

При розгляді апеляції в своїх поясненнях щодо обставин скоєння правопорушення скаржник суду пояснив, що у вказаний в постанові день близько 18 год. 50 хв. дійсно керував автомобілем "Пежо" н.з. НОМЕР_1 рухаючись на перехресті вул. Городоцької - Чернівецької в м. Львові. Припускає, що під час руху у зв’язку з ускладненістю проїзду на даному участку, незадовільним дорожнім покриттям і відсутністю дорожньої розмітки при виконанні маневру міг випадково частково виїхати на зустрічну смугу руху, однак повністю автомобілем на зустрічну смугу руху, як це вказано в постанові районного суду і протоколі складеному інспектором ДАІ, не виїжджав і будь-якої аварійної ситуації для зустрічних автомобілів не створював.

Згідно ч.4 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність за дане правопорушення настає у випадку, коли недодержання водіями вимог дорожніх знаків спричинило створення аварійної обстановки, тобто примусило інших учасників дорожнього руху різко змінювати швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів щодо забезпечення безпеки.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 685572 складеного інспектором ДАІ 22 вересня 2008 року, вбачається, що ОСОБА_1 22.09.2008 р. близько 18 год. 50 хв. під час руху автомобілем в районі перехрестя вул. Городоцька - Чернівецька в м. Львові не виконав вимогу дорожнього знаку 5.17.1 "Рух по смугах" і виїхав на відокремлену смугу зустрічного руху, чим створив аварійну ситуацію всім автомобілям які рухались у зустрічному напрямку, змусивши їх різко гальмувати та змінювати напрямок руху.

Проте у вказаному протоколі не зафіксовані номери автомашин для водіїв яких ОСОБА_1 створив аварійну обстановку, а також в матеріалах справи відсутні пояснення цих водіїв чи свідків.

Не вказано конкретних автомобілів для яких ОСОБА_1 було створено аварійну ситуацію і в постанові районного суду.

Між тим, сам ОСОБА_1 визнавши факт його виїзду частиною автомобіля на смугу зустрічного руху категорично заперечує створення ним при цьому аварійної обстановки для інших учасників дороженього руху.

Дані заперечення скаржника матеріалами справи не спростовані.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують створення ОСОБА_1 у вказаній ситуації аварійної обстановки апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав факт порушення ним вимог дорожнього знаку 5.17.1 "Рух по смугах" і частковий виїзд керованого ним автомобіля на смугу зустрічного руху, що, проте, не спричинило створення аварійної ситуації, апеляційний суд на підставі зібраних у справі доказів приходить до висновку про недодержання ним під час керування автомобілем вимог дорожніх знаків, без створення аварійної обстановки, та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП (в редакції Закону № 2350-III від 05.0.4.2001 року) в зв’язку із чим вважає необхідним постанову районного суду в частині наданої ним кваліфікації дій ОСОБА_1 змінити, одночасно задовольнивши вимоги його апеляції частково.

Поскільки в судовому засіданні при розгляді апеляції було встановлено, що про час і місце розгляду адміністративних матеріалів щодо нього скаржник районним судом не повідомлявся, в зв’язку із чим участь у розгляді справи не брав, а про наявність оскарженої постанови довідався від працівників ДАІ лише 12 грудня 2008 року і 18 грудня того-ж року оскаржив її в апеляційному порядку, апеляційний суд визнає причини пропуску ним строку на оскарження постанови поважними і поновлює його.

При вирішенні питання про визначення розміру накладення адміністративного стягнення за скоєне ОСОБА_1 правопорушення апеляційний суд виходить із змісту ст. 8 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8,294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Личаківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2008 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП змінити. Перекваліфікувати його дії з ч.4 ст. 122 КУпАП на ч.2 ст. 122 того-ж КУпАП (в редакції Закону № 2350-ІІІ від 05.04.2001 року) на підставі якої накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, в сумі 8 грн. 50 коп..

Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.