Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії та стягнення розміру неотриманої пенсії, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2009 року,
у с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом у серпні 2009 року.
Зазначав, що він є інвалідом 2-ї групи, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації Чорнобильської катастрофи і тому вважає, що відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому повинні нараховувати та виплачувати пенсію в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно ст. 50 цього ж Закону відповідачем повинна щомісячно нараховуватись додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Оскільки йому нараховується та виплачується значно менший розмір пенсії, просив задовольнити його позов.
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2009 року зазначений позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області в перерахунку ОСОБА_5 додаткової і державної пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України від 28 лютого 1991 року “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період часу з 1 червня 2008 року по 31 травня 2009 року.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області:
- здійснити перерахунок ОСОБА_5 державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як особі, віднесеній до категорії 1, по ІІ групі інвалідності – не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- здійснити перерахунок ОСОБА_5 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи – 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області на користь ОСОБА_5 недоотриману державну пенсію, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи, за період часу з 1 червня 2008 року по 31 травня 2009 року в розмірі 37814 грн. 65 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України допущено постанову до негайного виконання в частині суми стягнення за один місяць – 3145 грн. 15 коп.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача заперечувала доводи апеляційної скарги через їх безпідставність. Просила відхилити апеляційну скаргу, а судове рішення змінити вказавши у рішенні строк з якого відповідач має здійснювати перерахунки.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_5 є інвалідом 2-ї групи, його захворювання пов’язане з виконанням обов’язку по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
8 травня 2009 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області із заявою про проведення йому перерахунку пенсії як інваліду 2-ої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), з дотриманням умов ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 1 червня 2008 року по 30 квітня 2009 року і виплатити йому недоотриману пенсію в розмірі 30 544 грн. З 1 травня 2009 року провести перерахунок пенсії, встановити і виплачувати її в розмірі 3984 грн. З 1 травня 2009 року призначити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю і виплачувати її в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком (373,50 грн.) згідно ст. 50 цього ж Закону і виплатити йому недоотриману додаткову пенсію з 1 червня 2008 року по 30 квітня 2009 року в розмірі 4059 грн.75 коп.
Листом управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області від 18 вересня 2009 року №Д-18 в задоволенні вимог ОСОБА_5 відмовлено.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, а саме щодо вирішеного судом питання про стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої державної пенсії, а також додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи, за період часу з 1 червня 2008 року по 31 травня 2009 року в розмірі 37814 грн. 65 коп.
Виходячи із вимог позову та задоволених судом вимог вбачається, що перерахунок пенсії та виплата її з 1 червня 2008 року на вказаних у судовому рішенні умовах, які суд у судовому рішенні зобов’язав відповідача провести, передбачають (включають в себе) також і виплату відповідачем позивачу різниці між отриманими пенсійними та іншими виплатами та розміром, який буде визначено після зазначеного перерахунку.
Крім того, у судовому рішенні суд безпідставно вдався до відповідних перерахунків розміру пенсії позивачки на свій розсуд, усупереч тому, що ці обов’язки, відповідно до положень частини 2 статті 5, частини 1 статті 58 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, покладаються виключно на органи Пенсійного фонду України.
За таких обставин сума пенсійних виплат (37814 грн. 65 коп.), яка визначена судом як фактично заборгована (недоотримана) позивачем за період з 1 червня 2008 року по 31 травня 2009 року не може бути визнана як така, що нарахована правильно та у відповідності до вимог Закону.
Сума вказаної вище різниці пенсії має бути нарахована тим органом (посадовою особою цього органу, автоматизованою системою) на який покладено Законом обов’язок проводити відповідні нарахування пенсій.
Отже в цій частині судове рішення не може залишатись в силі, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Постанова суду у вказаній вище її частині підлягає зміні з визнанням безпідставними висновків суду щодо цього питання та з виключенням із резолютивної частини постанови суду відповідного абзацу, а саме - абзацу 6 про стягнення з управління Пенсійного фонду у Вінницькому районі Вінницької області на користь ОСОБА_5 недоотриманої державної пенсії, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІ групи, за період часу з 1 червня 2008 року по 31 травня 2009 року в розмірі 37814 грн. 65 коп.
В решті оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
Згідно із ст.ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР) особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Крім того, особам, віднесеним до 1 категорії виплачується державна пенсія, розмір якої для інвалідів в усіх випадках не може бути нижчим: по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 та № 654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Такі доводи не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Виходячи із Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, апеляційні скарги на постанови судів у адміністративних справах розглядаються загальними апеляційними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України з перевіркою дотриманням судом першої інстанції положень КАС України.
Із матеріалів справи не вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, положення КАС України, що призвели до неправильного вирішення спору, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом вказаних норм не можна визнати обґрунтованими і такими, що дають підстави для скасування судового рішення.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, ст. 15, ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, ст.313, ч.2 ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 24 вересня 2009 року у цій справі змінити.
Виключити із резолютивної частини постанови суду абзац 6 про стягнення з управління Пенсійного фонду у Вінницькому районі Вінницької області на користь ОСОБА_5 недоотриману державну пенсію, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду II групи, за період часу з 1 червня 2008 року по 31 травня 2009 року у розмірі 37 814 грн. 65 коп.
В решті залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: