Справа № 22ц -2394/2006 р.

Головуючий у 1-й інстанції Сердинський,В.С. Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.

суддів Мережко М.В., Касьяненко Л.І.

при секретарі Козак І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ВАТ „Птахофабрика Київська" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю потерпілого, -

встановила:

В грудні 2005 р. позивачі звернулися в суд із зазначеною позовною заявою. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2006 р. зупинено провадження в даній справі з підстав, передбачених п.4 ст.201 ЦПК України.

Позивачі подали апеляційну скаргу на зазначену ухвалу і просять її скасувати, посилаючись на її незаконність.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ст.201 ЦПК України суд зобов"язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупиняючи провадження в справі, суд обґрунтовував свої висновки тим, що дану справу неможливо розглядати до вирішення кримінальної справи.

Однак з такими висновками повністю погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що позов пред"явлений на підставі ст.ст. 1168,1187, 1188, 1200 ЦК України, якими передбачено відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки і внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки та відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.

Як вбачається з позовної заяви, позивачі посилаються на те, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а саме: 07 червня 2004 р. о 18 год. 50 хв. автомобіль „Фольксваген" державний номер НОМЕР_1 під керуванням їхнього сина ОСОБА_5, рухаючись по Броварському шосе в напрямку м. Бровари, зіткнувся з автомобілем ПАЗ державний номер НОМЕР_3, який належить відповідачу, під керуванням ОСОБА_6, який здійснював поворот у бік м. Бровари у невстановленому місці.

Даний автомобіль ПАЗ буксирував автомобіль ГАЗ державний номер НОМЕР_2, який   належить також відповідачу під керуванням ОСОБА_7.

Як вбачається з позовної заяви, обидва автомобілі і ПАЗ і ГАЗ належать відповідачу ВАТ „Птахофабрика Київська".

Судом встановлено, що по факту загибелі ОСОБА_5 Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що дана кримінальна справа направлена восени 2004 р. в експертну установу, де знаходиться і до теперішнього часу.

Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Суд в порушення ч.б ст. 130 ЦПК України при проведенні попереднього судового засідання не з"ясував кому належать автомобілі ПАЗ державний номер НОМЕР_3 та ГАЗ державний номер НОМЕР_2, на якій підставі ними керували відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_7, чи перебували вони в трудових відносинах з відповідачем, також не вирішив питання про притягнення їх до участі в справі в якості сторін чи третіх осіб в залежності від обставин справи.

Як вбачається з протоколу попереднього судового засідання від 16.02.2006 р. до участі в справі був притягнутий в якості третьої особи ОСОБА_8, а в позовній заяві зазначений ОСОБА_7

Таком чином колегія суддів вважає, що суд в порушення ч.б ст. 130 ЦПК України не вирішив питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, тобто не встановив особу, яка здійснювала 07 червня 2004 р. в момент даної ДТП діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд поспішно прийшов до висновку про те, що дану справу неможливо розглядати до вирішення кримінальної справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвалу суду від 31.05.2006 неможливо визнати законною і обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п.З ст.312 ЦПК України, оскільки суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2006 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки відповідно до ч.І ст.324 ЦПК України не перешкоджає подальшому провадженню в справі.

Головуючий:

Судді: