Справа 1-273

2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 травня 2010 року

Корольовський районний суд м.Житомира в складі :

головуючого  Покатілова О.Б.

при секретарі Панченко І.А.

з участю прокурора Супрунова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м. Житомира, гр-на України,  неодруженого, невійськовозобов’язаного, з середньою освітою, непрацюючого, прож. АДРЕСА_1, раніше, в силу ст.. 89 КК України,  не судимого,

за ст. 185 ч.3 КК України,-

встановив :

ОСОБА_1 18 листопада 2009 року о 10 год. 30 хв., перебував неподалік приміщення дитячого садочка № 56 м. Житомира, що за адресою: м. Житомир, вул. Гагаріна, 31 де помітив трансформаторну підстанцію № 326, яка належить ВАТ «ЕК» «Житомиробленерго», що в м.Житомирі Житомир, пров. 3-й Госпітальний, 4. В цей час у ОСОБА_1 виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з вказаної підстанції. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, в цей же день, час та місці, підійшов до трансформаторної підстанції № 326, яка належить ВАТ «ЕК» «Житомиробленерго», що за адресою: м. Житомир, пров. 3-й Госпітальний, 4, та користуючись тим, що поблизу немає сторонніх осіб і його дії залишаються ніким не поміченими, за допомогою ручки для дверного замка, яку мав при собі, відчинив металеві двері, які ведуть до приміщення підстанції, після чого зняв із петель кріплення та переніс їх на територію дитячого садочка № 56 м. Житомира, що за адресою: м. Житомир, вул. Гагаріна, 31. Після цього, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії направлені на таємне викрадення чужого майна, повернувся до трансформаторної підстанції № 326, яка належить ВАТ «ЕК» «Житомиробленерго», що по пров. 3-й Госпітальний, 4, м. Житомира, де пересвідчившись в тому, що поблизу немає сторонніх осі та за його діями ніхто не спостерігає, через утворений ним раніше шляхом зняття вхідних дверей отвір, проник до приміщення трансформаторної підстанції № 326, яка належить ВАТ «ЕК» «Житомиробленерго», що за адресою: м. Житомир, пров. 3-й Госпітальний, 4, що є сховищем. Далі, ОСОБА_1, не припиняючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, зняв з петель кріплення металеві двері комірки, та з викраденими дверима з даного місця зник.

Таким чином ОСОБА_1 таємно викрав чуже майно, яке належить ВАТ «ЕК» «Житомиробленерго», а саме:

-   металеві двері, розміром 2,20x1 м, вартістю 351 грн. 88 коп.;

-   металеві двері, розміром 0,60x1,50 м, вартістю 351 грн. 88 коп., а всього на загальну суму 703 грн. 76 коп.

Підсудний свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що він 18.11.2009 року, близько 10 год. 30 хв., він проходячи через територію дитячого садка № 56, що за адресою: м. Житомир, вул. Гагаріна, 31 помітив Трансформаторну підстанцію № 326, яка розташована за огорожею даного дитячого садка за адресою: м. Житомир, пров. 3-й Госпітальний, 4. Коли він підійшов ближче до даної ТП-326 він побачив, що вхід до неї здійснюється через одностворчасті металеві двері, коричневого кольору. В цей момент він вирішив викрасти дані двері та в подальшому здати їх на пункт прийому металобрухту, отримавши за це гроші. Дані двері не були замкнені, а були зачинені на ригель від врізної ручки, самої ручки не було, а був лише металевий виступ чотирикутної форми. Після чого він,   щоб  відчинити  дані  двері  пішов  до  себе  додому,  де  взяв  накладну ручку  та повернувшись до даної ТП-326 за допомогою даної ручки відчинив даний ригель та припіднявши двері, зняв їх із навісів та переніс на територію вищевказаного дитячого садка. Коли він знімав дані металеві вхідні двері, то в цей момент помітив, що в середині даного ТП-326 є ще одні металеві двері, якими він також вирішив незаконно заволодіти, тобто викрасти. Дані двері були сірого кольору, на яких будь-яких замикаючих пристроїв не було та вони були відчинені. Дані двері він також зняв із навісів та переніс до дверей, які він зняв перед цим. Так як дані двері були тяжкі, а він був сам, то він вирішив піти додому та взяти візок, щоб за допомогою нього перевезти двері до пункту прийому металобрухту. Йшовши по дорозі додому по пров. 2-му Бердичівському в м. Житомирі, він зустрів свого знайомого ОСОБА_2 та попросив його, щоб він допоміг йому перевезти вищевказані металеві двері. На дане прохання ОСОБА_2 погодився, але останньому він не повідомив, що дані двері він викрав. Після чого вони разом із ОСОБА_2 пішли до нього додому, де взяли візок та пішли до даного ТП-326. Прийшовши до вищевказаного ТП-326 вони поклавши вказані двері на візок та пішли по вул. Гагаріна, що в м. Житомирі, а саме у сторону пункту прийому металобрухту, що по АДРЕСА_2. Прийшовши до даного пункту прийому металобрухту вони здали обоє дверей та він отримав гроші за них в сумі 75 грн., які в подальшому витратив на власні потреби, а саме продукти харчування.

Вина підсудного повністю підтверджується :

- протоколом огляду місця пригоди від 19.11.2009 року, згідно якого було оглянуто ділянку місцевості, що розташована по пров. 3-му Госпітальному, 4 в м. Житомирі, звідки було викрадено із ТП-326 двоє металевих дверей (ас 5-6);

- протоколом огляду місця пригоди від 02.02.2010 року, згідно якого було приміщення кабінету 5-ти поверхового будинку, що по вул. В. Бердичівська, 87 в м. Житомирі, в ході проведення якого було вилучено у присутньої ОСОБА_1 дверну ручку та візок (ас 26-27);

- протоколом відтворення обставин та обстановки події від 17.02.2010 року, за участю підозрюваного ОСОБА_1, згідно якого останній розповів та показав як і при яких обставинах він незаконно проникнув до ТП-326, за адресою: м. Житомир, пров. 3-й Госпітальний, 4, звідки таємно викрав чуже майно, а саме двоє металевих дверей (ас 46-50).

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного доведеною повністю та кваліфікує його дії за ст.. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у сховище.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ст. 185 ч.3 КК України, є  тяжким.

Підсудний раніше до кримінальної відповідальності притягувався, але попередня судимість погашена у встановленому порядку, за місцем проживання характеризується позитивно, на даний час не працює.

Обставинами, що пом”якшує покарання підсудному є : визнання вини, щире розкаяння у скоєному.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного по справі не виявлені.

Крім того суд враховує, що вчинений підсудним злочин несе підвищену суспільну небезпеку, оскільки міг понести за собою непередбачувані наслідки  (підстанція була незачинена, до неї мали вільний доступ сторонні громадяни, що могло призвести до загибелі людей).

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства можливе, тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 п.п.3,4 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, термін випробування встановити на три роки. Зобов’язати засудженого : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ЕК» «Житомиробленерго» 703 грн. 76 коп. цивільного позову.

Речові докази по справі : дверну ручку та металевий візок, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: