справа № 2-4512/07

РІШЕННЯ

Іменем України

15.04.2008 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої – судді         Медвідь Н.О.

при секретарі         Лагоді Н.В.

за участю адвоката:         Мєстєчкіної О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вишневої міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Вишневої міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, посилаючись на те, що позивачці ОСОБА_1 , на праві користування згідно договору оренди від 20.09.2001 року, укладеного на 9-ть років, належить земельна ділянка в АДРЕСА_1 ?. На вказаній земельній ділянці до 1997 року в неї знаходився торгівельний кіоск малої архітектурної форми.

У 1997 році з дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 26.09.1997 року №6 та за затвердженим проектом вони з чоловіком перебуваючи у зареєстрованому шлюбі побудували по АДРЕСА_2 нежиле приміщення - торгівельний павільйон площею 32м , який був прийнятий в експлуатацію актом державної технічної комісії від 27.11.2007 року.

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської Ради від 30.09.1997 року, їй був наданий дозвіл на відкриття побудованого торгового павільйону.

У 2001 році настала необхідність облаштувати фасад торгівельного павільйону, здійснити його внутрішнє перепланування, що в свою чергу призвело до відхилення від проектної документації.

У своєму висновку від 04.12.2001 року, 7-й загін ДПО Києво-Святошинського району вказав, що не заперечує проти корегування проектної документації на будівництво торгівельного павільйону в АДРЕСА_2 .

Згідно заключения головного санітарного лікаря Києво-Святошинського району від 12.08.2002 року, реконструкція торгівельного павільйону ПП ОСОБА_3 під підприємство торгівлі та громадського харчування не призведе до порушення санітарно-епідеміологічних норм.

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської Ради від 27.07.2004 року №74/35, позивачці надано дозвіл на проведення будівельних робіт по облаштуванню фасаду, благоустрою прилеглої території та внутрішньому переплануванню діючого кафе з розширенням існуючого кіоску канцтоварів та перенесенням літнього майданчика до торгового центру.

Згідно з рішенням виконкому Вишневої міської Ради, вона здійснила вказані перепланування нежилого приміщення торгового павільйону по АДРЕСА_2 .

У 2007 року за її зверненням Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації була складена інвентаризаційна справа нежилого приміщення по АДРЕСА_2 , в якому вказано, що всі приміщення торгового павільйону, що на поверхневому плані зазначений під літерою "А", є об`єктам самочинного будівництва.

Таким чином, враховуючи те, що об`єкти самочинного будівництва по АДРЕСА_2 , були побудовані на земельній ділянці, яка знаходиться в її користуванні згідно договору оренди від 20.09.2001 року, і вказаним будівництвом права інших осіб не порушені, оскільки до початку будівництва нею були отримані відповідні дозволи, вважає, що за ним та за її чоловіком ОСОБА_2 , враховуючи, що вони разом здійснили будівництво торгового павільйону перебуваючи в шлюбі, має бути визнано право власності на ці об`єкти в рівних частках за кожним.

Тому просила визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину нежилого приміщення торгового павільйону по АДРЕСА_2 , що на поверхневому плані інвентаризаційної справи зазначене під літерою "А" та визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину нежилого приміщення торгового павільйону по АДРЕСА_2 , що на поверхневому плані інвентаризаційної справи зазначене під літерою "А".

В ході судових засідань позивачі уточнили свої позовні вимоги посилаючись на те, що позивачці ОСОБА_1 , на праві довгострокового користування, згідно договору оренди від 20.09.2001 року, укладеного на 10-ть років, належить земельна ділянка в АДРЕСА_2 площею 148 кв.м. забудованих земель запасу міської Ради.

27.11.2003 року XVI сесія XXXIV скликання надала дозвіл на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення на площі 148 кв.м. розташованої по АДРЕСА_2 .

На вказаній земельній ділянці у 1997 році з дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 26.09.1997 року №6 та за затвердженим проектом вони з чоловіком, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, побудували по АДРЕСА_2 нежиле приміщення - торгівельний павільйон площею 32 кв.м, який був прийнятий в експлуатацію актом державної технічної комісії від 27.11.2007 року.

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської Ради від 30.09.1997 року, їй був наданий дозвіл на відкриття побудованого торгового павільйону.

У 2001 році настала необхідність облаштувати фасад торгівельного павільйону, здійснити його внутрішнє перепланування на що було отримано рішення виконкому Вишневої міської Ради, а також отримано висновок від 04.12.2001 року, 7-го загону ДПО Києво-Святошинського району де вказано, що не має заперечень проти корегування проектної документації на будівництво торгівельного павільйону в АДРЕСА_2 .

Згідно висновку головного санітарного лікаря Києво-Святошинського району від 12.08.2002 року, реконструкція торгівельного павільйону ПП ОСОБА_3 під підприємство торгівлі та громадського харчування не призведе до порушення санітарно-епідеміологічних норм.

27.02.2004 року виконком Вишневої міської Ради надав дозвіл на корегування проектної документації по розміщенню торгівельного павільйону- кафе та добудови "Салону краси".

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської Ради від 27.07.2004 року №74/35, мені надано дозвіл на проведення будівельних робіт по облаштуванню фасаду, благоустрою прилеглої території та внутрішньому переплануванню діючого кафе з розширенням існуючого кіоску канцтоварів та перенесенням літнього майданчика до торгового центру.

Згідно з рішення виконкому Вишневої міської Ради, позивачка здійснила вказане будівництво та перепланування нежилого приміщення - торгового павільйону по АДРЕСА_2 . В результаті було побудовано торговий павільйон (частина будівлі двоповерхова) габаритними розмірами 13,25 X 14,2 м та площею частин приміщень, підрахованою за внутрішнім обміром 208,1 кв.м., поруч розміщений торговий павільйон розмірами 3,0 х8,94 м.

У 2007 року за її зверненням Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації була складена інвентаризаційна справа нежилого приміщення по АДРЕСА_2 , в якому вказано, що всі приміщення торгового павільйону, що на поверхневому плані зазначений під літерою "А", та літерою "Б" є об`єктам самочинного будівництва.

Таким чином, враховуючи те, що об`єкти самочинного будівництва по АДРЕСА_2 , були побудовані на земельній ділянці, яка знаходиться в її користуванні згідно договору оренди від 20.09.2001 року, і вказаним будівництвом права інших осіб не порушені, оскільки до початку будівництва нею були отримані відповідні дозволи, вважає, що за нею та її чоловіком ОСОБА_2 , враховуючи, що вони разом здійснили будівництво торгового павільйону перебуваючи в шлюбі, має бути визнано право власності на ці об`єкти в рівних частках за кожним.

Тому просили визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину нежилого приміщення торгових павільйонів по АДРЕСА_2 , що на поверхневому плані інвентаризаційної справи зазначені під літерою "А" та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину нежилого приміщення торгових павільйонів по АДРЕСА_2 , що на поверхневому плані інвентаризаційної справи зазначене під літерою “А” загальною площею 2081 кв.м. та під літерою “Б”, загальною площею 24, 6 кв.м.

В судовому засіданні позивачі позов підтримали.

Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на те, що на час укладання Договору оренди земельної ділянки № 28 від 20.09.2001 року згідно ч.1., 3 ст. 13 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р. було визначено, що договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі; договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Отже, з 22 жовтня 1998 р. нотаріальне посвідчення договору оренди землі було обов`язковим. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору; на строк більше 5 років - в обов`язковому порядку.

Таким чином представник відповідача стверджує, що Договір оренди земельної ділянки № 28 від 20.09.2001 року був укладений з порушенням чинного законодавства та вважає що нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 є об`єктом самочинного будівництва на земельної ділянці, яка не належить позивачам.

Тому просили в позові відмовити в повному обсязі.

Суд вислухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, позов задовольняє з таких підстав:

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 , на праві довгострокового користування, згідно договору оренди від 20.09.2001 року, укладеного на 10-ть років, належить земельна ділянка в АДРЕСА_2 площею 148 кв.м. забудованих земель запасу міської Ради., що підтверджується договором № 28 оренди земельної ділянки від 20.09.2001 року.

27.11.2003 року XVI сесія XXXIV скликання надала дозвіл на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення на площі 148 кв.м. розташованої по АДРЕСА_2 .

Як встановлено в судовому засіданні, на вказаній земельній ділянці у 1997 році з дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 26.09.1997 року №6 та за затвердженим проектом вони з чоловіком, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, побудували по АДРЕСА_2 нежиле приміщення - торгівельний павільйон площею 32 кв.м, який був прийнятий в експлуатацію актом державної технічної комісії від 27.11.2007 року.

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської Ради від 30.09.1997 року, позивачці був наданий дозвіл на відкриття побудованого торгового павільйону, що підтверджується рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30.09.1997 року.

У 2001 році настала необхідність облаштувати фасад торгівельного павільйону, здійснити його внутрішнє перепланування на що було отримано рішення виконкому Вишневої міської Ради, а також отримано висновок від 04.12.2001 року, 7-го загону ДПО Києво-Святошинського району де вказано, що не має заперечень проти корегування проектної документації на будівництво торгівельного павільйону в АДРЕСА_2 .

Згідно висновку головного санітарного лікаря Києво-Святошинського району від 12.08.2002 року, реконструкція торгівельного павільйону ПП ОСОБА_3 під підприємство торгівлі та громадського харчування не призведе до порушення санітарно-епідеміологічних норм.

27.02.2004 року виконком Вишневої міської Ради надав дозвіл на корегування проектної документації по розміщенню торгівельного павільйону-кафе та добудови "Салону краси", що підтверджується рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради від 27.07.2004 року за № 74/35.

Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської Ради від 27.07.2004 року №74/35, позивачці надано дозвіл на проведення будівельних робіт по облаштуванню фасаду, благоустрою прилеглої території та внутрішньому переплануванню діючого кафе з розширенням існуючого кіоску канцтоварів та перенесенням літнього майданчика до торгового центру.

Згідно з рішенням виконкому Вишневої міської Ради, позивачка здійснила вказане будівництво та перепланування нежилого приміщення - торгового павільйону по АДРЕСА_2 . В результаті було побудовано торговий павільйон (частина будівлі двоповерхова) габаритними розмірами 13,25 X 14,2 м та площею частин приміщень, підрахованою за внутрішнім обміром 208,1 кв.м. , поруч розміщений торговий павільйон розмірами 3,0 х8,94 м.

У 2007 року за її зверненням Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації була складена інвентаризаційна справа нежилого приміщення по АДРЕСА_2 , в якому вказано, що всі приміщення торгового павільйону, що на поверхневому плані зазначений під літерою "А", та літерою "Б" є об`єктам самочинного будівництва.

Згідно ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачає, що відповідні положення щодо захисту права приватної власності поширюються також і на особу, яка хоча не є власником, але володіє майном з підстав, передбачених законом чи договором.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки суд враховує, те, що об`єкти самочинного будівництва по АДРЕСА_2 , були побудовані на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні позивачки згідно договору оренди від 20.09.2001 року, а також ті обставини, що вказаним будівництвом права інших осіб не порушені, а також не порушують протипожежні та санітарні норми, суд вважає за можливе позов задовольнити.

За таких обставин суд вважає, що позивачі разом здійснили будівництво торгового павільйону перебуваючи в шлюбі, тому визнано право власності має бути на вказані об`єкти в рівних частках за кожним.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, оскільки вони відповідають вимогам ст.57-59 ЦПК України.

В той же час суд не бере до уваги доводи представника відповідача, що договір оренди не відповідає вимогам закону, оскільки до даного часу відповідач не мав ніяких претензій щодо будівництва позивачами вищевказаної будівлі. Доводи представника відповідача не спростовують надані позивачем докази

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.328, 331, 367, 375, 376, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину нежилого приміщення торгових павільйонів по АДРЕСА_2 . Що на поверхневому плані інвентаризаційної справи зазначені під літерою “А” загальною площею 2081 кв.м. та під літерою “Б” загальною площею 24, 6 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину нежилого приміщення торгових павільйонів по АДРЕСА_2 , що на поверхневому плані інвентаризаційної справи зазначене під літерою “А” загальною площею 2081 кв.м. та під літерою “Б”, загальною площею 24, 6 кв.м.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення його.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: