ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"30" липня 2007 р. | Справа № 9/181-07-4691А |
м. Одеса справа № 9/181-07-4691А
“30” липня 2007 р. 11 годин 30 хвилин
господарський суд Одеської області
у складі судді господарського суду Одеської області Бакланової Н.В.
при секретарі Русанової Л.О., за участю представників позивача Георгієвої О.М., що діє на підставі довіреності №780/02-09 від 04.05.2007р., представника відповідача: Бугор О.Д., що діє на підставі довіреності №385 від 20.06.2007р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №545 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу № 9/181-07-4691А
За позовом: Болградської міської ради
до відповідача: Ринку Болградської райспоживспілки
про визнання недійсним та скасування акту та додатку до нього
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 05.06.2007р. господарським судом Одеської області відкрито провадження у справі №9/181-07-4691А за позовом Болградської міської ради до відповідача Ринку Болградської райспоживспілки про визнання недійсними та скасування акту встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 13289 кв.м, наданої відповідачу для організації торгової діяльності, та додатку до вказаного акту.
В адміністративному позові Болградська міська рада посилається на те, що в акті визначення в натурі меж земельної ділянки площею 13289 кв. м і додатку до цього акту не вказані дати і місця їх складення, не визначено суміжних землекористувачів цієї земельної ділянки та не надано їх згоди, а також не має підпису Болградського міського голови Качанова В.Х. і не скріплено печаткою міської ради. Крім того, відсутнє рішення Болградської міської ради про надання земельної ділянки площею 13289 кв. м та відсутній протокол засідання земельної комісії міської ради з цього приводу.
Все це, на думку позивача, свідчить про незаконність вищезгаданого акту і додатку до нього, а тому ці акт і додаток мають бути визнані незаконними й скасовані.
Відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на наступне.
Акт встановлення в натурі меж земельної ділянки, наданої Ринку Болградської райспоживспілки для здійснення торгівельної діяльності та додаток до цього акту, було складено спеціалістом міської ради з земельних питань Вербановим Р.А. ще 10.04.2002 р. під час укладення між Болградською міською радою і Ринком Болградської райспоживспілки договору оренди вільної від забудови земельної ділянки площею 13289 кв.м, розташованої за адресою: Одеська область, м.Болград, вул. Асена Христєва, 29. Цей акт і додаток до нього є невід'ємною частиною цього договору.
20.01.2003 р. господарський суд Одеської області, розглянувши справу № 17-5-30/02-10480 за позовом Болградської міської ради до Ринку Болградської райспоживспілки про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.04.2002 р., укладеного між міською радою та Ринком, а також за зустрічним позовом Ринку Болградської райспоживспілки до Болградської міської ради про зобов'язання виконувати умови договору оренди земельної ділянки від 10.04.2002 р., дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки укладено у відповідності до вимог чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні. За наслідками розгляду цієї справи судом було постановлено рішення, яким у задоволенні позову Болградської міської ради відмовлено, а позовні вимоги Ринку Болградської райспоживспілки задоволено повністю. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2003 р. рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2003 р. було залишено без змін.
Розглядаючи вищезгадану справу господарський суд Одеської області дав належну правову оцінку наданим сторонами доказам та в своєму рішенні зазначив, що посилання позивача на відсутність встановлення меж земельної ділянки, яка надана в оренду Ринку Болградської райспоживспілки, не відповідає дійсності. У судове засідання відповідачем надана копія акту встановлення в натурі меж ділянки, наданої Ринку Болградської райспоживспілки, підписаного спеціалістом міської ради по земельним питанням, директором Ринку та користувачем спільної ділянки, а також копія додатку до акту-схеми земельної ділянки.
Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, питання щодо законності оспорюваних акту та додатку до нього вже вирішено господарським судом Одеської області під час розгляду справи № 17-5-30/02-10480 та ці обставини встановлені судовим рішення з цієї справи яке набрало законної сили.
З огляду на викладене посилання позивача на те, що акт визначення в натурі меж земельної ділянки площею 13289 кв. м і додаток до цього акту, які є невід'ємною частиною укладеного 10.04.2002 р. між Болградської міською радою і Ринком Болградської райспоживспілки договору оренди земельної ділянки, є незаконними та не чинними не заслуговують на увагу і не можуть бути прийняті судом до відома.
Відповідач, наполягає на тому, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як заявлені з порушенням строку звернення до суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
П.4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що компетенція адміністративних судів поширюється на, зокрема, спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина перша ст. 100 КАС України встановлює, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо припустити, що про наявність оспорюваного акту і додатку до нього Болградській міській раді не було відомо під час укладення договору оренди земельної ділянки від 10.04.2002 р., то з наданої копії рішення господарського суду Одеської області по справі № 17-5-30/02-10480 від 20.01.2003 р. вбачається, що при винесенні рішення суд надав оцінку документам, які є предметом розгляду в даній справі. Тому про наявність цих документів позивачу було відомо ще в 2003 році, проте до адміністративного суду із позовом про їх незаконність міська рада звернулась чомусь лише зараз, коли минуло більш ніж чотири роки.
З приводу цього суд зазначає наступне. КАС України надає право стороні, яка пропустила строк на звернення до суду відновити пропущений строк у разі, якщо причини, які його спричинили були поважними.
Під час прийняття постанови, відповідно до п.2 ч.1 ст.161 КАС України суд вирішує чи є фактичні дані, що стосуються пропущення строку звернення до суду, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Про поновлення процесуального строку можна говорити тільки тоді, коли мова йде про строки, встановлені законом і тільки за умови їх пропуску з поважних причин. Поновлення процесуального строку означає, що суд надає дозвіл особі, яка з поважних причин пропустила процесуальні строки вчинення окремих дій або подачі документів, здійснити ці дії чи подати документи.
На підставі викладеного, суд вважає, що строк звернення до суду пропущено позивачем без поважних причин і не було обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду у встановлені строки.
За результатами розгляду може бути прийнята постанова про відмову в задоволенні адміністративного позову з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, у цій постанові суд вирішує питання про поважність пропущення зазначеного строку.
Оскільки судом не встановлено поважність причин пропущення процесуального строку, а відповідач наполягає на застосуванні цієї норми, суд відмовляє в задоволені позову.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що відповідно до ст.125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Обов’язок, щодо складання акту про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) покладено на відповідні органи місцевого самоврядування або землевпорядні організаціі, таким чином недоліки в акті, зазначені в позові відбулись саме з вини виконувача цього акту, а тому і позовні вимоги повинні бути направлені до нього.
Керуючись ст. ст. 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторонам надано право на апеляційне оскарження постанови господарського суду Одеської області в порядку ст.ст. 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя