Справа № 2-159-10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ім’ям України
«25» лютого 2010р. м. Слов’янськ
Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий-суддя Геєнко М.Г.
при секретарі - Моїсеєва О.І.
за участю: представника позивача – адвокат ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про розірвання договору довічного утримання,-
В С Т А Н О В И В:
07 жовтня 2009 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача та просить задовольнити свої вимоги у повному обсязі. У обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що 27 травня 2004 року між нею та відповідачем був укладений договір довічного утримання. Згідно умов цього договору вона передала у власність відповідачу житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку, що розташовані в АДРЕСА_1 Відповідач зобов’язався повністю її утримувати, забезпечувати всім необхідним. Однак, відповідач своїх обов’язків по договору не виконує. У зв’язку з викладеним просила розірвати договір довічного утримання, визнати за нею право власності на зазначений будинок і зняти заборону на його відчуження.
В судове засідання позивач не з’явилась, надала суду заяву (а.с.16) з проханням розглядати справу у її відсутності.
Представник позивача, ОСОБА_1, діюча на підставі ордеру від 07.10.2009р., в судовому засіданні навела доводи, аналогічні викладеним у позові, просила позов задовольнити повністю.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час, дату і місце слухання справи судовими повістками та через засоби масової інформації, без поважних причин у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причину своєї неявки, з заявою про розгляд справи у свою відсутність, відповідач до суду не звертався. У зв’язку з чим, ухвалою суду від 25 лютого 2010 року, суд вирішив розглянути дану справу у заочному порядку.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що вони є сусідками ОСОБА_2, яка постійно потребує стороннього догляду. ОСОБА_3 долею позивача, яка є людиною дуже похилого віку, не цікавиться, не годує її і не забезпечує навіть самим потрібним.
Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, у зв’язку з їх законністю та обґрунтованістю, за наступних обставин.
Так, як було належним чином встановлено в судовому засіданні, 27 травня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Слов’янського нотаріального округу ОСОБА_6 по реєстру №3136 (а.с.8).
Як убачається з п. 7 цього договору, ОСОБА_3 взяв на себе обов’язок довічно повністю утримувати ОСОБА_2, забезпечуючи її харчем, одягом, доглядом, необхідною допомогою та зберігаючи в безоплатному користуванні відчужувані житловий будинок та земельну ділянку.
Згідно п. 1 ч.1.ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Пунктом 9 зазначеного договору передбачено, що в разі невиконання його умов він може бути розірваний в суді.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 своїх обов’язків по договору не виконує, ніякого догляду за ОСОБА_2 не здійснює.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність розірвання договору довічного утримання, укладеного між сторонами.
Оскільки згідно ч. 1 ст. 756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на майно, передане за договором довічного утримання.
Згідно викладеного, керуючись ст. ст. 749, 755, 756 ЦК України, 10, 60, 81, 209, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-
Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про розірвання договору довічного утримання – задовольнити повністю.
Розірвати договір довічного утримання, укладений 27 травня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Слов’янського нотаріального округу ОСОБА_6 по реєстру №3136.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою хутіра Брусівка Краснолиманського району Донецької області право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку площею 0,1350 га, що розташовані в АДРЕСА_1
Зняти заборону приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6, на відчуження житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області, через Слов’янський міськрайоний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя М.Г. Геєнко