НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

                            РІШЕННЯ

                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    18 травня 2010 року    справа № 2-140/10     м. Нововолинськ  

        Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

        головуючого                                          судді Свередюка А.В.,

        при секретарі                                                    Гнатюк К.В.,

        за участю позивача                                           ОСОБА_1,

        представника позивача                                     ОСОБА_2,

        відповідача                                                         ОСОБА_3,

        представника відповідача                                 ОСОБА_4,

    розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя, — суд,

встановив:

    24 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

    Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем ОСОБА_3 перебувала в шлюбі з 19 жовтня 1997 року. Сімейне життя з відповідачем не склалось, їх сім'я розпалась, на даний час в провадженні Нововолинського міського суду знаходиться її позов до відповідача про розірвання шлюбу. Під час проживання в шлюбі 30 жовтня 2001 року ними було придбано квартиру в АДРЕСА_1, право власності на дану квартиру оформлене на відповідача. Також 03 червня 2008 року ними було придбано автомобіль марки "DADI SHUTTLE", вартістю 90400 грн., право власності на який теж оформлено на відповідача. Оскільки вказане майно було придбано під час шлюбу, тому просить постановити рішення про поділ спільного майна подружжя шляхом залишення у власності відповідача ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та автомобіля марки "DADI SHUTTLE" 2008 року випуску і стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 228618 грн. 50 коп. грошової компенсації за 1/2 частку вищевказаного автомобіля та грошової компенсації вартості 1/2 частки вищевказаної квартири.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, просили його задоволити.

    В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позов не визнали, ОСОБА_3 пояснив, що вважає майно вказане у позовній заяві ОСОБА_1 не належить до майна спільної сумісної власності подружжя, оскільки з моменту одруження з відповідачкою до придбання спірної квартири ні він ні позивачка жодного дня не працювали і не мали коштів для придбання квартири. Дану квартиру, яка була оформлена на нього купила його мати ОСОБА_6 Також в 2008 року його мати в кредит придбала автомобіль марки "DADI SHUTTLE", оскільки вона працює в Республіці Італія, тому вищевказаний кредит оформила на нього. Вважає, що права спільної сумісної власності не виникло ні на квартиру ні на автомобіль, тому у позові ОСОБА_1 просить відмовити. Крім того зазначив що не погоджується із вартістю автомобіля марки "DADI SHUTTLE", вважає, що на даний час вартість вказаного автомобіля значно зросла.

    Свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона продала квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_3, договір купівлі-продажу квартири у нотаріуса було оформлено на ОСОБА_3 Гроші за квартиру заплатила ОСОБА_6

    Свідок ОСОБА_8 суду показала, що до неї звернулась ОСОБА_6 в пошуках квартири, вона познайомила її з ОСОБА_7, оскільки остання хотіла продати свою квартиру. Знає, що ОСОБА_6 мала намір купити квартиру для себе та свого сина ОСОБА_3

    Свідок ОСОБА_9 суду показала, що є дочкою ОСОБА_7, бачила як ОСОБА_6 давала її матері завдаток за спірну квартиру. Знає, що ОСОБА_6 купувала квартиру для свого проживання та проживання її сина ОСОБА_3 та його сім'ї. Хто є власником купленої квартири вона не знає.

    Свідок ОСОБА_10 суду показала, що є сусідкою ОСОБА_6 Знає, що ОСОБА_6 купила п'ятикімнатну квартиру. Остання проживає в чотирьохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Після покупки квартири сім'я сина ОСОБА_6 переїхала проживати в куплену квартиру. На даний час в чотирьохкімнатній квартирі ОСОБА_6 ніхто не проживає, оскільки остання виїхала на заробітки в Італію, а її чоловік проживає в селі, де доглядає своїх батьків.

    З копії договору купівлі-продажу квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9) вбачається, що власником даної квартири є ОСОБА_3

    З довідки Нововолинського ВРЕР у Волинській області від 13 листопада 2009 року №1176 (а.с.10) вбачається, що на ОСОБА_3 зареєстровано два транспортних засоби: автомобіль марки "DADI SHUTTLE", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки "OPEL KADET", 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

    З довідки  АТ "ОТП Банк" від 11 січня 2010 року №А02-01-3/001 (а.с.88) вбачається, що ОСОБА_3 станом на 11 січня 2010 року має заборгованість по кредитному договору №CL-А02/080/2008 від 06 червня 2008 року в сумі 3596,37 Євро, в заставу по даному кредитному договору оформлено автомобіль марки "DADI SHUTTLE", рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1.

    З інформації ВГРУ "Приватбанк" від 24 грудня 2009 року №10.0.0.0.1/1-643 (а.с.66) вбачається, що за період з 03 січня 2008 року по грудень 2009 на ім'я ОСОБА_3 по системі "Вестерн Юніон" здійснювалось ряд переказів з Республіки Італія від ОСОБА_6 в гривнях, доларах США та Євро.

    З висновку судової будівельно-технічної експертизи №О-39 від 31 березня 2010 року (а.с.113-123) вбачається, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 366837 грн.

    Суд заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та його представника, покази свідків, дослідивши письмові докази приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя слід відмовити.

    Відповідно до с.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

    Відповідно до с.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    Відповідно до ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на квартиру допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

    В суді встановлено, що відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, а тому суд приходить до висновку про неможливість присудження позивачу грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно.

    Постановою пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", а саме в п.22 роз'яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК УКраїни. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

    В п.23 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що  вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

    Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

    Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

    Незважаючи на ці вимоги ЦПК України та СК України позивачем та його представником не надано суду доказів про вартість автомобіля марки "DADI SHUTTLE", рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 на час розгляду справи в суді, оскільки відповідач ОСОБА_3 не погоджується з його вартістю.

    Крім того в суді встановлено, що за відповідачем ОСОБА_3 числиться  заборгованість за договором кредиту в сумі 3596,37 Євро (а.с.88) та на нього зареєстрований ще один транспортний засіб  —  автомобіль марки "OPEL KADET", 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.10), що сторони під час шлюбу придбали інше майно, яке саме і яка його вартість позивач не вказав, а тому вказані обставини унеможливлюють суд встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства та з'ясувувати джерело і час його придбання.

    Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя  шляхом залишення у власності відповідача ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та автомобіля марки "DADI SHUTTLE" 2008 року випуску і стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 228618,50 грн. грошової компенсації за 1/2 частку вищевказаного автомобіля та грошової компенсації вартості 1/2 частки вищевказаної квартири  слід відмовити.

    У відповідності до ст.88 ЦПК України судові витрати слід залишити за сторонами.

    Керуючись ст.10, ст.11, ст.60, ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215, ст.218 ЦПК України, на підставі ст.368, ст.370 ЦК України, ст.60, ст.70, ст.71 СК України, — суд,

вирішив:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя шляхом залишення у власності відповідача ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та автомобіля марки "DADI SHUTTLE" 2008 року випуску і стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 228618 (двісті двадцять вісім тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 50 коп. грошової компенсації за 1/2 (одну другу) частку вищевказаного автомобіля та грошової компенсації вартості 1/2 (одної другої) частки вищевказаної квартири відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий                 підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                       А.В. Свередюк