СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
31 липня 2007 року | Справа № 2-9/1077-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Гавриленко Андрій Федорович, довіреність № б/н від 01.03.07; відповідача: Конєв Роман Володимирович, довіреність № б/н від 21.05.07;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ОЛДІМ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 14.06.2007 у справі № 2-9/1077-2007
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ОЛДІМ"
(вул. Глінки, 72,Сімферополь,95022)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Криму"
(вул. Радищєва, 85,Сімферополь,95007)
про стягнення 161821,80 грн.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду АР Крим від 14.06.2007 у даній справі частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ОЛДІМ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Криму". З останнього на користь позивача стягнута заборгованість в сумі 8947,20 грн., 3 % річних в сумі 523,60 грн., індекс інфляції в сумі 1510,28 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В задоволенні вимог про стягнення заборгованості в сумі 113965,20 грн. і пені за період з 01.01.2005 по 01.07.2005 в сумі 10971,19 грн. відмовлено.
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції частково скасувати, а саме, стягнути з відповідача на його користь заборгованість за роботи в сумі 113965,20 грн. та судові витрати у справі.
В іншій частині рішення суду позивачем не оскаржуване.
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що, судом необґрунтовано, на підставі частини 2 статті 530 ЦК України, відмовлено в задоволенні позову про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 113965,20 грн., оскільки позивач 12.03.2007 направив відповідачу вимогу про сплату боргу на загальну суму 122912,40 грн., докази відправлення і отримання якої були надані суду в судовому засіданні 07.05.2007, разом з клопотанням про зміну позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Перлина Криму" просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
З врахуванням клопотання від 06.03.2007року (арк.с.48) про зміну позовних вимог господарським судом АР Крим розглядались вимоги про стягнення з відповідача, на підставі ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України, заборгованості в сумі 113965,20 грн. за роботи, виконані позивачем з будівництва бази товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Криму" у Бахчисарайському районі АР Крим, та заборгованості в сумі 8947,20 грн. за роботи, виконані з будування сауни у селі Плотинне у Бахчисарайському районі АР Крим, на підставі договору підряду від 01.03.2004 року.
Рішенням господарського суду АР Крим від 14.06.2007 у даній справі позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ОЛДІМ", з врахуванням зміни позовних вимог, задоволено тільки в частині стягнення з позивача заборгованості в сумі 8947,20 грн., 3 % річних в сумі 523,60 грн., індекс інфляції в сумі 1510,28 грн., які виникли у процесі виконання договору підряду від 01.03.2004.
В задоволенні вимог про стягнення заборгованості в сумі 113965,20 грн. і пені за період з 01.01.2005 по 01.07.2005 в сумі 10971,19 грн. відмовлено.
При прийнятті рішення про задоволення заявлених позовних вимог суд першої інстанції керувався нормами статей 525,526,625 Цивільного кодексу України та статтею 232 ( пункт 6) Господарського кодексу України.
Відмовляючи в позові в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Криму" заборгованості в сумі 113965,20 грн., суд пославшись на частину 2 статті 530 Цивільного кодексу України, вказав, що на час подання позову вимога про сплату виконаних робіт на вказану суму стороною не заявлялась.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог про стягнення пені за період з 01.01.2005 по 01.07.2005 суд мотивував своє рішення пропуском строку позовної давності, передбаченого статтями 232 (пункт 6) Господарського кодексу України і 258 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 14.06.2007, виходячи з наступного.
В апеляційному порядку позивачем оскаржуване рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Криму" заборгованості в сумі 113965,20 грн.
Спірна сума заборгованості створилась за наслідком виконаних товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ОЛДІМ" робіт.
Позивач вважає, що дані роботи були виконані на підставі ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України, оскільки у відсутності договору підряду правочин між позивачем та відповідачем вважається укладеним у письмовій формі (за вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України).
Змістом правочину, на підставі якого створилась спірна сума заборгованості, сторона вказує договірну ціну ( арк.с. 52-53) та акт виконаних робіт (арк.с. 11-13), де вказані сторони, найменування робіт, які виконав підрядник, сума, яку повинен був сплатити йому замовник за виконані роботи.
З даним твердженням погодився суд першої інстанції.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, вказаними документами, на які посилається позивач як на доказ існування між сторонами зобов’язальних відносин, не були обумовлені строк і порядок оплати виконаних робіт.
Відповідно до частини 2 статі 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати це зобов'язання у 7-денний строк з дня пред'явлення вимоги.
Як випливає із матеріалів справи, відповідної вимоги (рахунок, лист, претензія та інші) позивач відповідачу не пред'являв.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що він 12.03.2007 направив відповідачу вимогу про сплату боргу на загальну суму 122912,40 грн., докази відправлення і отримання якої були надані суду в судовому засіданні 07.05.2007, разом з клопотанням про зміну позовних вимог, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки спростовуються наявними в ній матеріалами.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про зміну позовних вимог було здано позивачем нарочно до канцелярії господарського суду АР Крим 06.03.2007 ( арк.с. 48). У додатку до нього відсутня вказівка на те, що товариству з обмеженою відповідальністю "Перлина Криму" були надіслані і отримані ним документи, в яких була сформульована вимога про стягнення заборгованості в сумі 113965,20 грн., з визначенням строку її виконання.
На даному клопотанні також є відмітка відповідача про те, що копію цього документу він отримав без додатків.
Посилання позивача на те, що відповідна вимога була надана суду в засіданні - 07.05.2007, разом з клопотанням про зміну позовних вимог, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в клопотанні від 07.05.2007 (арк.с. 60) перед судом поставлені питання про необхідність проведення судової експертизи у справі за визначеним колом питань, а не заявлено про зміну позовних вимог, як на це посилається заявник в апеляційній скарзі. Ніяких письмових клопотань про залучення даного документу матеріали справи не містять.
В засіданні суду апеляційної інстанції відповідач підтвердив факт того, що вимога позивача про сплату заборгованості в сумі 113965,20 грн. за вих. № 112 (арк.с. 83) він отримав лише 21.06.2007, тобто, після прийняття оскаржуваного рішення місцевим господарським судом (14.06.2007).
Таким чином, позивачем, в порядку статті 33 ГПК України, не було надано суду першої інстанції доказів того, що вимога про сплату заборгованості в сумі 113965,20 грн. була дійсно направлена на адресу відповідача і отримана даною особою до подання позовної заяви до місцевого господарського суду.
Судовою колегією не приймається в якості доказу, надана товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ОЛДІМ" апеляційній інстанції в судовому засіданні 31.07.2007 вимога за вих. № 48 від 12.03.2007 (арк.с. 93) про сплату заборгованості за договорами підряду в сумі 122912,40 грн., з наступних підстав.
В силу статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Виходячи з того, що вимога за вих. № 48 від 12.03.2007 не надавалась позивачем в якості доказу під час провадження у справі в суді першої інстанції та стороною не були обгрунтовані обставини неможливості їх подання суду з причин, що не залежали від нього, судова колегія не приймає цей документ в якості додаткового доказу у справі.
Таким чином, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що подання позову про стягнення спірної суми слідує визнати передчасним.
За таких обставин, рішення суду є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2007 у справі № 2-9/1077-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ОЛДІМ" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді В.І. Гонтар
Ю.М. Гоголь